У США б’ють на сполох через зв’язки Ірану та Росії і закликають до тіснішої співпраці з Україною

 

Американські законодавці після слухань Гельсінської комісії у Вашингтоні, 21 квітня 2026 року
Американські законодавці після слухань Гельсінської комісії у Вашингтоні, 21 квітня 2026 року

ВАШИНГТОН – Серед американських законодавців та експертів із зовнішньої політики формується консенсус: відносини між Москвою і Тегераном давно вийшли за межі зручного партнерства. Вони переросли у «трансформаційний» військовий союз – глибшу вісь, яка нині визначає інтенсивність бойових дій як на Близькому Сході, так і в Україні.

На слуханнях Гельсінської комісії 21 квітня риторика була такою ж різкою, як і розвідувальні оцінки. Конгресмен-республіканець від Південної Кароліни Джо Вілсон не добирав слів, назвавши ситуацію єдиною масштабною загрозою.

«Сполучені Штати протистоять не лише Ірану, а ширшій осі Росія–Іран», – заявив Вілсон.

За його словами, ці країни вже не просто партнери, а скоординований фронт, який через постачання озброєнь, обмін розвідданими та схеми обходу санкцій підриває глобальне лідерство США.

«Трансформаційне» партнерство

Еволюція цих відносин була швидкою і для західних спостерігачів – тривожною. Керівник іранської програми у Фонді захисту демократій Бенам Бен Талеблу описав розвиток цих відносин як перехід «від нестабільних до прагматичних і зрештою до трансформаційних».

Поштовхом до цього стало повномасштабне вторгнення Росії в Україну у 2022 році. Хоча їхня співпраця мала коріння ще в пострадянський період – через продаж російської зброї та будівництво Росією єдиної АЕС в Ірані – війна в Україні змінила баланс сил. Іран, який раніше був молодшим партнером, перетворився на «незамінного постачальника» для російської армії, ослабленої виробничими проблемами і втратами на фронті.

Віцепрезидент Американської ради зовнішньої політики Ілан Берман описав, як відбувається цей обмін. За його словами, протягом останніх двох місяців Росія надає Ірану суттєву допомогу в його протистоянні зі США та Ізраїлем відтоді, як ті 28 лютого завдали авіаударів по Ірану.

«Росія консультує, скільки дронів запускати під час атаки і на якій висоті», – сказав Берман, який також є членом ради директорів Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода. Він додав, що тактика Ірану дедалі більше нагадує російську: спочатку хвилі дронів перевантажують ППО, а потім завдаються точкові ракетні удари.

Це «операційне ноу-хау» доповнюється модернізованими російськими компонентами для дронів, які покращують навігацію і стійкість до радіоелектронної боротьби – рішеннями, відпрацьованими безпосередньо у війні проти України.

Ціна координації

Росія допомагає Ірану націлюватися на американських військових, тоді як Україна допомагає нам захищатися від цих атак

Наслідки цієї «осі нестабільності» не лише стратегічні – вони смертельно небезпечні для американських військових. Сенатор-республіканець від Північної Кароліни Том Тілліс припустив, що існує прямий зв’язок між підтримкою з боку Росії та атаками на сили США на Близькому Сході.

«Якщо Путін відповідальний хоча б за одного загиблого американського військового, то так само може нести відповідальність і за 5 тисяч», – сказав Тілліс, наголосивши на ролі передачі розвідданих і супутникової інформації Кремлем.

Президент Росії Володимир Путін та колишній верховний лідер Ірану аятола Алі Хаменеї в Тегерані у 2022 році. Хаменеї загинув в результаті американсько-ізраїльського авіаудару 28 лютого
Президент Росії Володимир Путін та колишній верховний лідер Ірану аятола Алі Хаменеї в Тегерані у 2022 році. Хаменеї загинув в результаті американсько-ізраїльського авіаудару 28 лютого

Натомість сенатор-демократ від Род-Айленду Шелдон Вайтгаус звернув увагу на подвійність сучасного конфлікту: «Росія допомагає Ірану націлюватися на американських військових, тоді як Україна допомагає нам… захищатися від цих атак».

Законодавці неодноразово підкреслювали, що Україна – вже не лише отримувач допомоги, а й важливий безпековий партнер, який забезпечує своєрідний «цикл оборонних інновацій», за яким Захід не завжди встигає. Коли США звернулися по допомогу у сфері протидії дронам, Україна вже за добу направила команду фахівців.

Дослідник Вашингтонського інституту близькосхідної політики Аарон Зелін звернув увагу на розробку в Україні дронів-перехоплювачів – швидку відповідь на ірансько-російські тактики, які тепер становлять загрозу для країн Перської затоки.

Утім, відчуття нагальності, яке є в Києві, не завжди знаходить відображення у Вашингтоні. Конгресмен-республіканець від Північної Кароліни Грег Мерфі висловив занепокоєння щодо довгострокових наслідків, якщо можливості Ірану й надалі зростатимуть.

«Чи можете змалювати, яким буде Іран… через п’ять років?» – запитав Мерфі, маючи на увазі режим, який «не знає меж, коли йдеться про людське життя».

У коментарі Радіо Свобода Мерфі висловився жорсткіше:

«Ми більше не віримо їхній брехні… Думаю, як би це не було складно, ми нарешті сказали: Ні, так не можна. Ви ставите під загрозу весь світ».

Спільна боротьба

Росія почала з України, але нею не обмежиться

Висновок слухань Гельсінської комісії був однозначний: сприймати Росію як можливого партнера у стримуванні Ірану вже не доводиться. Тепер ці дві країни тісно пов’язані.

«На Кремль більше не можна розраховувати як на партнера», – попередив Берман і закликав враховувати, що «успіх або провал на одному напрямку неминуче впливатиме на інші».

Попри політичні розбіжності у Вашингтоні, загроза такої координації авторитарних держав спричинила рідкісний момент двопартійної єдності. У підсумку слухань прозвучало чітке послання до адміністрації та суспільства: Україна – це передова значно ширшого глобального протистояння.

«Україна – на вістрі цього удару, – підсумував Берман. – Росія почала з України, але нею не обмежиться».

  • Сполученим Штатам відомо, що Росія надає Ірану інформацію для ударів по американських військах та військових об’єктах на Близькому Сході – про це посадовці США повідомили Радіо Свобода на умовах анонімності. Співрозмовники журналістів не надали деталей щодо обсягу або механізмів обміну розвідувальними даними.
  • Посольство РФ у Вашингтоні не відповіло на запит щодо коментарів. Публічно російські посадовці закликали до завершення війни проти Ірану, називаючи її «неспровокованим актом агресії». А 21 березня 2026 року президент РФ Володимир Путін заявив, що РФ залишається «надійним партнером і другом Ірану».
  • У ЦРУ та Пентагоні відмовилися коментувати повідомлення про можливу допомогу Росії Ірану. Глава Пентагону Піт Геґсет також заявив, що Росія та Китай «не є фактором» у поточному конфлікті.


Немає коментарів:

Дописати коментар