«За могили» – так у Росії почали називати справи, які відкривають за фотографування чи зйомку відо могил загиблих під час так званої «СВО» (очільник РФ Володимир Путіна називає повномасштабну війну проти України «спеціальна воєнна операція»). Причому порушують їх за статтею про «держзраду», за якою у російському кримінальному кодексі передбачене чи не найбільше покарання: ув'язнення строком від 12 до 20 років, або й довічна неволя у суворих умовах тримання.
Чому це відбувається? І до чого тут шахрайська «індустрія» виманювання грошей із родин загиблих на війні проти України?
Інформацію зібрала створена Радіо Свобода для російськомовної аудиторії онлайн-мережа «Настоящее время».
Остання відома справа «за могили» 7 серпня надійшла до Ярославського обласного суду РФ. За версією звинувачення, 48-річний чоловік із жовтня 2024 року «систематично відвідував меморіальне кладовище, де приховано фотографував і знімав на відео могили російських військових». Суд над ним пройде в закритому режимі, як це зазвичай відбувається у Росії у разі звинувачень у «держзраді».
Наприкінці червня в аналогічній справі затримали кількох жителів Томської області: скільки їх – влада не розкриває. Як стверджують у ФСБ, фігуранти також збирали відомості про російських військових, зокрема й про загиблих, і отримували за це гроші: 20 тис. рублів за 100 фотографій.
Ще дві схожі справи порушили у Свердловській області. У червні з різницею в тиждень там затримали двох дівчат, обом також загрожують строки за статтями про «держзраду». За версією російських силовиків, одна з обвинувачених «відправляла куратору знімки по 80 рублів за штуку».
Після цих затримань в Єкатеринбурзі посилили контроль на міських кладовищах. Як заявили в місцевому управлінні ФСБ – «щоб люди, які перебувають під впливом вербувальників, розуміли, що це не нешкідлива історія, це злочин, за який може загрожувати реальне покарання».
ФСБ, як правило, інкримінує фігурантам справ те, що вони знімали могили на «замовлення» кураторів з України.
Хто замовляє такі фото та відо в Росії?
ФСБ стверджує, що замовники даних про загиблих в Україні росіян – шахраї, а їхні ко-центри розміщені в Україні. Отримавши імена загиблих, вони, як правило, зв'язуються з родичами військових і намагаються їх переконати в тому, що їхній близький насправді живий і перебуває в українському полоні, після чого вимагають гроші за його повернення.
Правозахисники кажуть, що таких фактів багато, алі шахрайські кол-центри можуть розташовуватися де завгодно, а не тільки в Україні, як стверджують російські силовики. Наприклад, у самій Росії чи третіх країнах.
Шахраї експлуатують невідомість і плутанину, яка часто виникає після того, як людина гине на полі бою, або зникає безвісти. А також через відсутність експертизи ДНК тіл загиблих.
Оскільки російські силовики поки не можуть похвалитися, що вони розкрити мережу таких шахраїв і припинили діяльність їхніх кол-центрів, то вони фокусуються на тих, хто (свідомо чи ні) з ними співпрацює, а замовниками називають Україну. Тому, власне, й інкримінується «держзрада».
Інший бік: це може унеможливити незалежний підрахунок втрат
Ця ситуація ставить під удар волонтерів, які допомагають розслідувачам (таким як «Медіазона») вести бази даних убитих в Україні та незалежно рахувати кількість втрат. Такі волонтери не отримують гроші за свої знімки, але все одно можуть потрапити під статті про держзраду або співпрацю з «небажаною» організацією чи «іноагентом».
Редактор «Медіазони» Дмитро Трещанін не виключає, що кримінальні справи за фото та відео могил ускладнять підрахунок російських втрат в Україні та, ймовірно, дозволять російській владі приховати реальні масштаби цих .
«Настоящее время» поговорило із Трещаніним
– Влада намагається зупинити людей, які фотографують могили російських солдатів. Навіщо це роблять?
– Раніше можна було запросто ходити на кладовище і фотографувати могили, чим і займалися багато наших волонтерів.
Ми ведемо поіменний список загиблих, і для нас ходіння на кладовище було досить важливим джерелом інформації. Але щоб це трактувалося саме як держзрада – ніколи такого не було.
Це почалося, найімовірніше, наприкінці 2025-го, на початку 2026-го року. І це, як завжди, реактивна історія.
Звичайно ж, влада намагалася обмежити так чи інакше інформацію про загиблих в Україні. Але, як правило, цей контроль стосувався лише кількох кладовищ на всю Росію, тих, де дійсно ховають тільки військових. А звичайне кладовище практично неможливо контролювати: туди ходять люди, тому що у всіх є померлі родичі тощо.
Тут же почалася ось яка штука.
Дійсно з'явилося дуже багато бізнесу, коли родичів загиблих в Україні починають «розводити на гроші». Чому починають розводити – зрозуміло.
Багато з них уже встигли отримати компенсації, це дуже великі гроші. І починаються дзвінки, починаються відверті сками.
Нас у «Медіазоні» теж намагалися корумпувати, кілька разів. Особисто мені писали, пропонували гроші за імена загиблих. До того ж мені, до речі, пропонували набагато менше, ніж людям у Росії: приблизно по 10 центів за запис.
Схема така, що якщо інформації про загиблого ще немає в пабліку, то значить її немає у конкурентів. І вони просто беруть ці дані, пробивають їх, і через пробив дзвонять родичам та починають розповідати, що людина в полоні, або ще якусь нісенітницю. Що завгодно, головне отримати гроші.
– І через цих шахраїв під удар потрапляють волонтери, які збирають інформацію про вбитих безкоштовно, так?
– Так. І нас турбує значно більшою мірою те, що люди, які ходять фотографувати могили для розслідувачів, неілюзорно можуть отримати жахливі, абсолютно жахливі строки за ці фотографії.
Тому що, природно, цих людей можуть використовувати втемну. Їм кажуть, до речі, дуже часто, що ці фотографії робляться для «Медіазони». У нас є як мінімум один випадок, коли людина нам написала в бот: «Ви мені заплатили, ось фотографія». Але ми не платили нічого!
І ми розуміємо, що ця людина в жахливій небезпеці, тому що вона може отримати від 12 до 20 років за ці фотографії. Ми чудово розуміємо ризики, які зараз є в Росії, і ми в житті б не підставили людину заради якихось фоточок під строк від 12 до 20 років.
– З твоїх слів зрозуміло, що є якась величезна шахрайська індустрія, яка за допомогою даних про вбитих в Україні намагається якимось чином у родичів загиблих виманити гроші. Але російська держава в тих справах, про які ми розповідаємо, часто вказує, що люди збирали ці дані «за завданням українських спецслужб» або за вказівкою українських шахраїв. У вас є якісь дані? Звідки реально ці люди, з якого вони регіону? Хто збирає ці дані?
– Ми нічого не знаємо про так звані «офіси». Раніше це був бізнес скоріше російський, після початку війни він здебільшого переїхав в Україну.
Найімовірніше він інтернаціональний, тому що скамлять і в Чехії, і в Латвії, і в Литві. І говорити, що шахраї однозначно українські, не можна.
Російські спецслужби стверджують, що шахраї українські. І доводити їм особливо нічого не треба.
Ось листування з куратором. Звідки куратор? З України! З чого ви взяли, що куратор з України? А ось у нас є довідочка від співробітників ФСБ, яка буде підшита до справи, що ця людина з України. Як він здогадався? Ну він уже співробітник ФСБ, ми ж не можемо не довіряти свідченням співробітників ФСБ.
Те ж саме з грошима. Гроші, якщо прийдуть у крипті або навіть якщо прийдуть з якогось російського рахунку, теж не будуть нічого доводити. І насправді гроші тут найменші з вагомих доказів, суду достатньо листування – і все, є склад злочину, є завдання від якогось аноніма, якого ФСБ оголосить українським, хоча абсолютно неважливо, звідки він.
І будуть фотки на телефоні, і також буде геолокація, знята з вишок, що людина ніжками йшла на кладовище. Цього достатньо в нинішній Росії для того, щоб повністю скласти кримінальні справи про держзраду.
Більше того: «держзрада» – це ж дуже «хороша» історія для самих оперів. Абсолютно не обов'язково цим шахраям взагалі в принципі існувати. Ти людині видав завдання, а потім «розкрив» злочин, який вона нібито задумала. Є випадки типових провокацій у багатьох справах про шахрайство.
Немає коментарів:
Дописати коментар