«Це якісь бетонні сваї, навіть не оброблені. Колона, на якій висить фотографія мого чоловіка, вся в плямах. Фотографія маленька, чорно-біла. Підпису фактично немає»
30 червня у Деснянському районі Києва відкрили Алею Героїв – на бетонних стовпах розміщені по три фотографії загиблих військовослужбовців-деснянців. Ще до відкриття алеї жителі столичного мікрорайону почали обурюватися через розташування меморіалу – позаду держадміністрації. Згодом у соцмережах пронеслася хвиля обурення і від родичів, які стверджували, що проєкт, який пропонували родинам, не відповідає реалізованій алеї.
Частина родичів уже вимагає демонтувати фотографії своїх рідних, а конфлікт навколо меморіалу переріс у відкритий конфлікт із керівництвом Деснянської райдержадміністрації.
Радіо Свобода зібрало інформацію про це та думки усіх учасників конфліктної ситуації.
8 липня кілька сотень людей зібралися біля будівлі Деснянської РДА. Серед них – ветерани, військовослужбовці, родини загиблих захисників України, волонтери та місцеві жителі.
Під час заходу близько 250 людей підписали звернення до президента з вимогою звільнити голову РДА Максима Бахматова. У зверненні учасники акції заявили про «відсутність конструктивного діалогу» між керівництвом району та ветеранами і громадою. Найбільше обурення викликало саме відкриття Алеї Героїв.
Як усе починалося
У березні цього року родини загиблих військовослужбовців почали запрошувати до Управління соціальної та ветеранської політики Деснянської РДА. Там їм пропонували долучитися до створення Алеї Героїв: заповнити анкети, надати якісні кольорові фотографії рідних та написати їхні біографії.
Леся, дружина загиблого військовослужбовця Олександра Гушеля пригадує, що спочатку не мала заперечень проти створення меморіалу. Навіть зраділа такій пропозиції.
«Мені показували зовсім іншу концепцію. Монументи виглядали акуратно, не було жодних чорно-білих фотографій. Нам казали, що буде довговічний меморіал, просили надати інформацію про чоловіка, його нагороди, службу, QR-код з історією життя обіцяли зробити. Показували одне, а створили зовсім інше. Просто бетонний стовп із маленькою чорно-білою фотографією поганої якості. Моєму чоловікові на ній не 50 років, а всі 70», – каже вона.
Приблизно за тиждень до відкриття Леся випадково побачила, який вигляд матиме Алея насправді. Після цього, каже жінка, звернулася до районної адміністрації із проханням не розміщувати фотографію чоловіка. Її попросили не відмовлятися, а зачекати, подивитися, як усе виглядатиме після відкриття першої черги.
«Я написала, що погоджуюся лише на другу чергу, і то якщо використають фотографію, яку обрала наша родина. Але мене, фактично, обдурили. Фото не замінили і все одно встановили його в першій черзі».
Схожу історію розповідає і мати загиблого військовослужбовця Романа Золотарьова – Світлана.
Вона згадує, що навесні її також запросили до районної адміністрації, де показали два варіанти майбутнього меморіалу. Один із них передбачав бетонні колони з металевими інформаційними табличками, на яких мали бути не лише фотографії, а й інформація про загиблих військових.
«Мені взагалі при розмові було сказано, що в принципі немає сенсу щось обговорювати, тому що всі інші погодилися саме на колони. Я була одна в кабінеті, то собі вирішила, що я не архітектор: якщо всі обрали такий варіант, то нехай буде такий варіант. Тому я дала свою згоду. До речі, тоді нас просили дати гарні оцифровані кольорові, якісні фотографії. Ми спеціально їх готували, адже на представленому макеті вони займали значну частину композиції», – розповідає Світлана.
Усю розмову з Радіо Свобода Світлана сиділа у сльозах. Жінка каже, відчуває сором перед сином, що погодилася на розміщення його фотографії. Себе ж називає ошуканою.
«Я зрозуміла, що мені просто брехали в очі. Казали, що всі вже погодилися. А тепер я чую від інших родин ту саму історію. Усім говорили одне й те саме. Просто як під копірку».
Родичі пишуть відмови
Такі ж претензії висловлює й дружина загиблого військовослужбовця Ігоря Лазарєва – Тамара. Жінка розповідає, що найбільше її вразив зовнішній вигляд меморіалу.
«Це якісь бетонні сваї, навіть не оброблені. Колона, на якій висить фотографія мого чоловіка, вся в плямах. Фотографія маленька, чорно-біла. Підпису фактично немає. Навіщо тоді я писала весь цей текст про чоловіка – мені ніхто не пояснив. Навіть покласти квіти біля фотографії немає куди. А сама Алея захована позаду адміністрації. Чому її не зробити перед будівлею РДА, де її бачили б люди? Щоб кожен, хто приходить до адміністрації, проходив повз фотографії загиблих і пам’ятав, завдяки кому ми сьогодні живемо».
Коли стало зрозуміло, яким буде остаточний вигляд меморіалу, говорить Тамара, вона також намагалася відкликати свою згоду. Та їй сказали, що фотографія чоловіка вже встановлена.
Після відкриття Алеї вона подала письмову заяву з проханням демонтувати фотографію чоловіка. Подібне бажання висловлюють й інші родини, з якими поспілкувалося Радіо Свобода.
Реакція райдержадміністрації
У Деснянській районній державній адміністрації заперечують, що родини не були залучені до ухвалення рішень.
Радіо Свобода поцікавилося щодо кошторисної вартості меморіалу, хто є його підрядником, чому змінився проєкт. Втім в адміністрації лишень наголосили, що Алею створили без залучення коштів державного чи місцевого бюджетів, а всі роботи профінансували меценати та соціально відповідальний бізнес. Кошти з державного чи міського бюджету, запевняють, не виділялися.
У відповіді на запит Радіо Свобода йдеться, що спеціально створена робоча група вивчала український та міжнародний досвід меморіалізації, після чого було розроблено дві концепції майбутньої Алеї: із вініловими стендами або бетонними стелами.
Кожну родину запрошували індивідуально, де їм пропонували пройти анкетування та визначитися із матеріалами майбутнього меморіалу. Водночас у РДА наголосили, що під час анкетування родинам демонстрували не проєкт майбутньої Алеї, а лише приклади наявних меморіальних просторів.
Те ж саме одразу після хвилі обурення у відеозверненні заявив голова РДА Максим Бахматов.
Проєкт не погоджували з КМДА
Окремо Радіо Свобода звернулося до Департаменту містобудування та архітектури КМДА із запитанням, чи мав проєкт погоджуватися з міською владою, чи були в міста відомості про його концепцію та як у КМДА оцінюють критику з боку родин загиблих.
У відповіді департамент повідомив, що відповідно до законодавства проєктна документація на будівництво об’єктів, які реалізуються без бюджетного фінансування, не потребує погодження органами місцевого самоврядування.
Водночас у КМДА зазначили, що проєктні матеріали, концептуальні пропозиції чи візуальні рішення щодо облаштування Алеї Героїв у Деснянському районі до департаменту не надходили.
У відповіді також наголосили, що питання меморіалізації полеглих військовослужбовців потребує особливо відповідального підходу.
«Простори пам’яті, присвячені українським героям, мають створюватися з особливою відповідальністю та повагою. Для гідного вшанування наших героїв до розробки концепцій таких місць варто залучати професійних архітекторів, урбаністів, митців, скульпторів і ландшафтних архітекторів, а також родини полеглих Захисників і Захисниць, ветеранську спільноту та громадськість», – йдеться у відповіді Департаменту містобудування та архітектури КМДА.
У департаменті також нагадали, що у Києві діє Координаційна рада з питань меморіалізації учасників та подій російсько-української війни, створена розпорядженням міського голови у 2024 році.
Попри офіційні пояснення районної адміністрації, частина родин загиблих наполягає, що їхня згода стосувалася іншої концепції меморіального простору, ніж та, яку зрештою реалізували.
Деякі з них уже звернулися до Деснянської РДА із заявами про демонтаж фотографій своїх рідних з Алеї Героїв. Наразі вони очікують рішення районної адміністрації.
Немає коментарів:
Дописати коментар