Брюссель – Угорщина сподівається, що питання мов нацменшин в Україні буде порушене на рівні ЄС: насамперед стане «щонайменше» предметом обговорення на грудневому засіданні Ради асоціації, з іншого боку – буде згадане в підсумках листопадового саміту «Східного партнерства».
Тим часом деякі європейські дипломати, зокрема міністр закордонних
справ Литви, заявляють, що перегляд асоціації на вимогу Будапешта –
справа нереальна.
Погрози офіційного Будапешта винести «мовне питання» України на європейський рівень були без ентузіазму сприйняті в інших столицях ЄС. З дипломатичних джерел стало відомо, що угорські надії на потужну підтримку Польщі й Румунії не виправдалися. Як наслідок, звинувачення України в порушеннях прав меншин лунали на нинішньому засіданні Ради ЄС у Люксембурзі тільки з боку міністра закордонних справ Угорщини Петера Сійярто.
Погрози офіційного Будапешта винести «мовне питання» України на європейський рівень були без ентузіазму сприйняті в інших столицях ЄС. З дипломатичних джерел стало відомо, що угорські надії на потужну підтримку Польщі й Румунії не виправдалися. Як наслідок, звинувачення України в порушеннях прав меншин лунали на нинішньому засіданні Ради ЄС у Люксембурзі тільки з боку міністра закордонних справ Угорщини Петера Сійярто.
Доки цей закон не буде змінений, ми блокуватимемо й бойкотуватимемо всі ініціативи України
Він додав, що запропонував також внести питання мов нацменшин і до попередньої підсумкової резолюції майбутнього брюссельського саміту «Східного партнерства», і якщо на це європейські партнери не погодяться, то Угорщина блокуватиме всю резолюцію.
Перегляду «асоціації» не станеться – дипломат
Зі свого боку литовський міністр закордонних справ Лінас Лінкявічус, коментуючи заяви про наміри офіційного Будапешта, каже, що перегляд Угоди про асоціацію з Україною – справа нереальна.
Питання третіх країн не мають «вклинюватися» у загальноєвропейську позицію
Будапешт: це – не двостороння проблема
Натомість представник офіційного Будапешта стверджує зворотне: на думку Сійярто, це – не двостороння проблема, адже в Україні живе багато румунів, болгар та інших нацменшин. «А якщо Польща вирішила розглядати це питання на двосторонній основі – це її суто особиста справа», – коментує угорський міністр.
Відносини між Угорщиною й Україною останнім часом різко загострилися через критику Будапештом нового українського закону про освіту, зокрема його статті про мову освіти – державну українську, яку Київ відкидає. Угорщина, зокрема, обіцяє через цей закон блокувати в Європейському союзі всі євроінтеграційні ініціативи щодо України, Будапешт також погрожує Києву санкціями ЄС через цей закон і переглядом Угоди про асоціацію між Україною і Євросоюзом; у Брюсселі в установах ЄС дали знати Радіо Свобода, що скептично ставляться до цих останніх погроз.
Крім того, критично висловлювалися щодо закону і в низці інших країн, зокрема в Румунії.
Критичну резолюцію з приводу мовних аспектів закону України «Про освіту» ухвалила і Парламентська асамблея Ради Європи.
Україна наголошує, що мовна стаття закону «Про освіту» відповідає європейським практикам, а сам закон є законом рівних можливостей, яких досі були позбавлені учні – представники меншин – через погане знання державної мови. Крім того, цю статтю надіслали на експертний розгляд до Венеційської комісії Ради Європи.
Немає коментарів:
Дописати коментар