Фото з фб-сторінки Андрія Дранчука
Дністер цього літа обмілів до рекордних показників. Восьмого липня середньодобовий приплив до Дністровського водосховища становив лише 51 кубометр за секунду. Це найнижчий показник за весь період експлуатації водосховища, повідомляв Український гідрометеорологічний центр.
Детальніше про ситуацію - у публікації molbuk.ua
"Це суперкритично"
Для Хотина це не просто екологічна проблема. Місто бере воду безпосередньо з Дністра. І нині через падіння рівня річки водозабір опинився в ситуації, до якої його технічно не готували.
"Вода вже місяць не заходить у нашу шахту", – каже директор комунального підприємства "Хотинтепломережа" Григорій БОРОСЮК.
За його словами, водозабір проєктували за інших гідрологічних умов. Передбачалося, що над шахтою буде близько 3,5 метра води, а забір відбуватиметься із середніх шарів Дністра.
"Раніше бралася вода не з верхніх, а з середніх шарів Дністра. А зараз взагалі немає води. Коротше, місяць уже не заходимо", – пояснює Боросюк.
Керівник підприємства не приховує: ситуація з Дністром дуже складна. "Це суперкритично", – говорить він.
На думку Григорія Боросюка, нинішнє обміління Дністра навряд чи можна пояснити лише роботою гідроелектростанції.
"Я думаю, що тут ГЕС навряд чи є причиною. Там, наскільки я пам’ятаю, мали скидати 110–120 кубометрів за секунду, а зараз скидають лише 80. І то ще підживлюються тими запасами води, які собі зробили", – каже директор "Хотинтепломережі".
Водночас він звертає увагу на аграріїв, які черпають воду з Дністра для господарств.
Ще однією проблемою називає збільшення кількості приватних свердловин. За його словами, люди дедалі частіше облаштовують свердловини біля своїх будинків і використовують підземні води, зокрема для поливу.
Підприємство змушене шукати технічні рішення, щоб продовжувати подавати воду місту. За словами Григорія Боросюка, нинішню систему фактично пристосовують до рівня річки, який дедалі більше відрізняється від того, на який її проєктували.
Особливо складним може стати осінньо-зимовий період. Варіант із плавучою конструкцією та насосом, за його словами, теж не вирішує проблему повністю: взимку обладнання може замерзати.
Відчувають нестачу води і мешканці Хотина. 10 серпня частина міста зранку залишилася без води. За словами місцевої жительки Мар’яни, про відключення людей заздалегідь не попередили.
"Встаєш зранку, а води в центрі немає. Про це ніхто не попереджав. Ніде нічого не написано", – розповідає вона.
Перебої спостерігалися і в інших частинах центру міста.
Нещодавно, каже, води також не було: "Я живу в багатоквартирному будинку, то в сусідів до третього поверху вода була, а вище – ні. З’ясувалося, це через малий напір".
Жінка вважає, що місто має краще інформувати людей про перебої.
"Є різні випадки, самотні, старші люди, родини з маленькими дітьми. Система має бути якось налагоджена", – говорить мешканка.
Гідрологи: ситуація може погіршитися
За даними Укргідрометцентру, дефіцит опадів у басейні Дністра триває ще з червня 2025 року. Через це водність річки залишалася низькою восени та взимку, а приплив до Дністровського водосховища був значно нижчим за норму.
У січні він становив лише 41 % місячної норми, у березні – 48 %, у квітні – 27 %. У травні та червні приплив скоротився до 24–26 % кліматичної норми. У липні ситуація стала ще складнішою.
Укргідрометцентр попереджає: якщо не буде опадів, маловоддя у басейні Дністра може зберегтися та посилитися.
Що буде з водою в Хотині восени, коли спека спаде, але опадів може не вистачити, на підприємстві прогнозувати не беруться.
"Надіємося на Бога", – каже Григорій Боросюк.
Мілкий Дністер став проблемою не лише Хотина. Наслідки маловоддя вже відчувають і в Молдові. До Хотина приїжджала молдовська делегація на чолі з міністром навколишнього середовища Георге Хаждером. Представники двох країн оглянули Дністер біля Хотинської фортеці та місцевий водозабір.
За словами Григорія Боросюка, молдовська сторона оцінює ситуацію як ще більш критичну для себе, адже потреби Кишинева у воді значно перевищують обсяги, які споживає Хотин.
"Колись у Дністрі бачив власні ноги"
Для тих, хто прожив біля Дністра десятки років, нинішній вигляд річки особливо вражає. Григорій Боросюк згадує, яким Дністер був раніше.
"Береги були і піщані, і гравійні. Ти в берег, в річку заходив без проблем – чистий зайшов, чистий вийшов", – розповідає він.
За його словами, раніше вода була настільки прозорою, що, зайшовши у річку по шию, можна було бачити власні ноги. Нині ж на окремих ділянках глибина Дністра суттєво зменшилася і замулилася.
У Хотині запевняють: місцеве підприємство робить усе можливе, щоб місто отримувало воду. Але можливості комунального підприємства обмежені. Водночас модернізація водозабору потребує значних коштів. У міста вже є підготовлені проєкти. Проте грошей на їх реалізацію поки недостатньо.
Складність ситуації підтверджує і начальник відділу еколого-освітньої роботи Національного природного парку "Хотинський" Юрій Стороженко. За його словами, нині до Дністровського водосховища надходить надзвичайно мало води. За останньою доступною інформацією, приплив становив близько 40 кубометрів за секунду.
"Це зовсім мало. За міжнародним договором на Дністровській ГЕС мінімальний скид мав становити 100 кубометрів води за секунду, а зараз його зменшили до 85 кубометрів. Тобто все одно надходить удвічі менше води, ніж скидається нижче за течією. Рівень води у водосховищі продовжує падати", – пояснює Стороженко.
Нині в Хотині вода в мережі є, однак, за словами еколога, спрогнозувати, як ситуація розвиватиметься далі, складно.
"Потрібно, щоб пішли дощі. Тоді ситуація покращуватиметься", – говорить він.
Маловоддя вже впливає не лише на водопостачання, а й на екосистему Дністра. Оголені через відступ води береги активно заростають болотною рослинністю та вербами.
"Якщо це триватиме довгий час, ці верби можуть вирости до значних розмірів", – зазначає Стороженко.
Окремою проблемою він називає намул, який накопичується у Дністрі. За словами фахівця, разом зі стоками з полів у річку потрапляють різні хімічні речовини та важкі метали. Біля Хотина розташована верхівка Дністровського водосховища, де течія сповільнюється, тому дрібні частинки осідають на дно.
Нинішній стан Дністра Юрій Стороженко називає безпрецедентним за останні десятиліття.
"Були періоди маловоддя. По-моєму, у 2022 році також падав рівень, але не настільки, як цього року. За своє життя я ще не бачив такого падіння рівня води. Можу сказати, що за останні 30 років такого не було", – наголошує він.
На його думку, одна з головних причин – зміна клімату.
"Води стає менше. Люди скаржаться, що у криницях зникає вода. Я сам знаю кілька криниць, у яких завжди була вода, а цього року вони пересохли", – розповідає дослідник.
Водночас, за його словами, людство не може швидко змінити глобальні процеси, тому доведеться адаптуватися до нових умов.
"Потрібно шукати якісь виходи. Наприклад, там, де криниці пересихають, використовувати свердловини, тобто шукати інші способи, де брати воду", – вважає фахівець.
Немає коментарів:
Дописати коментар