Війська країни-агресора Росії втратили ініціативу та наступальний потенціал на значній частині фронту в Україні, сказано в підсумковому аналізі Інституту вивчення війни (ISW) за жовтень.
За даними аналітиків, війська РФ другий місяць поспіль втратили більше території, ніж захопили — 167,14 квадратних кілометрів проти 139,85 квадратних кілометрів відповідно. Таким чином чиста втрата території військами РФ у жовтні становила 27,29 кв. км.
Минулого місяця окупанти досягли обмежених успіхів лише в Сумській та Запорізькій областях, водночас втративши території у пріоритетній для них Донецькій області.
У районах, куди війська РФ проникли, але не установили контроль, вони зазнали чистої втрати в розмірі 76,38 кв. км. За допомогою тактики інфільтрації росіяни захопили 10 населених пунктів загальною площею 5,86 кв. км, але українські війська звільнили або зачистили від російських диверсантів 11 населених пунктів площею 3,24 кв. км.
Також ISW підкреслює рекордний рівень втрат армії РФ у жовтні, що перевищив 54 тисячі осіб. Враховуючи зменшення інтенсивності набору добровольців у РФ, це пояснює зміну тактики Кремля та акцент на балістичні удари по Україні, якими Москва сподівається змусити Київ до капітуляції.
«Показники втрат та територіальні втрати російських військ відповідають реальній ситуації на полі бою, де російські сили втратили ініціативу та наступальний потенціал на значній частині фронту», — аналізує ISW.
За даними аналітиків, російські сили зберігають незначну ініціативу лише в районі Добропілля на Донеччині. При цьому Сили оборони перехопили ініціативу на Куп’янському, Лиманському та Олександрівському напрямках і ведуть боротьбу за неї на заході Запорізької області.
Інститут вивчення війни аналізує, що росіяни зберігають ініціативу на Добропіллі завдяки значним ресурсам та інтенсивності наступів. За даними Генштабу ЗСУ, окупанти проводять у середньому близько 30 штурмів на день на цьому напрямку з 1 серпня 2026 року. Обмежені успіхи військ РФ тут також пояснюється місіями інфільтрації, однак вони не допомагають встановити контроль над територією.
Водночас активний наступ в районі Добропілля не призвів до суттєвих зрушень, які дозволили б Росії досягти своєї мети із захоплення міст-фортець Донбасу до весни 2027 року, резюмує ISW. Аналітики називають ймовірне захоплення росіянами цього міста безглуздим з точки зору просування до інших ключових міст у регіоні.
Згідно з прогнозами, операція з окупації Добропілля та подальшого наступу на Краматорськ із заходу вимагатиме величезної кількості людських сил та ресурсів і триватиме роками, якщо це взагалі можливо.
ISW також відзначив вплив української операції Вівальді, яка зруйнувала російський виступ на півночі та північному заході від Лимана, що мав стати основою для російського оточення Слов’янська та інших міст Донбасу з півночі.
Інститут вивчення війни проаналізував, як змінилася ситуація на ключових напрямках фронту у жовтні. Зокрема росіяни досі не завершили захоплення Костянтинівки, яке вже триває понад рік. Вперше окупанти проникли до міста в жовтні 2025 року.
На Гуляйпольському напрямку та заході Запорізької області продовжилося перекидання особового складу та механізованих підрозділів РФ в рамках операції, що передбачає наступ на Оріхів, а потім — Запоріжжя.
На півночі Сумщини та Харківщини продовжуються обмежені наступи РФ в межах розширення «буферної зони» вздовж кордону. При цьому армія РФ досягла там лише локальних тактичних успіхів. Сили оборони значною мірою стабілізували лінію фронту на вказаних напрямках, попри заяви російського військового командування, яке продовжує сильно перебільшувати «успіхи» окупантів.
ISW проаналізував каскадний вплив наступальних операцій Сил оборони Вівальді та Велес на фронт. За словами аналітиків, вони призвели до того, що російські війська знизили пріоритети на Куп’янському та Борівському напрямках. Окупантам довелося передислокувати ресурси з Куп’янська, щоб стабілізувати зусилля на Лиманському напрямку, паралельно продовжуючи відбиття українських контратак в районі Борової.
«Успіхи України в операціях Вівальді, Велес та інших контратаках на Лиманському, Куп’янському та Боровському напрямках, ймовірно, змусили російське військове командування значною мірою відмовитися від наступальних зусиль на Куп’янському та Боровському напрямках, оскільки російські війська не змогли досягти жодних територіальних здобутків в жодному з напрямків протягом кількох місяців», — резюмує ISW.
Російським силам наразі не вистачає людських ресурсів, необхідних для проведення широкомасштабних наступальних операцій вздовж річки Оскіл у Харківській області. Постійний тиск України на цих ділянках, ймовірно, змусить російське командування розгорнути додаткові сили для стабілізації поточних позицій на лінії фронту, припускає ISW.
Немає коментарів:
Дописати коментар