Дефіцит ракет для української ППО, перспективи посилення санкцій проти Росії, майбутні гарантії безпеки для України та розвиток українських технологій – ці теми обговорювали американські сенатори під час 22-ї щорічної зустрічі «Ялтинської європейської стратегії» (YES) у Києві.
Вони наголосили на важливості подальшої підтримки України та водночас визнали, що в багатьох ключових питаннях інтереси Києва і Вашингтона збігаються.
Одна з ключових проблем, про яку сьогодні говорить Україна, – нестача ракет ідля протиповітряної оборони.
Але що стоїть за цим дефіцитом: обмежені виробничі можливості Заходу чи політичні рішення Сполучених Штатів?
Виробництво перехоплювачів: технологічна проблема чи політичне рішення?
На думку американського сенатора-республіканця від Оклахоми Алана Армстронга, йдеться передусім про технологічну проблему. За його словами, виробництво таких систем є складним і потребує спеціалізованих матеріалів.
«Я не вважаю, що це політична проблема. Я гадаю, що насправді багато роботи відбувається для того, щоби прискорити це. Тут потрібні дуже спеціальні матеріали, щоб це все зробити. Тому я думаю, що це більш технологічна проблема».
Сенатор Том Тілліс від Республіканської партії називає ситуацію структурною. На його думку, Сполучені Штати просто не мають достатньої можливості швидко масштабувати оборонне виробництво. Тілліс пов'язує нинішні обмеження із тривалим недофінансуванням оборонної сфери. Він наголошує, що Сполученим Штатам тепер доводиться долати наслідки рішень, ухвалених упродовж попередніх десятиліть:
«Всі знають, що ми зараз беремо участь у конфлікті в Ірані, а це, звичайно, забирає в нас певну спроможність, вимагає певних рішень. Але повернімося до інновацій. Я гадаю, що ми не лише на перехоплювачах маємо зосереджуватися, але також і на пускових установках».
У розмові окремо прозвучало питання про те, наскільки Сполучені Штати можуть впливати на збільшення такої зброї. На що сенатор Армстронг відповів:
«Ми в США не маємо звички говорити приватним корпораціям, як себе поводити. Це навіть не політичне питання. Ми просто не звикли диктувати приватним виробникам, що робити».
Водночас Україну американські співрозмовники бачать не лише як отримувача військової допомоги, а й як джерело технологій та досвіду. Колишній співробітник Палати представників США, а нині сенатор-республіканець від штату Юта Джон Кертіс наголошує: за роки війни Україна отримала важелі впливу, яких раніше не мала.
Україна отримала важелі впливу, яких раніше не мала
«Мене вражає, як Україна змінилася. Зараз у неї є важелі тиску. У деяких випадках у вас технології кращі є. Тобто можна сказати, що ви маєте дійсно карти на руках».
Саме тому, на його думку, Україна має навчитися використовувати власні технологічні переваги у відносинах зі Сполученими Штатами. Для України це означає важливу зміну ролі: вона не лише просить Захід про зброю, а й може пропонувати власні технологічні рішення та бойовий досвід.
Чи стане санкційний закон зброєю проти Росії?
Ще одним важливим питанням для України, яке перебуває в руках американців – питання санкцій проти Росії. Сенат США вже підтримав переконливою двопартійною більшістю законопроєкт про посилення санкцій проти Росії, який просували демократ Річард Блюменталь та покійний республіканець Ліндсі Грем. Документ передбачає санкції проти російських посадовців та можливість запроваджувати високі тарифи щодо країн, які продовжують купувати російські енергоносії. Однак зараз рішення – за Палатою представників.
Сенатор-республіканець Джон Кертіс, який працював раніше в Палаті представників, каже, що це добрий законодавчий акт і зараз важливо продовжувати публічно наголошувати на необхідності його ухвалення:
«Найкраще, що можна зробити – це продовжувати гучно артикулювати важливість ухвалення цього закону. Сенат майже на 90% проголосував за. Це абсолютно важливо, і це навіть символічно важливо. Це сигнал всьому світу про те, за що ми стоїмо. І ми говоримо це через рішення Сенату дуже гучно. Ми єдиним голосом промовляємо до всього світу, до наших партнерів. Ми хочемо, щоб Україна була успішною».
Сенатор Том Тілліс вважає, що поганою практикою буде тиснути на Палату представників і вимагати миттєвого рішення.
«Для нас було б недоброю практикою якось стиснути на ухвалення законопроєкту. 86 членів Сенату проголосували одностайно за цей проєкт. Ви не розумієте, як це важливо. Далі треба чекати, що скаже Білий дім після того, як Палата представників це зробить. Я щиро вважаю, що наступним кроком стане остаточна ратифікація президентом».
Для Білого дому законопроєкт може бути не лише інструментом тиску на Москву, а й ширшим інструментом економічної політики. Саме тому навколо нього тривають суперечки, навіть попри значну двопартійну підтримку в Сенаті.
Сам Блюменталь, один із головних авторів санкційної ініціативи, під час свого 11-го візиту до України 26 серпня сказав, що посилення санкцій може мати суттєвий вплив на Путіна:
«Путін розуміє лише силу. А законопроєкт про санкції проти Росії – це кувалда, яка може мати таку силу, яку розуміє Путін. Сподіваюся, що у вересні Палата представників Сполучених Штатів схвалить законопроєкт про посилення санкцій проти Росії».
Для Києва принципово важливо не лише те, чи буде закон ухвалений, а й те, наскільки жорстко він буде застосовуватися. Адже санкційне законодавство саме по собі ще не гарантує максимального тиску, багато залежатиме від рішень адміністрації США після його можливого ухвалення.
«Безпека України відповідає інтересам США»
Щодо можливих гарантій безпеки для України, то, на думку сенатора Кертіса, американські інтереси тут значною мірою збігаються з українськими.
«Чи Сполучені Штати будуть готові надати безпекові гарантії Україні? Я думаю, так, оскільки це те, що відповідає інтересам України, відповідає інтересам США. Я з надією дивлюся в майбутнє і сподіваюся, що врешті-решт це допоможе врятувати життя. І це буде в найкращих інтересах нашої країни – щоб Україна перемогла у цій війні проти Росії».
Інший сенатор, Армстронг, звернув увагу на те, як війна поступово змінює саме американське сприйняття України. Особливо це стосується військових технологій та досвіду, який українська армія здобула безпосередньо на полі бою.
Якби я поставив себе на місце українців, хоча це навіть складно уявити, я був би дуже нетерплячим щодо США. У мене виникало б питання: невже ви не розумієте, з чим ми маємо справу?
«Якби я поставив себе на місце українців, хоча це навіть складно уявити, я був би дуже нетерплячим щодо США. У мене виникало б питання: невже ви не розумієте, з чим ми маємо справу? У демократичному суспільстві, яким є США, усвідомлення нагальності цієї проблеми потребує часу. Суспільству потрібно зрозуміти, як усе це працює. І що ваш успіх – це наш успіх. Сполучені Штати почали розуміти, що ми багато чому почали навчатися з України. Те, що ви робите в плані своїх інновацій, розвитку технологій на полі бою. Я думаю, що американці починають це усвідомлювати».
За його словами, цей процес потребує часу, оскільки американському суспільству ще належить повною мірою усвідомити масштаб українського досвіду. Водночас Армстронг вважає, що практичні результати підтримки України можуть стати важливим аргументом для її подальшого посилення.
Найжорсткіше сенатори висловилися, відповідаючи на запитання, що вони сказали б російському керманичу Володимиру Путіну, президенту України Володимиру Зеленському і президенту США Дональду Трампу, якби сьогодні самі представляли Сполучені Штати на переговорах.
Щодо українського керівництва і українського народу Тілліс сказав, що запитав би: «Що треба нам зробити, щоб ви були успішними? А щодо Путіна, він має зрозуміти, що родина демократичних країн буде триматися разом. І я можу сказати, що його дні уже пораховані».
Армстронг підтримав цю позицію, водночас застерігши від спроб вказувати українському президентові, як саме він має вести війну. За його словами, зараз визначальним фактором є час.
Немає коментарів:
Дописати коментар