19 серпня Верховна Рада призначила Євгенія Хмару міністром оборони України – за його кандидатуру проголосували 312 народних депутатів. Він замінив на цій посаді Михайла Федорова і став п'ятим очільником цього відомства під час великої війни.
Хмара став одним із небагатьох керівників українського оборонного відомства з безпосереднім бойовим досвідом.
Згідно з законом України «Про національну безпеку», міністром оборони має бути цивільна особа. До призначення Хмара перебував на військовій службі. У своєму виступі в парламенті перед голосуванням він заявив, що вже є цивільним: він звільнився зі служби «відповідно до закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», стаття 26 – за проведенням організаційних заходів для осіб вищого офіцерського складу».
Майже вся кар'єра – у спецпризначенцях
Більшу частину своєї кар'єри генерал-майор Євгеній Хмара провів у Центрі спеціальних операцій «Альфа» Служби безпеки України.
Брав участь у бойових діях після початку повномасштабного вторгнення Росії, а згодом очолив цей підрозділ.
На початку 2026 року після відставки Василя Малюка Хмара став тимчасовим керівником СБУ, а в липні очолив Міністерство оборони.
Майже вся кар'єра Хмари – це підрозділи спеціального призначення. За даними СБУ, з 2011 року він проходив службу в Центрі спеціальних операцій «А». Про ранній етап його служби відомо небагато.
Особиста мета завершити війну з Росією, щоб синам не довелося воюватиХмара
У відкритому доступі немає навіть повної офіційної біографії нового міністра із традиційними для державного посадовця відомостями про дату та місце народження, цивільну освіту чи родину.
Але у своєму інтерв’ю американський блогерці Лорі Лумер, яке він дав невдовзі після призначення виконувачем обов'язків міністра оборони, Євгеній Хмара трохи розповів про родину.
Зокрема, він сказав, що його особиста мета – завершити війну з Росією, щоб його синам, яким зараз 9 і 11 років, в майбутньому не довелося воювати – натомість вони могли відбудовувати Україну.
Також Євгеній Хмара розповів, що втратив на війні брата.
Відомо, що сам Хмара брав участь в Антитерористичній операції на сході України, а після початку повномасштабної війни Росії безпосередньо виконував бойові завдання.
«Ми мали вбивати сто «орків» за день»
За інформацією СБУ, у 2022 році Хмара брав участь у боях за Київщину. Після відступу російських військ зі столичного регіону воював на Донеччині.
Окремий епізод його бойової біографії – операція зі звільнення острова Зміїний.
У відкритих джерелах Хмару називають одним із керівників операцій ЦСО «Альфа» на цьому напрямку.
Морським дронам Хмара приділяв чималу увагу. До того часу, коли він очолив Центр «Альфа», він очолював морський компонент ЦСО «А».
Кар'єрне зростання Хмари особливо прискорилося вже під час великої війни.
У квітні 2023 року він очолив Центр спеціальних операцій боротьби з тероризмом СБУ. У серпні того ж року Хмарі присвоєно військове звання бригадного генерала.
Менш ніж через рік – 23 червня 2024-го – президент Володимир Зеленський присвоїв йому звання генерал-майора.
У серпні 2025 року Хмара був призначений начальником Центру спеціальних операцій «А» СБУ.
Від початку повномасштабної війни Хмара послідовно приділяв увагу дроновій складовій оборони.
Він час від часу публічно говорив про технологічну війну. Наприклад, під час публічного інтерв'ю на форумі Defense Tech Era у 2025 році Хмара розповідав про швидкі зміни у застосуванні дронів, потребу в безпілотниках на оптоволокні та постійне технологічне змагання з російською армією.
За його словами, технологічні рішення на полі бою мають дуже короткий цикл життя: противник швидко шукає протидію, а військовим доводиться знову змінювати тактику та техніку.
«Ми бачили перспективи, почали адаптувати їх. Ми фактично вчепилися за цю технологію. Тому що вона, особливо у 2022 році, відповідала нашому критерію ефективності. Ми мали вбивати сто за день. І цей засіб відкрив нам ці можливості», – казав на тому форумі Хмара.
Операція «Павутина»
Підрозділи СБУ в цей період не лише застосовували FPV-дрони безпосередньо на фронті, а й брали участь у далекобійних операціях на території Росії. Серед найбільш відомих – удари по російських військових аеродромах, нафтопереробних заводах та складах боєприпасів.
Наприклад, арсенал Головного ракетно-артилерійського управління Міноборони Росії у Торопці Тверської області, який був атакований у вересні 2024 року. Хмара згодом публічно говорив про цю операцію, стверджуючи, що на складі було знищено боєприпасів на мільярди доларів.
Ще однією операцією, з якою пов'язують ЦСО «А», стала – масштабна атака СБУ на російську стратегічну авіацію 1 червня 2025 року. Тоді FPV-дрони приховано були доставлені вглиб Росії і атакували військові аеродроми за тисячі кілометрів від українського кордону.
СБУ заявляла про ураження десятків російських літаків, зокрема стратегічних бомбардувальників. Хмара на момент проведення «Павутини» був одним із керівників ЦСО «А».
«Маємо масштабувати те, в чому вже ефективні»
5 січня 2026 року президент Володимир Зеленський призначив Хмару тимчасовим виконувачем обов'язків голови СБУ після відставки Василя Малюка. На цій посаді Хмара залишався близько пів року.
А вже 17 липня Зеленський призначає Хмару тимчасовим виконувачем обов'язків міністра оборони. Президент окремо назвав серед його пріоритетів далекобійні операції проти Росії та забезпечення українських військових необхідними засобами.
«Хмара відповідав за далекобійні операції СБУ. Ми домовилися, що Хмара контролюватиме й далекобійні операції Сил безпеки – це пріоритет» – заявив Зеленський.
«Маємо масштабувати те, в чому вже ефективні: deep strike, middle strike, наземні роботизовані комплекси та інші рішення, які зберігають життя воїнів і завдають противнику максимальної шкоди. Україна буде продовжувати ударний і технологічний тиск на Росію всіма доступними засобами. Ми не можемо відповідати ударами на удар. Ми маємо діяти асиметрично», – заявив Хмара вже на посаді виконувача обов’язків міністра оборони.
Немає коментарів:
Дописати коментар