7-8 липня Туреччина приймає саміт НАТО, що традиційно є однією з найпомітніших політичних подій року. Анкара готує зустріч союзників на найвищому рівні на тлі трансатлантичної напруги, яку посилила операція США в Ірані. Американський лідер Дональд Трамп очікував, що держави альянсу зіграють у ній активнішу роль.
Дипломати НАТО, що готують саміт і спілкувалися з Радіо Свобода на умовах анонімності, втім, не очікують в Анкарі сварок чи драматичного з’ясування відносин, яке неодмінно привернуло би увагу журналістів. У Туреччині очікують на рекордну кількість представників медіа, серед яких буде й Радіо Свобода.
Саміт, який приймає Реджеп Таїп Ердоган і який Дональд Трамп відвідає, за його словами, насамперед «із поваги» до президента Туреччини, стане своєрідною ревізією виконання зобов’язань, взятих союзниками торік у Гаазі.
Вони тоді домовилися збільшити витрати на оборону до 5% від власного ВВП до 2035 року. Дехто досягне цього цільового показника значно раніше. Тільки за 2025 рік європейські союзники й Канада збільшили основні витрати на 139 мільярдів доларів.
Дипломати пов’язують цей успіх не лише з наполяганнями президента США, який давно закликає Європу до активнішої ролі в питаннях оборони власного континенту. Головним стимулом вважають Росію – а відтак бажання самих країн зміцнювати свою безпеку.
Порядок денний
Позитивна динаміка дає дипломатам, що готують саміт, підстави для оптимізму щодо його результатів. Європа, кажуть, має що показати своєму союзнику за океаном. На саміті в Анкарі спробують переконатися, що гроші не з’їсть інфляція, а що вони підуть туди, де найпотрібніші.
Ще одним пріоритетом Анкари стане розвиток оборонної промисловості. Традиційним «супутником» саміту НАТО є Форум оборонних індустрій. Цьогорічний анонсують як наймасштабніший в історії. Анонсують підписання низки контрактів на мільярди європейськими й американськими компаніями.
Укладатимуть їх і українські компанії. Посол України при альянсі Альона Гетьманчук розповіла Радіо Свобода про напрочуд тісну співпрацю українського оборонпрому з відповідною галуззю союзників.
«Сьогодні відбувається вже інтеграція оборонних індустрій України й країн-членів НАТО. Для нас цей форум має бути не лише чудовою можливістю розповісти власну історію успіху, але й демонстрацією такої інтеграції», – сказала постпредставниця України.
Посол додала, що інтерес до українських оборонних технологій та інновацій стрімко зріс в НАТО, відколи ними зацікавилися на Близькому Сході. Після того активізувалася й низка більш близьких географічно до України держав.
Україна на саміті. Термінові потреби
Україна та подальша її підтримка – в трійці пріоритетів цьогорічного саміту. Її делегацію в Туреччині очолить президент України Володимир Зеленський. Дипломати НАТО кажуть, що цьогоріч узагалі не було дискусії, чи запрошувати його на саміт. І пов’язують це, зокрема, з успіхами України у враженні цілей в російській «глибинці», наслідки яких уже відчутні й пересічним росіянам.
«Сам Трамп, схоже, тепер усвідомлює, що Путін не виправдав тих очікувань, які на нього покладали. І дедалі більше сприймає Зеленського як людину, яка вистояла, утримала оборону», – каже Радіо Свобода один зі співрозмовників у штаб-квартирі альянсу.
Дипломат додає, що, попри це, завершення війни нині не видається близьким.
«Наразі переговори щодо припинення війни перебувають у повністю коматозному стані. Не відбувається нічого. Проте ми всі сподіваємося, що наближаємося до моменту, коли зможемо спонукати Путіна серйозно поставитися до цього і розпочати їх», – зауважує співбесідник.
Поки стратегія держав-членів НАТО лишається незмінною: забезпечити Україну потужностями, необхідними для боротьби, й на цьому вони зосередяться, зокрема, в Анкарі.
Посол США при альянсі Метью Вітакер сказав, що в Туреччині союзники оголосять про нові внески на підтримку України, але не вдавався в подробиці, щоб не випереджати офіційні заяви.
Зараз Києву потрібні насамперед кошти для виробництва власної зброї, а також купівлі критично необхідних ракет до систем Patriot. Вони єдині здатні відбивати балістику. Посол України в НАТО Альона Гетьманчук переконує колег у штаб-квартирі «вибити в Путіна його ключовий козир на сьогодні – повітряний балістичний терор».
«Я беру відповідні дані після кожної масованої атаки, йду до партнерів і показую взаємозв’язок між наданими засобами та перехопленнями… Пояснюю, що якби у нас були антибалістичні засоби, то не було би цих страшних жертв і руйнувань», – каже Радіо Свобода Гетьманчук.
Обвалений під'їзд та дим над Києвом: столиця України після атаки РФ
Після смертоносної атаки на Україну в ніч проти 2 липня в українському Міноборони розповіли, що розіслали листи майже до сорока столиць держав-партнерів із проханням активізуватися щодо закупівель гостро необхідних перехоплювачів балістики.
Міністр оборони Михайло Федоров, що теж прямує до Анкари, просить партнерів також прошерстити власні запаси й позичити Україні потрібні ракети вже у липні. Київ розрахується пізніше «майбутніми поставками, законтрактованими для України».
У повідомленні Міноборони не названі поіменно країни-адресати. Відповідно, невідомо, від яких із них Київ очікує пожертви з власних складів.
Можливості партнерів
Виробник Patriot вказує, що його системи є основою інтегрованої протиповітряної та протиракетної оборони для 19 країн. Немає публічної інформації про те, в кого скільки ракет.
Радіо Свобода звернулося до деяких європейських держав – міністерств оборони Німеччини, Нідерландів, Іспанії, Греції, Румунії, Швеції, Польщі, на чиєму озброєнні є Patriots. На момент публікації цього матеріалу надійшла відповідь лише з Берліна. Там не підтвердили й не спростували ведення відповідних переговорів із Києвом.
«Ми не коментуємо деталі військової допомоги, яку надаємо Україні. Така загальна стриманість має на меті забезпечити військову й оперативну безпеку та не допустити можливості робити висновки щодо спроможностей Збройних сил України», – відписав Радіо Свобода речник Міноборони Німеччини.
Володимир Зеленський пропонує й довгострокове рішення проблеми: закликає Європу спільно з Україною створювати власну антибалістичну спроможність. Практичні кроки в цьому напрямку Україна вже робить з Німеччиною: відповідну угоду в червні 2026 підписали міністри оборони обох країн.
Українські та німецькі компанії розвиватимуть спроможності у галузі антибалістики та розроблятимуть ракети-перехоплювачі. Зеленський закликав інші країни долучатися.
Один із дипломатів НАТО сказав Радіо Свобода, що черга на отримання ракет-перехоплювачів або будь-яких компонентів системи Patriot дуже довга. Отже, ініціатива має сенс.
«Цілком очевидно, що нам потрібно об'єднатися та розвивати як кращі можливості протиповітряної оборони, так і можливості глибокого високоточного удару. І тут ми побачили, що Україна вже є дуже боєздатним гравцем», – зазначив співрозмовник.
Інший дипломат окреслив почуті від Києва терміни, впродовж яких можливі конкретні результати.
«Українці кажуть нам, що здатні менш ніж за рік розробити ракету-перехоплювач, яка фактично буде аналогом PAC-2. І що вони можуть виробляти такі ракети у великих кількостях. Якщо їм це вдасться, ми можемо лише привітати це», – зазначив дипломат.
Patriots стоять на озброєнні й низки держав Близького Сходу, з якими зблизилася Україна завдяки своєму досвіду з протидії безпілотникам. Умови, на яких вона ділилася з ними експертизою, лишаються непублічними.
Сильніша декларація
Україна буде згадана в декларації саміту НАТО в Анкарі в значно сильніших формулюваннях, ніж торік у Гаазі. Лідери планують не просто підтвердити зобов’язання надавати їй підтримку, а й прописати конкретну суму.
Дипломати, що готують саміт, кажуть про 70 мільярдів євро. Це не будуть нові кошти. Майже 30 мільярдів євро є частиною 90-мільярдного кредиту від ЄС – значна кількість його країн-членів також належать до НАТО. Інші 40 мільярдів – двосторонні зобов’язання, вже заявлені союзниками.
«Маємо надію, що якщо буде фінансове зобов’язання, прописане в декларації, то це допоможе, по-перше, зобов’язати країни виконати фінансові обіцянки, надані цьогоріч. А по-друге – згенерувати додаткові кошти», – пояснила Радіо Свобода постпред України в Альянсі Альона Гетьманчук значення цього пункту декларації.
Між державами-членами ще тривають дискусії, чи ж «розписатися» під зобов’язанням надати Україні 70 мільярдів євро на цей рік, чи також закріпити їх і на наступний. Джерела Радіо Свобода кажуть, що застереження деяких держав щодо наступного року пов’язані з надіями на припинення війни.
«Навіть якщо війна завершиться, ми повинні перетворити Україну на дикобраза. Саме тому ці 70 мільярдів на рік і надалі будуть необхідними», – зауважує дипломат, чия держава виступає за підтвердження зобов’язання фінансувати Україну й наступного року.
Іще один принципово новий пункт проєкту декларації назве Україну «контриб’ютором» у безпеку НАТО. Дипломати пояснюють це визнанням її дедалі очевиднішого лідерства у сучасних методах війни. Військові альянсу своєю чергою дедалі більше непокояться, що ці ж методи засвоює також Росія, яку в декларації, як і в попередні роки, назвуть «довгостроковою загрозою» НАТО.
Немає коментарів:
Дописати коментар