Евакуація українців з Уханя – одна з найскандальніших подій 2020 року. Врятувати з охопленої коронавірусом країни десятки наших громадян стало непростим завданням.
Ми ще місяцями будемо пам'ятати про бійки місцевих жителів у Нових Санжарах, камені, що летять у вікна автобусів, і провальну роботу топчиновників. Правда, в цій поїздці є місце не тільки негативу, але й добрим вчинкам.
Серед багатьох людей, хто добровільно погодився допомогти евакуювати українців, виявилися і члени екіпажу літака компанії SkyUp. Саме ці люди (нарівні з лікарями і техперсоналом) внесли свій внесок у визволення 77 осіб із охопленого вірусом Уханя.
Вони вже 7-й день перебувають у вимушеному карантині в санаторії МВС. Саме тому OBOZREVATEL вирішив зв'язатися з ними і дізнатися подробиці їх перебування. Поговорити про мотиви їхнього вчинку, а також ставлення до місцевих протестувальників.
Під час телефонного дзвінка в кімнаті виявилося аж 5 членів екіпажу – капітан літака Тарас, пілоти і бортпровідники Дмитро, Юрій, Олександр та Дмитро. Розмова була короткою, але пройшла на позитиві.
– Розкажіть, як вас відібрали в поїздку. Ви літаєте в цьому напрямку і тому були змушені прийняти виклик? Чи ви просто добровольцями вирішили евакуювати наших людей із Китаю?
– Немає конкретних напрямків або закріплених за пілотом рейсів. Абсолютно кожен пілот, бортпровідник може полетіти абсолютно в будь-яку точку світу. У нас є групи в месенджерах, окрема група пілотів, де керівництво компанії висловило прохання евакуювати українців.
Там усі бажаючі, добровільно залишили повідомлення. Відгукнулися багато людей, близько 30 пілотів. Керівництво, відповідальні служби вже за своїми критеріями вибрало, хто полетить. Відділ планування зіставив графіки екіпажів і вибір припав на нас.
– А скільки було представників компанії на цьому літаку? Так розумію, летіло 3 екіпажі.
– Так, три командири, три других пілоти, три старших бортпровідники, один інженер і інші члени екіпажів. Усього було 18 осіб.
– Як ваші близькі відреагували на рішення летіти туди? Адже ви не просто в рейс летите, є певні ризики. До того ж, ви 14 днів перебуваєте в карантині і не можете потрапити додому.
– Коли стало відомо, що ми полетимо в Ухань, нашим родичам розповіли про це. Звичайно, наші переживали і переживають зараз. Але ось ви сказали про 14 днів, то тут немає нічого такого, ми часто літаємо в тривалі відрядження. Тим більше, так часто трапляється не тільки в авіації, а й у морській справі, в інших професіях. Тому тут немає нічого такого, ми не хвилюємося.
– А вам не було страшно, чисто по-людськи, летіти туди? Є ж імовірність, що хтось із людей хворий.
– Знаєте, не будемо описувати себе героями. Ми прості люди, виконували свої прямі обов'язки. Ми знали на що йдемо, страху не було. І ніхто не ставився до пасажирів як до небезпеки, не було огиди. Єдине, чим відрізнявся рейс, це проміжок часу – близько доби в дорозі. Плюс ми весь політ провели в комбінезонах, спецкостюмах, масках. Але страху у нас не було.
– Ви ж летіли не напряму, а з дозаправками?
– Всього було зроблено 5 легів, це саме відрізків перельоту. Частина екіпажу полетіла з Києва в Алмати за кілька днів до. Ми почекали там своїх колег і сам літак, яким і полетіли в Ухань. В Алмати ми замінили екіпаж, який летів літаком із Києва до Казахстану, і зайшли вже на борт, полетіли в Ухань.
Після того, як прийняли пасажирів, ми зупинилися знову в Алмати, зайшов на борт екіпаж, який летів із Києва, і ми полетіли додому. Уже в небі над Україною ми попрямували до Харкова, там, через погодні умови (був сильний туман), ми не змогли приземлитися і повернули до Борисполя. А вже після дозаправки повернулися до Харкова.
– Звідти ви попрямували в Нові Санжари. Коли ви вперше дізналися про те, як готуються зустрічати вас місцеві жителі? Що ви відчували – гнів, образу?
– Перша реакція, як зазвичай буває, не завжди правильна. Не можу сказати, що ми переживали. Я особисто не хвилювався, але було неприємно. Ми з упевненістю рухалися далі, знали, що все гаразд. Ми були захищені поліцією, Нацгвардією і всіма відомствами. Реакція, яку показали в ЗМІ, вона відрізняється від реальної. Наступного дня жодних протестів не було. Це показує, що люди не так категорично налаштовані. Просто є різні реакції і люди.
Людям, які кидали каміння в наші автобуси, атакували колону – хочемо побажати міцного здоров'я. Щоб ні з ними, ні з близькими не відбувалося такої ситуації, яка сталася з нашими людьми в Китаї.
– Чи намагалася місцева влада піти на контакт із вами?
Можливо, їжу передати або речі. Я ось був на наступний день після
масових акцій у Санжарах, бачив, як волонтери вам їжу привозили.
– У нас прямого контакту не було, але підтримка була. Що стосується волонтерів, організації "Червоний Хрест", нашої компанії, яка була тут ключовим гравцем – усі працювали, підтримка відчувається. Всі наші запити почуті, забезпечення є...
– Їжа, продукти?
– Так, їжі достатньо. Спасибі кухарям, усім людям, причетним. Патрулям, які нас охороняють, усі вносять свою лепту. Тут залучено дуже багато людей, зокрема і водії автобусів, і лікарі, і ті, хто знезаражує літак і так далі.
– Бачив фотографії ваших кімнат у ЗМІ: ви по дві людини проживаєте чи по чотири?
– Ми проживаємо окремо, в іншому корпусі від пасажирів. У кімнаті по дві людини, є номери і для одного. Ми забезпечені всім необхідним – білизною, рушниками, масками, антисептиками і всім іншим.
– Чим ви займаєтеся цілими днями? Чи є розваги або щось у цьому роді?
– Нас забезпечили велотренажером, біговими доріжками, гантелями. Vodafone надав інтернет, є мобільний зв'язок, настільні ігри, книги. Є і робоча література, ми спілкуємося з колегами і по робочих моментах.
Дуже багато їжі нам привезли, навіть перерви не помічаємо між прийомами їжі.
– Можливо, пару кілограм наберете.
– Так, такими темпами можна щодня пару кілограмів набирати.
У цілому ми позитивно налаштовані, гарна атмосфера в колективі. Думаю, що 14 днів швидко пролетять.
– Як тільки відрядження закінчиться – ви повернетеся додому і приступите до роботи?
– Так. У нас тричі на день перевіряють температуру, беруть мазки слизової оболонки. Дай бог, ми всі пройдемо, будуть гарні аналізи – готові приступити до роботи.
Хотіли б подякувати близьким, друзям і тим, хто намагався нам допомогти. Всі ми люди і кожному хочеться почути щось добре. Це дуже важливо.
Раніше OBOZREVATEL також з'їздив у Нові Санжари і дізнався про ситуацію в скандальному райцентрі з перших вуст. Ми поговорили з жителями, владою і дізналися причини масових заворушень. Докладний репортаж із поїздки читайте тут.
Підпишись на Telegram-канал і подивись, що відбудеться далі!
Ми ще місяцями будемо пам'ятати про бійки місцевих жителів у Нових Санжарах, камені, що летять у вікна автобусів, і провальну роботу топчиновників. Правда, в цій поїздці є місце не тільки негативу, але й добрим вчинкам.
Серед багатьох людей, хто добровільно погодився допомогти евакуювати українців, виявилися і члени екіпажу літака компанії SkyUp. Саме ці люди (нарівні з лікарями і техперсоналом) внесли свій внесок у визволення 77 осіб із охопленого вірусом Уханя.
Вони вже 7-й день перебувають у вимушеному карантині в санаторії МВС. Саме тому OBOZREVATEL вирішив зв'язатися з ними і дізнатися подробиці їх перебування. Поговорити про мотиви їхнього вчинку, а також ставлення до місцевих протестувальників.
Під час телефонного дзвінка в кімнаті виявилося аж 5 членів екіпажу – капітан літака Тарас, пілоти і бортпровідники Дмитро, Юрій, Олександр та Дмитро. Розмова була короткою, але пройшла на позитиві.
– Розкажіть, як вас відібрали в поїздку. Ви літаєте в цьому напрямку і тому були змушені прийняти виклик? Чи ви просто добровольцями вирішили евакуювати наших людей із Китаю?
– Немає конкретних напрямків або закріплених за пілотом рейсів. Абсолютно кожен пілот, бортпровідник може полетіти абсолютно в будь-яку точку світу. У нас є групи в месенджерах, окрема група пілотів, де керівництво компанії висловило прохання евакуювати українців.
Там усі бажаючі, добровільно залишили повідомлення. Відгукнулися багато людей, близько 30 пілотів. Керівництво, відповідальні служби вже за своїми критеріями вибрало, хто полетить. Відділ планування зіставив графіки екіпажів і вибір припав на нас.
– А скільки було представників компанії на цьому літаку? Так розумію, летіло 3 екіпажі.
– Так, три командири, три других пілоти, три старших бортпровідники, один інженер і інші члени екіпажів. Усього було 18 осіб.
– Як ваші близькі відреагували на рішення летіти туди? Адже ви не просто в рейс летите, є певні ризики. До того ж, ви 14 днів перебуваєте в карантині і не можете потрапити додому.
– Коли стало відомо, що ми полетимо в Ухань, нашим родичам розповіли про це. Звичайно, наші переживали і переживають зараз. Але ось ви сказали про 14 днів, то тут немає нічого такого, ми часто літаємо в тривалі відрядження. Тим більше, так часто трапляється не тільки в авіації, а й у морській справі, в інших професіях. Тому тут немає нічого такого, ми не хвилюємося.
– Знаєте, не будемо описувати себе героями. Ми прості люди, виконували свої прямі обов'язки. Ми знали на що йдемо, страху не було. І ніхто не ставився до пасажирів як до небезпеки, не було огиди. Єдине, чим відрізнявся рейс, це проміжок часу – близько доби в дорозі. Плюс ми весь політ провели в комбінезонах, спецкостюмах, масках. Але страху у нас не було.
– Ви ж летіли не напряму, а з дозаправками?
– Всього було зроблено 5 легів, це саме відрізків перельоту. Частина екіпажу полетіла з Києва в Алмати за кілька днів до. Ми почекали там своїх колег і сам літак, яким і полетіли в Ухань. В Алмати ми замінили екіпаж, який летів літаком із Києва до Казахстану, і зайшли вже на борт, полетіли в Ухань.
Після того, як прийняли пасажирів, ми зупинилися знову в Алмати, зайшов на борт екіпаж, який летів із Києва, і ми полетіли додому. Уже в небі над Україною ми попрямували до Харкова, там, через погодні умови (був сильний туман), ми не змогли приземлитися і повернули до Борисполя. А вже після дозаправки повернулися до Харкова.
– Звідти ви попрямували в Нові Санжари. Коли ви вперше дізналися про те, як готуються зустрічати вас місцеві жителі? Що ви відчували – гнів, образу?
– Перша реакція, як зазвичай буває, не завжди правильна. Не можу сказати, що ми переживали. Я особисто не хвилювався, але було неприємно. Ми з упевненістю рухалися далі, знали, що все гаразд. Ми були захищені поліцією, Нацгвардією і всіма відомствами. Реакція, яку показали в ЗМІ, вона відрізняється від реальної. Наступного дня жодних протестів не було. Це показує, що люди не так категорично налаштовані. Просто є різні реакції і люди.
Людям, які кидали каміння в наші автобуси, атакували колону – хочемо побажати міцного здоров'я. Щоб ні з ними, ні з близькими не відбувалося такої ситуації, яка сталася з нашими людьми в Китаї.
Прибулим автобусам розбили вікна
– У нас прямого контакту не було, але підтримка була. Що стосується волонтерів, організації "Червоний Хрест", нашої компанії, яка була тут ключовим гравцем – усі працювали, підтримка відчувається. Всі наші запити почуті, забезпечення є...
– Їжа, продукти?
– Так, їжі достатньо. Спасибі кухарям, усім людям, причетним. Патрулям, які нас охороняють, усі вносять свою лепту. Тут залучено дуже багато людей, зокрема і водії автобусів, і лікарі, і ті, хто знезаражує літак і так далі.
– Бачив фотографії ваших кімнат у ЗМІ: ви по дві людини проживаєте чи по чотири?
– Ми проживаємо окремо, в іншому корпусі від пасажирів. У кімнаті по дві людини, є номери і для одного. Ми забезпечені всім необхідним – білизною, рушниками, масками, антисептиками і всім іншим.
– Чим ви займаєтеся цілими днями? Чи є розваги або щось у цьому роді?
– Нас забезпечили велотренажером, біговими доріжками, гантелями. Vodafone надав інтернет, є мобільний зв'язок, настільні ігри, книги. Є і робоча література, ми спілкуємося з колегами і по робочих моментах.
Санаторій, де перебувають евакуйовані
– Можливо, пару кілограм наберете.
– Так, такими темпами можна щодня пару кілограмів набирати.
У цілому ми позитивно налаштовані, гарна атмосфера в колективі. Думаю, що 14 днів швидко пролетять.
– Як тільки відрядження закінчиться – ви повернетеся додому і приступите до роботи?
– Так. У нас тричі на день перевіряють температуру, беруть мазки слизової оболонки. Дай бог, ми всі пройдемо, будуть гарні аналізи – готові приступити до роботи.
Хотіли б подякувати близьким, друзям і тим, хто намагався нам допомогти. Всі ми люди і кожному хочеться почути щось добре. Це дуже важливо.
Раніше OBOZREVATEL також з'їздив у Нові Санжари і дізнався про ситуацію в скандальному райцентрі з перших вуст. Ми поговорили з жителями, владою і дізналися причини масових заворушень. Докладний репортаж із поїздки читайте тут.
Підпишись на Telegram-канал і подивись, що відбудеться далі!
Читайте всі новини по темі "Протести в Нових Санжарах" на сайті "OBOZREVATEL".
Your Affiliate Profit Machine is waiting -
ВідповістиВидалитиAnd making money with it is as easy as 1, 2, 3!
Here's how it all works...
STEP 1. Tell the system which affiliate products the system will push
STEP 2. Add some PUSH BUTTON TRAFFIC (it LITERALLY takes 2 minutes)
STEP 3. See how the system grow your list and upsell your affiliate products all on it's own!
Are you ready to make money ONLINE???
Your MONEY MAKING affiliate solution is RIGHT HERE
According to Stanford Medical, It's indeed the SINGLE reason this country's women get to live 10 years longer and weigh on average 42 pounds less than we do.
ВідповістиВидалити(And realistically, it is not related to genetics or some hard exercise and really, EVERYTHING to do with "how" they eat.)
BTW, What I said is "HOW", not "WHAT"...
CLICK this link to see if this brief test can help you unlock your true weight loss possibility