Росія активізувала атаки на український бізнес, залізницю, логістичні хаби, автозаправки, дата-центри, енергетичну інфраструктуру тощо, що спричиняє не лише людські втрати, а й економічні збитки України. Відповідно до останньої оцінки Світового банку, яка охоплює період з лютого 2022 до кінця 2025 року, загальні економічні втрати державного, муніципального та приватного сектору України від війни становили приблизно 195 мільярдів доларів. Ця цифра з кожними новими обстрілами продовжує зростати. Рада Європи готує механізм компенсацій постраждалим від війни в Україні, і вже подано 192 тисячі заявок на компенсацію, інформує «Голос Америки».
Уряд України спільно із Радою Європи та іншими партнерами працює над створенням механізму компенсацій для відшкодування цих збитків. Один з елементів цього механізму – створення Реєстру збитків, спричинених агресією РФ проти України.
За даними, які Рада Європи надала «Голосу Америки» 25 вересня цього року, до Реєстру збитків вже подано 192 тисячі заявок про відшкодування в 40 категоріях. Серед них – втрата житла, смерть чи зникнення члена родини, тортури, сексуальне насильство тощо.
Після цього Міжнародна комісія з розгляду претензій України до Росії має розглянути заявки та визначити розмір компенсацій. Наразі 41 країна та Європейський Союз підписали конвенцію про заснування комісії.
9 країн, включно із Україною, її ратифікували. За інформацією Міністерства закордонних справ України, після того, як щонайменше 25 парламентів ратифікують конвенцію, комісія розпочне свою роботу.
У розмові із «Голосом Америки» генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе підкреслив, що для початку роботи комісії необхідна, у першу чергу, політична воля – «не лише підписати інструменти, а й ратифікувати їх».
Виплати постраждалим будуть виплачуватися зі спеціального компенсаційного фонду. За словами Берсе, говорити про джерела його наповнення поки що зарано.
«Руйнування відбуваються щодня. Цивільних вбивають щодня. Але коли дійде до дискусії про відбудову, тоді фінансування стане ключовим питанням. Те, що ми готуємо зараз, буде єдиним способом врахувати все, що відбувалося під час війни, щоб відбудувати Україну», – сказав він.
За словами Берсе, фінансування надходитиме як із державних, так і приватних фондів країн, які братимуть участь у відбудові України. Одним із можливих джерел можуть бути заморожені російські активи, що пропонує зробити українська сторона.
«Тобто ця дискусія відбудеться, вона триває, але зараз для нас головне – якнайшвидше створити повноцінний механізм притягнення до відповідальності», – заявив генеральний секретар Ради Європи.
До недавнього часу за створення компенсаційного механізму в українському уряді відповідала заступниця керівника Офісу президента Ірина Мудра, яка наразі перебуває під вартою в рамках розслідування корупційної справи.
За словами Берсе, головним партнером Ради Європи в цьому питанні є український уряд в цілому, у першу чергу, президент України Володимир Зеленський та міністр закордонних справ Андрій Сибіга. З боку ж Ради Європи, на цьому напрямі працюють десятки працівників.
«Реєстром опікуються офіси в Гаазі (Нідерланди) і в Україні. У нас працює 100 співробітників в Україні, і частково саме над цими питаннями. Це означає, що ми працюємо на інституційному рівні з однією з наших держав-членів», – сказав Берсе.
У штаб-квартирі Ради Європи у Страсбурзі 25 червня 2025 року Берсе підписав угоду про створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України. Його мандатом буде, як йдеться на сайті Ради Європи, «переслідування вищих політичних та військових керівників за злочин агресії проти України».
Раніше цього року, 16 травня, у столиці Молдови Кишиневі було ухвалено угоду щодо створення та фінансування трибуналу, до якої приєдналося 38 країн та ЄС.
«Тепер нам потрібні кілька речей. Перша – це чіткий бюджет, щоб усі держави, які бажають взяти участь, розуміли, як їм до цього готуватися. Ми готуємо це разом із Нідерландами, оскільки Спеціальний трибунал буде організовано в Гаазі, і Нідерланди надають розрахунки, над якими ми далі працюємо», – пояснив генеральний секретар Ради Європи Берсе.
Він визнав, що створити Трибунал буде непросто, але саме такі кроки визначатимуть, в якому світі людство житиме завтра.
«Чи хочемо ми жити у світі, де панує війна, насильство, гола сила… та безкарність, чи у світі, заснованому на правилах, мирних відносинах і відповідальності? Саме це і є нашою ставкою в цей момент», – сказав посадовець.
Немає коментарів:
Дописати коментар