«І свистить, і пищить. Але я сховаюся у будиночок». Жителі Сум розповідають про життя під постійними обстрілами

 

Рятувальники гасять пожежі внаслідок російські атаки, Суми, 28 липня 2026 року
Рятувальники гасять пожежі внаслідок російські атаки, Суми, 28 липня 2026 року

У ніч проти 10 серпня російська армія знову скинула на українське місто Суми кілька авіабомб. Місцеві жителі та влада кажуть, що такі інциденти трапляються по кілька разів на тиждень – поряд із російськими дронами, які залітають уже в усі райони міста і регулярно б’ють по будинках, автівках та об’єктах міської інфраструктури. Люди вважають, що так Росія «витісняє» жителів із міста, від якого лише 50 км до кордону з РФ, і змушує їх виїжджати в інші регіони України.

Кореспондент телевізійній та онлайн-мережі «Настоящее время» (створена Радіо Свобода для російськомовної аудиторії) побував у Сумах і поспілкувався з містянами про те, що таке життя під постійними російськими атаками.

Микола Труханов – водій тролейбуса в Сумах. Він майже щодня виходить на маршрут і з сумом каже, що останнім часом пасажирів стало набагато менше, ніж раніше. Через постійні російські удари все більше людей виїжджають із Сум: у місті залишаються лише ті, кому, кажуть, їхати нікуди, переважно пенсіонери.

«Місто стає, я сказав би, порожнім: на вулицях немає людей, воно неживим стає, – каже Труханов. – Ми звикли, що завжди у нас на вулицях є люди, завжди хтось кудись поспішає, хтось кудись їде».

Микола розповідає, що у п'ятницю, 7 серпня, йому довелося зупинити тролейбус через атаку російського дрона:

«Ми зупинялися на проспекті Перемоги, навіть виходили з пасажирами, бо було дуже лячно, «Молнія» летіла, – згадує він. – Були готові навіть іти в укриття. Але, на щастя, дрон полетів в іншому напрямку, тому ми продовжили рух за маршрутом».

Громадський транспорт у Сумах уже не раз потрапляв під удари російських дронів та авіаційних бомб.

У 2025 році після російського ракетного удару по центру міста загинув водій автобуса Микола Леон.

«Так сталося, що саме в той момент були люди на пішохідному переході, і він зупинився їх пропустити, – каже Микола Труханов. – А щойно рушив з місця – прилетіла ракета».

У червні 2026 року в Сумах загинув Василь Криштоп – водій тролейбуса. Труханов згадує, що той став жертвою російського КАБа – керованої авіабомби.

Дивіться також: Згорілий автобус на вулиці міста Суми після російської ракетної атаки

Речник ДСНС у Сумській області Олег Стрілка каже, що російські війська сьогодні скидають авіабомби на місто щодня.

«Стандартно це 9-та година ранку, після обіду, о 15-й годині, і потім ближче до ночі, о дванадцятій, – розповідає Стрілка. – Плюс FPV-дрони. Вони літають практично в кожному районі міста Суми».

Російська армія, зауважує, завдає ударів по всьому місту: під обстріл потрапляють поштові відділення, автозаправки, гіпермаркети та звичайні людні вулиці.

«Щодо керованих авіаційних бомб: коли б'ють і коли є влучання поруч із житловим сектором, на жаль, це завжди 3–5 загиблих громадян, – каже Стрілка. – Коли у нас було влучання біля кінотеатру «Дружба», були люди з важкими ампутаціями, у свідомості, вони, ймовірно, ще не розуміли, з яким горем їм далі доведеться жити. Тоді загинула і мати, і її п'ятирічна донька. Важко це все переносити».

«Я тоді поїхав на це місце влучання і зустрів там лікаря, який мене лікував. Він навколішки сидів біля тієї дитини і каже: «Олеже, дивись, що вони роблять! Це жах! Ну як так? Ну, мати вбита, поруч із нею її дитина, її відкачують, не можуть реанімувати!» – згадує той день представник ДСНС. – І ти бачиш оці всі жахіття і не знаєш, що тобі робити: людей рятувати чи бігти? А куди бігти? Ну де ти сховаєшся від тієї коригованої авіаційної бомби?»

Наслідки російської атаки по Сумах, 4 серпня 2026 року
Наслідки російської атаки по Сумах, 4 серпня 2026 року

Одна авіабомба, скинута російськими військовими, влучила в город Віктора та його дружини. Самі вони дивом не постраждали, але від їхнього городу майже нічого не залишилося.

«Ось тут паркан був колись, а оце (вибухом) картоплю викопало, – показує Віктор. – Ну нічого, якось переживемо, усі живі».

«Вони вибивають усе, намагаються вибити народ, щоб ми виїхали. Я так розумію, що починають тиснути. Усе повз та повз летіло, а тепер і до нас прилетіло», – розмірковує Віктор.

З огляду на важку ситуацію з обстрілами в місті, водій тролейбуса Микола тепер завжди возить із собою аптечку.

«Зараз вона вкрай необхідна: тут усі засоби, які потрібні для надання першої медичної допомоги, – показує він. – Ти приходиш на роботу вранці й думаєш: відпрацюєш ти зміну чи не відпрацюєш? Де чекати на небезпеку? Ми виглядаємо дрони. При загрозах КАбів зупиняємося, дивимося, читаємо постійно телеграм-канали, куди воно летить – щоб не наражати пасажирів на небезпеку. Це ж наш обов'язок, наша робота. Пасажири мають безпечно й комфортно доїжджати туди, куди їм потрібно. Ми це робимо».

А ще через удари Росії по енергооб'єктах у Сумах на різних ділянках маршруту зараз немає мережі, і Миколі кілька разів доводиться опускати струмоприймачі тролейбуса та їхати на акумуляторах.

«Куди мені їхати?»

Пасажири його тролейбуса теж скаржаться на постійні обстріли. Особливо важко, кажуть, їх переживати вночі, коли в місті темно.

«Дуже важко, особливо вночі. Про що наше керівництво думає? Щось треба робити, щоб по місту Суми так не бехкали, – каже пасажирка Віра. – Жах, що коїться. Так не можна далі жити, щось треба вирішувати! Ти й ночі не спиш, і вдень, тільки де почув, біжиш, ховаєшся. І ось так увесь на нервах, в істериці вже! А їхати нікуди. Куди мені їхати?»

Ще одна пасажирка Тетяна їде до Білопільської громади на північ від Сум: там у селі на лінії фронту живе її літня мама, яка теж не хоче виїжджати з рідної хати.

«Мама сюди не хоче, сказала, що доживатиме у своїй хаті, – каже жінка. – 87 років! Будемо сподіватися, що все буде добре».

Ще одна пасажирка Раїса їде на дачу в передмістя Сум – бо там город. Її не зупиняє навіть те, що там теж поруч лінія фронту.

«Город! Треба їздити, – каже вона. – Звісно, страшно. Цілий день не вщухає, бахає і бахає. І свистить, і пищить. Страшно, що коїться. Але я сховаюся в будиночок і побуду там, поки мине все».

Українські військовослужбовці кажуть, що більшість російських ударних БПЛА їм вдається перехопити ще на підльоті до Сум. Але, на жаль, є й ті, що долітають до міста.

«Основна маса, 90%, знищується ще біля лінії бойового зіткнення, усі екіпажі намагаються зробити так, щоб вони через лінію бойового зіткнення не пролетіли, – каже Олександр Музика, військовослужбовець 68-ї бригади ЗСУ, дислокованої біля Сум. – Але все одно: ми не можемо гарантувати стовідсоткову безпеку, тому що є випадки, коли вони пролітають. Є різні погодні умови, якими вони користуються. Є різні висоти, якими вони користуються. Тобто ворог теж розвивається».

Очільник Сумської обласної військової адміністрації Олег Григоров каже, що російські війська все частіше б'ють у Сумах саме по цивільних об'єктах.

«Якщо ми порівнюємо кількість ворожих ударів за звітний період 2025 року та 2026 року, то кількість таких ударів залишається приблизно на тому ж рівні, це трохи більше ніж 13 тисяч ударів. Але якщо у 2025 році удари здебільшого зосереджувалися безпосередньо по лінії бойового зіткнення, то наразі більшість ударів завдається по об'єктах тепло- та енергопостачання, по закладах освіти, медичних установах, житлових будинках громадян», – наголошує він.

"Что они делают – города непригодными для жизни". Как ВСУ в Сумской области защищают небо от атак

  • Повномасштабна війна Росії проти України триває від ранку 24 лютого 2022 року.
  • Керівництво РФ називає велику війну «спеціальною військовою операцією» («СВО»). Кремль заперечує, що російська армія завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
  • Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
  • Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є .

Немає коментарів:

Дописати коментар