Більше жодних винятків: США зупинили послаблення санкцій щодо російської нафти. Реакція України

 

«Ми не поновлюватимемо генеральну ліцензію на російську нафту», – сказав міністр фінансів США Скотт Бессент, Вашингтон, 15 квітня 2026 року
«Ми не поновлюватимемо генеральну ліцензію на російську нафту», – сказав міністр фінансів США Скотт Бессент, Вашингтон, 15 квітня 2026 року

ВАШИНГТОН – У суттєвій зміні енергетичної політики Сполучені Штати підтвердили, що не продовжуватимуть дію санкційних винятків, які раніше дозволяли закупівлю певних обсягів російської та іранської нафти, що стало довгоочікуваною перемогою для Києва.

Радіо Свобода поцікавилося реакцією на це у Владислава Власюка, уповноваженого президента України з питань санкційної політики.

  • Міністр фінансів Скотт Бессент оголосив про це 15 квітня у Білому домі, повідомивши про завершення дії «загальної ліцензії» на нафту, яка вже перебувала в транзиті до середини березня.
  • Це механізм, який американська адміністрація використовувала для стабілізації світових цін на енергоносії в умовах нестабільності в Ормузькій протоці під час війни США та Ізраїлю проти Ірану.

Владислав Власюк, уповноважений президента України Володимира Зеленського з питань санкційної політики, заявив в інтерв’ю Радіо Свобода, що будь-яке послаблення санкцій проти Москви лише сприяє затягуванню війни.

Владислав Власюк, уповноважений президента України Володимира Зеленського з питань санкційної політики в в офісі Радіо Свобода у Вашингтоні, 15 квітня 2026 року
Владислав Власюк, уповноважений президента України Володимира Зеленського з питань санкційної політики в в офісі Радіо Свобода у Вашингтоні, 15 квітня 2026 року

– Почну з останніх подій: Сполучені Штати вирішили не продовжувати дію винятків, які дозволяли певні закупівлі російської та іранської нафти. Що означало це рішення, коли його було вперше оголошено, і що воно означає зараз для України?

Звісно, нам не подобалися жодні винятки чи продовження санкцій. Ми хочемо, щоб санкції проти Росії були максимально жорсткими, і саме про це ми постійно просимо наших партнерів.

Чому? Тому що ми бачимо, що санкції працюють добре, і чим більше санкцій застосовується проти Росії, тим швидше ми побачимо успіх у мирних переговорах. Це дуже проста гіпотеза.

Звичайно, ми були розчаровані, коли місяць тому було запроваджено виняток щодо російської нафти. Водночас зараз ми раді, що його не продовжили.

Ще краще, що немає жодних ознак того, що його продовжать у майбутньому. Це дуже добре. Ми не знали конкретних причин, що стоять за цими відстрочками.

Ми бачили публічні заяви, які вказували на те, що їх запровадили для пом’якшення коливань ринку, спричинених блокадою Ормузької протоки, але нам це здавалося безпідставним.

Завдяки цим виняткам росіяни отримали додаткові 2–4 мільярди доларів

Торгівля через Ормузьку протоку становить близько 30% світових поставок нафти, тоді як частка російської нафти становить лише близько 4% або 5%. Такий розрахунок у будь-якому разі не міг спрацювати.

Мені здається, що всі це розуміли з самого початку: це не спрацювало і не допомогло. Можливо, це було враховано, коли ухвалили рішення не продовжувати жодних винятків.

Тож ми раді, що їх більше не продовжують.

Ми задоволені тим, що санкції проти Росії, «Роснефті» та «Лукойлу» досі залишаються в силі.

Ми бачимо багато ознак того, що ці санкції мають суттєвий вплив на російську економіку.

У лютому ми спостерігали рекордне падіння доходів Росії від нафти з часу початку повномасштабного вторгнення – менше ніж 10 мільярдів доларів.

Це чіткий знак того, що санкції працюють.

Ми також вважаємо, що завдяки цим виняткам росіяни отримали додаткові 2–4 мільярди доларів, з яких 1,7 мільярда було заблоковано завдяки «кінетичним санкціям», застосованим Збройними силами України проти російських портів в Усть-Лузі, Приморську та Новоросійську. Ця ситуація триває.

Україна має повне право захищати себе за допомогою таких санкцій, але ми також продовжимо нашу роботу над застосуванням додаткових обмежень, щоб позбавити Росію нафтових доходів. Це ключове.

Пожежа в порту Усть-Луга в Ленінградській області Росії після українського удару дронами, 25 березня 2026 року
Пожежа в порту Усть-Луга в Ленінградській області Росії після українського удару дронами, 25 березня 2026 року

– Американські посадовці стверджували, що цей виняток був короткостроковим заходом для запобігання більшим економічним потрясінням. Чи бачите ви в цьому аргументі сенс?

– Можливо. Але, як я вже зазначав, обсяги російської нафти, доступної на ринку, і обсяги нафти, заблокованої через ситуацію в Ормузькій протоці, не можна порівнювати.

Неможливо врятувати ринок, який стикається з дефіцитом приблизно 16 мільйонів барелів на добу, дозволивши повернути лише два-три мільйони барелів на добу. Цифри просто не сходяться. Це не могло спрацювати з самого початку.

– Щодо військового бюджету Росії, як ці фінансові надходження, отримані за час дії виняткових заходів, вплинули на реальні бойові можливості та військовий бюджет країни?

Гарне запитання. Вони продовжують збільшувати загальний обсяг коштів, що витрачаються на військові потреби.

Ми вважаємо, що цьогорічний військовий бюджет становить близько 60 мільярдів доларів. Отже, навіть 2, 3 чи 4 мільярди доларів – це значна сума, яку вони використовують виключно на військові цілі.

Вони скоротили багато інших бюджетних витрат, щоб забезпечити це фінансування. Ми спостерігаємо, що вони досягли запланованого річного бюджетного дефіциту лише за три місяці. Відтепер дефіцит продовжує зростати до рекордних рівнів. Вони справді зазнають економічних труднощів.

– Коли США застосовують такі періодичні тимчасові винятки, чи підриває це довгострокову структурну цілісність і психологічний ефект ширшого санкційного режиму?

Нам із самого початку говорили, що цей тимчасовий виняток ніколи не вплине на загальну вагу санкцій. Хоча він і дозволив росіянам заробити певні додаткові кошти, він не дав їм змоги вирішити свої структурні економічні проблеми.

Ми раді, що цей виняток не продовжили.

Ми бачимо, що Росія витрачає дедалі більше на ведення війни, тоді як її прибутки та загальні доходи зменшуються.

Можливо, це ще не популярна думка, але ми вважаємо, що час грає проти Росії. Їхня економіка перебуває під тиском, і вони не зможуть витримати ще багато років такого рівня військових витрат.

Логотип компанії «Роснефть», яка перебуває під американськими санкціями
Логотип компанії «Роснефть», яка перебуває під американськими санкціями

– Під час дії цих винятків ми бачили, що такі великі гравці, як Китай та Індія, збільшили імпорт російської нафти. Тепер, коли винятки завершилися, наскільки складно буде змінити ці торговельні потоки та забезпечити повне дотримання вимог?

До повномасштабного вторгнення Індія не купувала російську нафту. Після цього Індія стала найбільшим покупцем, і нам це не подобається. Виглядає несправедливо закликати до швидкого завершення війни й водночас допомагати одній зі сторін ефективними бюджетними надходженнями.

Ніхто не повинен купувати російську нафту, поки Росія не веде добросовісні переговори про мир.

Санкції допомагають знехочувати потенційних покупців. Саме тому ми були дуже раді, коли адміністрація запровадила санкції проти російської нафти, і чому ми так багато працювали з ЄС, Великою Британією та Канадою, щоб зберігати тиск на експорт. Усе це допомагає позбавити Росію доходів.

Це працює: ми бачимо рекордний дефіцит і відсутність зростання ВВП. Усі країни, які справді хочуть, щоб Росія вивела війська з України, не повинні купувати російську нафту чи газ.

– З огляду на ширшу позицію США, адміністрація одночасно має справу з напруженістю з Іраном і загрозами для Ормузької протоки. Як Вашингтон може зберігати політику максимального тиску через санкції, не спровокувавши глобальну економічну кризу?

– Одним із висновків із ситуації в Ормузькій протоці має стати усвідомлення рівня загрози, яку становлять товари подвійного призначення.

Іран продемонстрував, що використання дешевих безпілотників може завдати значної економічної шкоди. Наприклад, LNG-об’єкт у Катарі був призупинений лише через два безпілотники «Шахед». Кожен із них коштує, можливо, 30 тисяч доларів, проте вони вплинули на об’єкт, що становить 20 % світового ринку.

Усвідомлення загрози, яку становлять БПЛА – це те, про що ми говоримо вже багато років, і зараз це усвідомлення нарешті зросло. Ми намагаємося використати цей момент.

Окрім енергетики та свободи судноплавства, ключовим є питання компонентів, які Іран використовує для дестабілізації багатьох країн. Це змінює правила гри.

Сподіваємося, що тепер більше країн звернуть увагу на обхід ланцюгів постачання та ефективність санкцій. Йдеться не лише про можливість купити щось за гроші, а й про доступ до конкретних інструментів і деталей.

Якщо країна хоче будувати БПЛА для знищення сусідів, вона купуватиме необхідні деталі. Ось чому ми так багато говоримо про критичні складові з нашими партнерами.

Ми повинні гарантувати, що мікрочипи, вироблені західними компаніями, не будуть вільно доступні на ринку для терористичних режимів, таких як Росія чи Іран.

Йдеться про доступність, а не лише про доходи.

– Україна неодноразово документувала наявність компонентів американського виробництва в іранських і російських дронах. Чи порушували ви це питання безпосередньо перед вашими американськими колегами, і якою була їхня відповідь щодо недоліків експортного контролю?

– Так.

Протягом останніх трьох років ми спостерігаємо американську мікроелектроніку в російській зброї. У іранських дронах, які ми бачили у 2022 та 2023 роках, ситуація ще гірша.

Це створює серйозні виклики для системи експортного контролю США та для виробників.

У цих дронах були американські компоненти, що, ймовірно, були вироблені навіть наприкінці 2025 року

Ми постійно порушуємо це питання. Ми знаємо, що уряд США надає цьому пріоритет і працює над тим, щоб позбавити ці товари доступу для терористичних режимів, але це залишається гострою проблемою.

Це було одним із ключових моментів моїх сьогоднішніх зустрічей.

Ситуація далеко не ідеальна.

Наприкінці березня значна територія України зазнала атаки «шахедами», які, ймовірно, виготовили того ж місяця.

Я кажу «ймовірно», тому що частина американських деталей виявляється підробкою, але багато з них є справжніми. Американські, японські, німецькі та китайські компоненти, на жаль, досі доступні для російського оборонного сектору.

Ми вважаємо, що в той день, коли Росія перестане отримувати західні компоненти, вона більше не зможе виробляти дрони «Шахед» чи крилаті ракети. Це надзвичайно важливо.

Деякі країни, як-от ОАЕ, спочатку вагалися, кажучи «бізнес є бізнес», але це змінилося.

У мене є хороше передчуття, що ключові країни регіону змінили своє ставлення до цих товарів подвійного призначення і більше не допомагатимуть Росії чи Ірану отримувати їх.

Відвідувач виставки фотографує частини іранського дрону «Шахед» 131/136, який був запущений по території України, Київ, 27 червня 2025 року
Відвідувач виставки фотографує частини іранського дрону «Шахед» 131/136, який був запущений по території України, Київ, 27 червня 2025 року

– Чи проводяться спільні розслідування з США щодо цього питання?

– Так, правоохоронні органи США, України, Нідерландів, Німеччини та інших країн проводять чималу роботу.

Правда полягає в тому, що ці ланцюги постачання нелегко зупинити. Росіяни дуже винахідливі у проникненні на ринки.

Крім того, їм не потрібні величезні обсяги; щоб виготовити 50 тисяч безпілотників «Шахед», потрібно лише 50 тисяч певних мікрочіпів. Це достатньо мала кількість, яку можна закупити через різні непрямі канали.

– Оскільки деякі з країн, про які ви згадали, зараз стикаються з власними загрозами з боку угруповань, пов’язаних з Іраном, чи помічаєте ви зміни в їхній поведінці чи якісь зрушення в їхній готовності дотримуватися санкцій?

– Мені приємно бачити перехоплені повідомлення або документи, які свідчать, що запити від російських виробників були відхилені або не виконані через санкції. Це хороший знак.

Як я вже казав, обізнаність зростає, особливо в країнах Перської затоки. Ми вважаємо, що було докладено багато зусиль, але ситуація все ще далека від ідеальної.

Характер війни змінився; роль безпілотників як дешевого засобу для завдання шкоди різко зросла. Побачимо, як це розвиватиметься.

– Чи можете ви назвати конкретні американські технологічні компанії, продукція яких найчастіше знаходиться на полі бою?

– Це не є великою таємницею. Будь-яка велика американська технологічна компанія – така як AMD, Texas Instruments, Analog Devices або Linear Technology – виробляє мікроелектроніку, яку потім знаходять у російських безпілотниках або ракетах.

Вони про це знають і намагаються вирішити цю проблему. Ми підходимо до цього прагматично: доки ми знаходимо нові американські деталі в російській зброї, це чіткий сигнал, що нинішніх зусиль недостатньо.

Судно Eventin під прапором Панами біля узбережжя Німеччини, яка розслідує його приналежінсть до російського тіньового флоту. 16 квітня 2025 року
Судно Eventin під прапором Панами біля узбережжя Німеччини, яка розслідує його приналежінсть до російського тіньового флоту. 16 квітня 2025 року

– З огляду на значну залежність Росії від тіньового флоту та таємних покупців, які конкретні тактичні зміни повинні запровадити США та їхні партнери, щоб випередити тактику ухилення Москви?

– Ми дуже високо оцінили заходи, вжиті урядом США проти венесуельського тіньового флоту.

Ми закликаємо вжити подібних заходів проти російського тіньового флоту.

Хоча європейські країни мають відігравати ключову роль, США можуть допомогти, запровадивши додаткові санкції проти російських нафтових гігантів, таких як «Роснефть» і «Лукойл», а також вживши заходів щодо криптовалют.

Ми співпрацюємо з урядом США щодо відстеження криптовалют, які використовуються для ухилення від санкцій. Це питання досі недооцінюється.

Загальний обсяг коштів, що переказуються через криптовалюту для допомоги росіянам ухилятися від санкцій, зокрема для оплати товарів подвійного призначення та нафти, набагато більший, ніж більшість людей думає. Він сягає мільярдів доларів кожні кілька місяців.

– Ми бачили рішучі заклики від таких законодавців, як сенатори [Ліндсі] Грем і [Річард] Блюменталь, щодо вжиття ще жорсткіших заходів. Чи координували ви безпосередньо з ними питання щодо можливого законодавства?

– Я дуже поважаю сенаторів Ґрема та Блюменталя за їхні дії проти Росії. Вони справді на боці України.

Однак, схоже, що ключові рішення щодо санкцій ухвалюються в Білому домі, а не на Капітолійському пагорбі. Це не означає, що тиск із боку Конгресу не є корисним, ймовірно, він допомагає.

Я б дуже хотів, щоб деякі з цих законопроєктів були ухвалені та підписані.

Український прапор на статуї «Безстрашної дівчинки» в Нью-Йорку перед фондовою біржею під час акції із закликом до компаній припинити ведення бізнесу в Росії. Нью-Йорк, США, 4 травня 2022 року
Український прапор на статуї «Безстрашної дівчинки» в Нью-Йорку перед фондовою біржею під час акції із закликом до компаній припинити ведення бізнесу в Росії. Нью-Йорк, США, 4 травня 2022 року

– А конкретно, які унікальні інструменти примусу або повноваження з виконання санкцій надали б чинні законопроєкти в Конгресі, яких адміністрація вже не має?

– Ці інструменти фактично зобов’язали б уряд вживати заходів проти будь-кого, хто купує російську нафту. Це один із найсильніших наявних механізмів, оскільки покупці не можуть його ігнорувати. Він простий, але ефективний.

Водночас нам не варто обмежуватися лише тарифами; ми маємо продовжувати звичайну санкційну роботу.

Давайте націлимося на тіньовий флот, його капітанів, а також додамо до списків великі російські нафтові компанії. Я підтримую ці законопроєкти, але також вважаю, що уряд США повинен розглядати й більш «класичні» інструменти санкцій, оскільки посилення тиску допоможе нам вести переговори про мир належним чином.

Російська атомна енергетика поки що не під санкціями

– Я запитую, тому що американські посадовці, зокрема держсекретар, іноді припускають, що «легких цілей» для санкцій більше не залишилося. Чи є це точним твердженням з вашої точки зору?

– Наведу одну цифру: за останній рік Україна ухвалила 60 пакетів санкцій проти Росії.

Очевидно, що потенційних цілей усе ще багато. Завжди можна посилити санкції проти нафтової галузі або повернутися до сектору LNG.

Є багато цілей у військово-оборонному секторі, серед олігархів і у фінансовій сфері. Можливо, під санкціями перебуває 50 банків, але ще 250 чекають на них. Є також сфера російської атомної енергетики, яка поки що не під санкціями.

– Наостанок, дивлячись на геополітичний взаємозв’язок між Ормузькою протокою, світовими цінами на нафту та лінією фронту в Україні, що є найважливішим висновком для американської громадськості?

– Ми вважаємо, що Росія отримала додаткові 2–4 мільярди доларів нафтових доходів, оскільки обсяги поставок збільшилися, а ціни зросли. Вони суттєво виграли. Ми намагалися пом’якшити ці вигоди через власні «кінетичні» санкції, і доволі успішно.

Ми дуже сподіваємося, що ситуація в Ормузькій протоці скоро буде врегульована, і очікуємо, що доходи Росії від нафти й надалі скорочуватимуться. Ось що насправді важливо.

Немає коментарів:

Дописати коментар