Про це Gazeta.ua розровіла етнолог і популяризатор української культури Олена Щербань із Полтави.
"Набирали воду після опівночі і до сходу сонця. Весь день 19 січня вода є освяченою. Обов'язково омивались у ній із ніг до голови. Вона в цей день змивала як фізичні, так і духовні хвороби. Цілющу воду берегли протягом року", - розповіла історик.
Водохреще є останнім святом Різдвяного періоду.
"Втретє і востаннє на стіл готують кутю. Називають її голодною. Разом із узваром ставлять на покуття. Вечеря має більше пісних страв. М'ясні страви категорично не забороняються, але їх треба менше, ніж на Різдво чи Маланку. Обов'язково мають бути хліб, пироги, каша і борщ. У північних регіонах додають деруни, а в центральних - оладки і млинці. Святкують у великій компанії із родичами, кумами і гостями".
Після походу до церкви українці обідають, мають випити весь узвар і з'їсти кутю.
"Сіно із покуття віддають тваринам. Дідуха спалюють в садку і окурюютю плодоносні дерева. Таким чином дбають про врожай".
Вважається, що найкраще, коли ополонка знаходиться у річці.
"Заходять спокійно, із молитвою і проханням очиститись. Тричі занурюються із головою і виходять на берег. Жінки мають заходити в сорочках і спідній білизні. Чоловіки теж мають заходити в білизні. Це велике церковне свято і не варто оголюватись", - підсумувала етнолог.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Українці святкують Меланку: головні традиції і обряди
За традицією
православної церкви 18 та 19 січня в усіх храмах та монастирях
звершується Велике освячення води. Вода, яка отримала освячення
напередодні свята Хрещення та в сам день Богоявлення не чим не
відрізняється і має однакову силу подавати духовне та тілесне здоров'я
людям. Народні назви свята - Йордана (або Ордана), Водохреще,
Богоявлення, або Явлення. Під час Хрещення Господь явив тайну Пресвятої
Трійці - Бог Син прийняв хрещення, Бог Отець свідчив з неба, а Бог Дух
Святий зійшов у вигляді голуба.
Немає коментарів:
Дописати коментар