Коротко
- Основною загрозою для Харкова залишаються російські «Шахеди»
- Але дедалі частіше фіксують появу FPV-дронів. І хоч їх небагато, однак вони здатні переслідувати і атакувати цивільний транспорт
Повітряні тривоги лунають і в день, і вночі. Гудіння і вибухи. Обстріли. Армія РФ завдає ударів по Харкову здебільшого безпілотниками. Найчастіше «Шахедами» або їх аналогами - «Геранями-2». Ціляться у житлові будинки, цивільні підприємства, інфраструктурні об'єкти.
Та віднедавна на околиці та у межах міста була зафіксована нова зброя - FPV-дрони на оптоволокні. Наскільки це небезпечно? Так як місто може від них захистися?
«Там немає папужки?», – питає пані Олена в чоловіків, що розчищають від завалів кімнату, яка була спальнею.
Уламків і сміття тут чи не по коліно. Віконні рами винесло разом із бетоном. Удар російського безпілотника прийшовся поруч у зовнішню стіну.
Олена з донькою встигли вискочити в коридор. Папужка Гаврюша загинув.
Це сталося під час масованої російської атаки на Харків. З першої ночі 9 червня над житловими кварталами дзижчали БПЛА.
На ранок в місті зафіксували 11 влучань у двох районах. За даними Харківської обласної прокуратури для атаки російські військові використали ударні безпілотники «Герань-2».
Що прилітає?
Саме «Герані» або «Шахеди» залишаються для Харкова головною загрозою.
Якщо подивитися на статистику, яку надає щомісяця міський департамент надзвичайних ситуацій, найбільше ударів припадає саме на цей вид зброї.
Так в травні з 98-ми ударів по Харкову у 44-х використані саме безпілотники типу «Шахед». У перший тиждень червня ця цифра сягнула 36-ти.
Російські військові запускають по місту і інші типи безпілотників.
Фахівці фіксують «Ланцети», «Гербари», «Молнії». Навіть дрони-камікадзе зі штучним інтелектом – «V2U».
І тепер нова загроза?
І ось тепер почали у незначній кількості фіксувати і FPV-дрони.
«FPV-дрон бачимо. Два пропеллера, – детектор дронів пищить в руках у директора міського департаменту надзвичайних ситуацій Богдана Гладких, – Кілометри три-чотири ще до нас»
Кільцева дорога. У кюветі – перекинута, згоріла цивільна фура. Вздовж траси – обвуглена поліцейська машина. Два дрони влучили у вантажівку, вбивши водія. Ще два – у автівки поліцейських, які приїхали на виклик.
21 травня стало днем, коли FPV вперше атакували цивільне авто у такій близькості до міста.
А вже 7 червня FPV-дрон полював в межах міста. Переслідування цивільного тягача та детонацію записав на відео водій автівки, що їхала позаду. У цьому випадку обійшлося без постраждалих.
Ждуни на оптоволокні
Дорога, якою російський FPV-дрон переслідував тягач, веде від наукового містечка на околиці Харкова до центру міста. Окрім автівок тут постійно курсують рейсові автобуси.
Полювання дрона за тягачем збурило один з місцевих чатів. Тут навіть математично розраховували небезку влучання FPV для окремого харків’янина.
Тож про які саме загрози йдеться ми вирішили з’ясувати у знавців ударних дронів – бійців спецпідрозділу «Гострі картузи». Зустрічаємось поряд місця вибуху. Із собою в «картузів» безпілотник.
Це в простонародді називається ждун, дрон на оптиці», – пояснює боєць підрозділу Жора.
Саме такий тип, кажуть бійці, використали російські військові під час обох атак – в травні та червні.
Такий дрон неможливо виявити детекторами дронів, на нього не діє РЕБ, а летіти він може до 50-ти кілометрів. Все залежить від довжини катушки з оптоволокном та ємності батареї.
«Такий дрон може сісти десь на будівлю, сісти десь в траву і спостерігати, чекати на свою ціль», – продовжує Жора.
Так полювати ждун може добу. Найчастіше його цілями стає саме транспорт:
«Оператор може підірвати цей дрон просто с пульта дистанційно, чи просто через замикачі, уси в простонародії. Він натикається на перепону і відбувається вибух», – Жора вказує на два рухомих дроти попереду дрона, зігнуті під кутом.
Збити ждуна можна зі зброї або дроном-перехоплювачем.
FPV на «Молніях»
«Це вид звичайного терору проти місцевого населення», – каже командир «картузів» Олександр «Залізняк» про поодинокі удари ждунами, - «я впевнений, приїжджає якась спеціальна група, якісь російські ССО, спецпризначенці і запускають ці дрони».
Із собою Олександр має російську «Молнію» – трофей, збитий торік під Покровськом. Це найдешевше ударне крило. Може летіти до сотні кілометрів і нести на собі боєприпас вагою 10 кілограмів. Або ж два FPV-дрони.
«Це розповсюджена практика», - каже Олександр, – «вже були випадки навіть в Харкові, коли «Молнія» з легкістю заносила два отаких FPV-дрона».
Найчастіше занесені таким чином FPV не можуть опускатися нижче будинків, маневрувати дорогами. Все через так званий радіогоризонт. Та все міняється, коли до такого дрона додають штучний інтелект:
«Штучний інтелект захоплює ціль і летить самонаведенням. Там уже ні РЕБ, ні радіогоризонт нічого на заваді не стане. Такі випадки поодинокі, так вони потроху збільшуються», – пояснює командир «картузів»
Небезпека масштабування та протидія
Панікувати не варто, хоча й нехтувати небезпекою також, каже начальник відділу комунікацій 14-го армійського корпусу Віталій Саранцев.
«Небезпека дійсно є, вона є реальною, особливо в прифронтових населених пунктах. Це стосується всіх населених пунктів, які розташовані неподалік ЛБЗ (ред: лінії боєзіткнення), наприклад Запоріжжя, Херсону, Сум і, авжеж, Харкова»
Російська армія масштабує застосування дронів, особливо FPV, на фронті. Через це розширюється так звана кілзона – зона ураження дронами.
«Якщо раніше вона була в районі 15 кілометрів, то зараз вона подекуди становить від 30-ти навіть до 50-ти кілометрів», – каже Віталій Саранцев. «Противник наносить невибіркові удари і тому наносить їх і по цивільній інфраструктурі і по цивільним мешканцям і одне з завдань для нас, як для військових, – виявлення і знищення точок запуску цих БПЛА», – пояснює полковник.
Захист кільцевої
Оборона неба длиться на пасивну та активну. До першої належать дієві загородження.
Антидронові сітки навколо Харкова почали зводити на початку цього року.
«В пріоритеті в нас закрити повністю північ території, далі – в бік Чугуєва», – повідомив під час останньої прес-конференції голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
Після удару FPV 21 травня частина кільцевої закрита. Щойно вирішать як її убезпечити – відкриють.
Але цивільному транспорту все одно рекомендують не їздити.
«З’являться нові дорожні знаки там, де ми не рекомендуємо цивільному транспорту все ж таки їздити. Тому що, звичайно, сітки не врятують від «Шахедів», сітки не врятують подекуди від «Ланцета», подекуди в нас є факти пробивання сіток «Молніями», – зазначив Олег Синєгубов.
Приватна ППО: результати півроку роботи
Наприкінці минулого року Харківщина однією з перших долучилася до експериментального проєкту Міноборони зі свторення приватної ППО.
«Немає єдиного засобу, панацеї проти «Шахедів», проти ракет, проти дронів, дронів на оптоволокні, FPV-дронів, тощо. Тому ми маємо засновувати ешелоновану оборону всіх абсолютно комплексів, всіх заходів», – пояснив Олег Синєгубов.
За підсилення захисту неба на Харківщині взялася компанія Carmine Sky. Вони інтегровані в загальну систему протиповітряного захисту області. Працюють за допомогою кулеметів М-2 Браунінг, встановлених на турелі, якими керують оператори. Вражають 90% цілей, які опиняються поряд. Збиття погоджують військові.
«Будь які об’єкти, що діють у зоні дії турелі. Все, що летить, ми збивали і реактивні «Шахеди» і звичайні, «Ланцети», «Зали». Все, що пролітає», – пояснює представник приватників Руслан.
У Харківській області і далі планують розбудовувати протиповітряну оборону. Кажуть – мають плани на весь рік. Також це стосується і приватників.
«Це, мабуть, буде найбільша кількість таких засобів повітряної оборони, ніж в інших областях точно», – зазначив Олег Синєгубов.
Немає коментарів:
Дописати коментар