Віцепрезидент США Джей Ді Венс вирушив до Ісламабада на перші мирні переговори щодо війни – подію, яка може стати найважливішою дипломатичною зустріччю між Сполученими Штатами та Іраном за понад чотири десятиліття.
Перед посадкою на борт Air Force Two 10 квітня Джей Ді Венс заявив, що очікує «позитивних» переговорів, навіть попри те, що суперечки навколо Ормузької протоки та ізраїльські бомбардування Лівану продовжують ускладнювати перспективи угоди про завершення війни.
Ми з нетерпінням чекаємо на переговори
«Ми з нетерпінням чекаємо на переговори. Думаю, вони будуть позитивними, – сказав він, водночас не виключивши жорсткішої позиції. – Якщо іранці готові вести переговори добросовісно, ми, безумовно, готові простягнути руку. Якщо ж вони спробують нас обдурити, то побачать, що переговорна команда не буде надто сприйнятливою».
Він додав, що президент Дональд Трамп «дав нам доволі чіткі вказівки, тож подивимось».
Венс очолить американську делегацію разом зі спеціальним посланцем Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером. Іран направив міністра закордонних справ Аббаса Арагчі та спікера парламенту Мохаммада Бакера Галібафа, який останніми тижнями виступав із різкими антиамериканськими заявами.
Точно невідомо, коли саме почнуться офіційні переговори. Прем’єр-міністр Пакистану Шехбаз Шаріф заявляв, що вони стартують 10 квітня, тоді як Білий дім називає датою початку 11 квітня. У будь-якому разі сторони навряд чи зустрінуться віч-на-віч і, ймовірно, спілкуватимуться опосередковано через пакистанських посадовців.
Пакистан оголосив два дні державних вихідних у столиці напередодні переговорів – так часто роблять із міркувань безпеки під час великих дипломатичних подій.
Готель Serena в укріпленій «червоній зоні» Ісламабада, де розгорнули понад десять тисяч поліцейських, парамілітарних формувань, рейнджерів і військових, 8 квітня звільнили від гостей для проведення заходу. Візові обмеження для делегацій і журналістів скасували.
Як Пакистан став посередником
Аналітики називають роль посередника «даром небес» для ядерного Пакистану, який неодноразово стикався з обвинуваченнями з боку різних адміністрацій США, зокрема й адміністрації Трампа, у веденні «подвійної гри» під час війни НАТО та США проти талібів в Афганістані.
Пакистан дуже розумно зіграв свою роль, зміцнивши свій дипломатичний імідж і водночас уникнувши війниАйеша Сіддіка
Пакистан також зміцнив свої зв’язки з багатими на нафту державами Перської затоки, водночас успішно уникнувши ризику небажаного конфлікту з Іраном – особливо з огляду на те, що Саудівська Аравія, яка минулого року підписала з Ісламабадом Угоду про стратегічну взаємну оборону, могла бути втягнута у війну.
«Пакистан дуже розумно зіграв свою роль, зміцнивши свій дипломатичний імідж і водночас уникнувши війни зі своїм найближчим сусідом, Іраном», – сказала Радіо Свобода Айеша Сіддіка, наукова співробітниця кафедри воєнних досліджень Королівського коледжу Лондона та авторка книги про Пакистан.
Сіддіка вважає, що Пакистан майже не мав вибору, окрім як виступити посередником. На її думку, Саудівську Аравію зрештою могли б втягнути в конфлікт, якби Іран продовжив атакувати об’єкти на території королівства. Відповідно до Угоди про стратегічну взаємну оборону, Пакистан опинився би під значним тиском, щоб підтримати Саудівську Аравію, що потенційно залишило б йому мало вибору, окрім участі у війні під проводом Саудівської Аравії проти Ірану.
«Легше вступити у війну, але дуже важко з неї вийти», – зазначила Сіддіка, додавши, що Пакистан є єдиною країною в регіоні, яка може вести діалог і з Іраном, і зі Сполученими Штатами.
Пакистан має приблизно 900-кілометровий кордон з Іраном.
Світова енергетична криза
Президент США Дональд Трамп різко розкритикував Тегеран за його плани щодо стратегічно важливої Ормузької протоки, назвавши їх «негідними», навіть попри те, що високопосадовці США та Ірану готуються до зустрічі.
Це не та угода, яку ми маємоДональд Трамп
«Іран дуже погано справляється, дехто сказав би, негідно, із забезпеченням проходу нафти через Ормузьку протоку. Це не та угода, яку ми маємо!» – написав Трамп у соцмережах.
«Є повідомлення, що Іран стягує плату з танкерів, які проходять через протоку. Краще б цього не було, а якщо є – вони мають негайно це припинити!» – додав він у окремому дописі.
Однією з ключових вимог Трампа в межах двотижневого перемир’я є вільне судноплавство через протоку, яку Іран фактично закрив одразу після американо-ізраїльських ударів 28 лютого.
Тегеран пообіцяв відновити судноплавство, але лише за координації з іранськими військовими та після сплати збору. Раніше за прохід через протоку ніколи не стягували плату – вона вважається міжнародними водами, що не перебувають під юрисдикцією жодної держави.
Гальмування руху нафтових і газових танкерів через блокування протоки Іраном призвело до глобальної енергетичної кризи та зростання цін. Можливість запровадження зборів викликала шок у світових лідерів. Європейський Союз, Велика Британія, Греція та інші країни засудили цей план.
За даними Bloomberg, судноплавні компанії можуть бути змушені платити до 2 мільйонів доларів за судно, тоді як Financial Times повідомляє, що платежі іранській владі здійснюватимуться лише в криптовалюті або китайських юанях.
Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер під час триденного візиту до Перської затоки відкинув можливість стягнення плати за прохід через протоку.
«Наша позиція: «відкрита» означає відкрита для безпечної навігації», – сказав він британському телебаченню. – Це означає безкоштовний прохід, і судна мають мати змогу рухатися».
Закликаємо всі сторони повністю дотримуватися режиму припинення вогню в регіоніКая Каллас
Головна дипломатка ЄС Кая Каллас заявила: «Ми закликаємо всі сторони повністю дотримуватися режиму припинення вогню в регіоні, припинити всі військові операції та забезпечити свободу судноплавства і безпечний прохід через Ормузьку протоку, відповідно до міжнародного права».
Прем’єр-міністерка Японії Санае Такаїчі, країна якої отримує близько 95% нафти з Близького Сходу, під час розмови з президентом Ірану Масудом Пезешкіяном закликала знизити напруження та гарантувати безпеку суден у протоці.
Заява, яку приписують верховному лідеру Ірану аятолі Моджтабі Хаменеї та яку озвучили на державному телебаченні 9 квітня, свідчить про намір Тегерана контролювати протоку.
У заяві йдеться, що Іран, «безумовно, виведе управління Ормузькою протокою на новий рівень», але у ній не було деталей: «Іран не прагне війни, але не відмовиться від своїх прав».
Хаменеї не з’являвся на публіці з початку війни на тлі припущень про його стан здоров’я після авіаударів 28 лютого, внаслідок яких загинули його батько та кілька членів родини.
Переговори Ізраїлю та Лівану
Окремо, але майже так само важливо, представники Ізраїлю та Лівану зустрінуться у Вашингтоні наступного тижня, повідомив Радіо Свобода представник Держдепартаменту США.
Прем’єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу наказав посилити удари по Лівану, де масовані обстріли ізраїльської армії по бойовиках «Хезболли» поставили під загрозу угоду про припинення вогню між США та Іраном.
Попри засудження дій «Хезболли», яку США вважають терористичною організацією, та атак Ірану в регіоні, багато світових лідерів також різко розкритикували Ізраїль за масштабні удари по Лівану, внаслідок яких за останні два дні загинули понад 300 людей, за даними Міністерства охорони здоров’я Лівану.
США та Ізраїль наполягають, що Ліван не входив до угоди про припинення вогню з Тегераном, тоді як іранські чиновники стверджують протилежне й попереджають, що подальші атаки на їхніх союзників із «Хезболли» можуть зірвати перемир’я.
Каллас 9 квітня заявила: «Дії Ізраїлю створюють серйозну напругу для перемир’я між США та Іраном. Перемир’я має поширюватися і на Ліван».
Ізраїльські удари по Лівану є «неправильними» і «повинні припинитися», додав Стармер під час свого візиту до країн Перської затоки.
Немає коментарів:
Дописати коментар