Протягом двох років через Білорусь проходив один із головних маршрутів російських дронових атак по Україні.
Білоруська служба Радіо Свобода виявила та проаналізувала мережу російських аеродромів і пускових комплексів, які з’явилися поблизу білоруського кордону та можуть використовуватися для запуску сотень ударних безпілотників.
«О 12 годин 03 хвилини почула сильний гул у небі. Вийшла на балкон і побачила, що над Слуцьким цукровим заводом летів дрон у бік Новодвірців. Від несподіванки не встигла сфотографувати. Через 20 хвилин ще двічі чула у небі, але нічого не було видно. Багато случчан чули й бачили це, але всі бояться написати про це. Люди бояться потрапити за це до в’язниці. Це жахливо! Де ми живемо?» – написала мешканка міста в приватному повідомленні журналісту Радіо Свобода про випадок падіння російських «Шахедів» поблизу Слуцька 2 червня 2026 року.
За останні три роки Білорусь зіткнулася з безпрецедентною кількістю бойових безпілотників, що залітають на її територію.
Навіть рідкісні офіційні заяви білоруських військових і чиновників свідчать, що йдеться про понад тисячу порушень повітряного простору на рік:
- Так, за словами командувача ВПС і військ протиповітряної оборони Андрія Лук’яновича, лише у 2025 році було зафіксовано понад 1400 порушень правил використання повітряного простору.
- А зі слів командувача внутрішніх військ Миколи Карпянкова, на території Білорусі протягом 2025 року знешкодили близько 520 дронів, третина з яких були бойовими.
- У 2026 році білоруські силовики вперше визнали, що безпілотники залітають на територію країни «практично щодня».
- За словами державного секретаря Ради безпеки Білорусі Олександра Вольфовича, лише за один тиждень травня було зафіксовано 116 випадків порушення повітряного кордону.
При цьому офіційно Білорусь ніколи не називає такі дрони російськими. Їхню належність зазвичай не уточнюють або стверджують, що йдеться про українські безпілотники.
Однак українські військові останніми місяцями регулярно повідомляють про протилежне: російські «Шахеди» та «Гербери» використовують повітряний простір Білорусі та прикордонні райони для атак на Київську, Житомирську та західні області України.
За заявою речника Державної прикордонної служби України Андрія Демченка від 6 червня, більшість дронів, запущених Росією під час масованих атак на Україну, пролітають через Білорусь. І кількість таких випадків зростає.
Перші російські дрони почали залітати до Білорусі у липні 2024 року. Як з’ясувало Радіо Свобода, це збіглося в часі з будівництвом масштабних пускових комплексів для запуску безпілотників на території Росії поблизу білоруського кордону, деякі з яких розташовані лише за кілька десятків кілометрів від нього.
Таких об’єктів щонайменше п’ять. Вони з’явилися в Брянській, Орловській та Смоленській областях Росії.
Відтоді російські безпілотники регулярно залітають до Білорусі.
Маршрут польоту дронів із більшості цих майданчиків у бік Києва або західних регіонів України майже завжди проходить поблизу білоруської території. За словами українського військового експерта Анатолія Храпчинського, саме таке розташування пускових комплексів біля кордону з Білоруссю є одним із найвигідніших для російських атак.
«Це найбільш вигідне розташування, яке дозволяє завдавати ударів безпосередньо по Києву або спрямовувати дрони вздовж кордону в бік західної України», – сказав Храпчинський в інтерв’ю Радіо Свобода.
Про таку тактику останніми місяцями неодноразово повідомляли й українські військові.
Начальник управління комунікацій Повітряних сил України Юрій Ігнат в інтерв’ю Радіо Свобода зазначив, що російські дрони навмисно «притискаються» до білоруського кордону, коли прямують у бік західних регіонів України. За його словами, така тактика використовується для ускладнення роботи української протиповітряної оборони.
«Вони використовують прикордоння Білорусі. Позавчора [3 червня] був випадок, коли дрон залетів на територію Білорусі, а потім повернувся назад і був знищений поблизу Житомира», – сказав представник Повітряних сил України Юрій Ігнат.
Юрій Ігнат також зазначає, що близькість пускових комплексів до кордону з Україною дає можливість російським військовим збільшувати бойову частину безпілотників завдяки меншій потребі в паливі для польоту до цілей.
Українська сторона також не виключає, що територія Білорусі використовується як допоміжний елемент інфраструктури для таких атак.
На думку Храпчинського, російські дрони можуть використовувати канали зв’язку та ретрансляції сигналу, розгорнуті на білоруській території. Це дозволяє підтримувати стабільний зв’язок під час польоту.
Експерт наголошує, що близькість пускових комплексів до Білорусі природно збільшує ризик зальоту російських дронів у білоруський повітряний простір – як через технічні несправності, так і під впливом засобів радіоелектронної боротьби.
На мапах українських моніторингових каналів справді видно, що території на південному сході Білорусі нерідко використовуються як коридор для російських «Шахедів» і «Гербер», які прямують у бік України. В інших випадках дрони рухаються вздовж білорусько-українського кордону, а потім змінюють курс для ударів по цілях в Україні.
Радіо Свобода зібрало інформацію про основні відомі російські аеродроми та пускові комплекси для запуску «» та інших ударних безпілотників, побудовані поблизу білоруського кордону після початку повномасштабної війни. Аналіз показує, що саме в період появи цієї інфраструктури зальоти російських дронів на територію Білорусі стали масовими та регулярними.
1. Військовий аеродром «Шаталово», Смоленська область
46 км до кордону з Білоруссю
145 км до Могильова
Використовується з початку 2025 року
54,33892° пн. ш., 32,47221° сх. д.
Це найближче до Білорусі та країн НАТО відоме місце запуску російських бойових дронів. До білоруського кордону звідси лише 46 кілометрів – менше години їзди автомобілем.
Будівельні роботи тут розпочалися на початку 2025 року. Майже одразу у східній частині аеродрому з’явилися дві стаціонарні пускові установки для «Шахедів».
На супутниковому знімку від 5 травня 2026 року, отриманому Радіо Свобода, вже видно близько десяти таких установок. Будівництво тут не зупиняється. Також тут з’явилися системи протиповітряної оборони та ймовірний бункер для укриття дронів.
Супутникові знімки російського військового аеродрому «Шаталово»
17 ЖОВТНЯ 2024 РОКУ
5 ТРАВНЯ 2026 РОКУ
Згідно з даними українських моніторингових каналів, запуски безпілотників тут можуть відбуватися іноді по кілька разів на тиждень.
На супутниковому знімку, зробленому 1 березня 2026 року, видно, що з аеродрому також можуть запускати сучасні реактивні «Герані». Чорні плями на снігу схожі на сліди роботи їхніх двигунів під час старту з пускових установок.
2. «Найбільший у світі дронопорт» біля Цимбулової, Орловська область
200 км до кордону з Білоруссю
335 км до Гомеля
Використовується з осені 2024 року
53.36858° N, 35.8166° E
Біля села Цимбулова в Орловській області, за 200 кілометрів від кордону з Білоруссю, Росія побудувала один із найбільших відомих комплексів для запуску ударних безпілотників. Будівництво об’єкта почалося в серпні 2024 року, а перші запуски могли відбутися вже восени того ж року.
Радіо Свобода отримало свіжий супутниковий знімок комплексу від 1 червня 2026 року. На ньому видно, що площа військового об’єкта нині становить майже 2 на 4 кілометри. За цю весну вона збільшилася майже вдвічі.
Супутникові знімки комплексу для запуску ударних БпЛА поблизу Цимбулової
17 ЛИПНЯ 2024 РОКУ
1 ЧЕРВНЯ 2026 РОКУ
У липні 2024 року цього об'єкта ще не існувало. На знімку від червня 2026 року вже видно цілий комплекс з пусковими установками, складами та допоміжною інфраструктурою
Тут розташовано щонайменше 12 діючих пускових установок, а також можуть готуватися ще вісім додаткових стаціонарних пускових позицій.
На території комплексу є довгий стартовий майданчик для запуску дронів з автомобільних платформ і майже сотня сховищ та допоміжних споруд. За оцінками українських аналітиків, одночасно тут можуть зберігатися сотні ударних безпілотників.
Будівництво комплексу біля Цимбулової триває. Особливо помітні зміни відбуваються з весни 2026 року. Згідно з дослідженням американського видання Business Insider, на території комплексу з’явилися подовжені рейкові пускові установки довжиною близько 85 метрів.
Аналітики пов’язують їх із підготовкою до запуску нових реактивних модифікацій «Герані», таких як «Герань-5». Площа комплексу може зрости майже вдвічі.
Комплекс біля Цимбулової показували в сюжеті російського державного телеканалу «Звезда» рік тому, ще до того, як його розширили цієї весни. Уже тоді в репортажі його назвали «найбільшим дронопортом у світі».
3. Комплекс запуску «Шахедів» біля Навлі, Брянська область
127 км до кордону з Білоруссю
240 км до Гомеля
Використовується з осені 2024 року
52.85476° N, 34.50651° E
Згідно з аналізом супутникових знімків, опублікованим українськими OSINT-аналітиками в липні 2025 року та пізніше підтвердженим низкою українських військових видань, поблизу селища Навля Брянської області було створено комплекс для підготовки та запуску ударних безпілотників типу «Герань». Комплекс побудований з нуля.
Супутникові знімки комплексу для запуску БпЛА поблизу російського села Навля
10 серпня 2023 року
1 червня 2026 року
На проаналізованих Радіо Свобода супутникових знімках видно, що активне будівництво на цій ділянці розпочалося влітку 2024 року. Спочатку тут збудували стартову дорогу для запуску дронів з автомобільних платформ, а також три великі бункери-сховища, засипані ґрунтом. На супутникових знімках це видно в правій частині комплексу.
У 2025 році об’єкт почали розширювати. На знімку від 1 червня 2026 року, отриманому Радіо Свобода, можна побачити щонайменше три стаціонарні стартові позиції та близько 16 невеликих захищених сховищ, імовірно, для зберігання безпілотників. Будівельні роботи тривають і зараз.
Українські військові завдавали ударів по комплексу біля Навлі у квітні цього року, однак вильоти ударних безпілотників «Герань» та розвідувальних «» звідси продовжуються по кілька разів на тиждень. Про це свідчать повідомлення українських моніторингових каналів. Одні з останніх запусків відбулися 1 та 3 червня.
4. Військовий аеродром Сеща, Брянська область
45 км до кордону з Білоруссю
190 км до Могильова
Використовувався у 2022–2023 роках. Свіжіших даних немає
53.71538° N, 33.34548° E
У 2023 році представник Повітряних сил України Юрій Ігнат називав військовий аеродром Сеща в Брянській області одним з основних місць запуску російських безпілотників «Шахед».
Це також підтверджувала британська військова розвідка, яка зазначала, що аеродром використовують для запуску ударних безпілотників у напрямку Києва. Також повідомлялося, що він відігравав важливу роль у забезпеченні російського вторгнення в Україну.
Моніторингова група «Бєларускі Гаюн» повідомляла, що у 2022–2024 роках Сеща залишалася одним із головних транзитних вузлів російської авіації між Білоруссю та Росією. Через аеродром неодноразово перекидали авіацію та військові вантажі.
У травні 2023 року аеродром атакували українські безпілотники. Після цього Сеща майже припинила фігурувати у відкритих повідомленнях української сторони як пункт запуску «Шахедів». Водночас аеродром продовжує використовуватися як важливий транспортний вузол російської військової авіації.
Супутникові знімки російського військового аеродрому «Сєща»
27 травня 2023 року
4 червня 2026 року
На супутникових знімках від 4 червня 2026 року, отриманих Радіо Свобода, видно, що на території аеродрому тривають будівельні роботи. В окремих його частинах зведені земляні насипи для розміщення засобів протиповітряної оборони.
Транспортні літаки розташовані на значній відстані один від одного, а частина з них прикрита автомобільними шинами, які російські військові використовують як додатковий захист від безпілотників.
5. Комплекс запуску безпілотників біля Асовиці, Брянська область
163 км до кордону з Білоруссю
235 км до Гомеля
Використовується з осені 2025 року
52.32268° N, 34.50236° E
Згідно з аналізом супутникових знімків, отриманих Радіо Свобода, а також оцінками українських і західних OSINT-дослідників, поблизу села Асовиця в Брянській області Росія створила абсолютно новий комплекс для запуску ударних безпілотників.
Будівництво розпочалося влітку 2025 року. Його могли почати використовувати для запуску дронів уже за кілька місяців.
Супутникові знімки російського комплексу для запуску безпілотників поблизу села Асовиця
13 вересня 2020 року
11 січня 2026 року
На супутниковому знімку сервісу Planet Labs, зробленому 11 січня 2026 року у цьому місці видно щонайменше дві стаціонарні пускові установки, а також чотири невеликі укріплені сховища.
За оцінками аналітиків, розташування об’єкта приблизно за 35 кілометрів від українського кордону дозволяє суттєво скоротити час підльоту дронів до північних регіонів України та розширює можливості для атак уздовж російсько-українського прикордоння.
«Не нам воювати з білорусами»
Більшість описаних Радіо Свобода об’єктів були побудовані або суттєво розширені починаючи з літа 2024 року. Частину з них продовжують добудовувати й нині.
Російські дрони дедалі частіше використовують маршрути вздовж білоруського кордону або заходять у білоруський повітряний простір.
На думку українського військового експерта Анатолія Храпчинського, це свідчить про те, що Росія готується не скорочувати, а навпаки розширювати використання цієї тактики для запуску більшої кількості безпілотників у війні проти України.
Водночас представник Повітряних сил України Юрій Ігнат у розмові з Радіо Свобода заявив, що Україна не зацікавлена в розширенні війни та втягуванні Білорусі в конфлікт.
«Українські дрони атакують російську територію. Ми не здійснюємо жодних провокацій на території Білорусі, бо нам це не потрібно. Точно не нам воювати з білорусами. Про це говорив і президент України», – сказав він.
Немає коментарів:
Дописати коментар