«Нам сказали поїхати забрати людину, яка в розшуку у військоматі… Ми ні разу грошей не брали і не били людей», – пояснює у Хаджибейському райсуді Одеси 23 квітня один зі співробітників ТЦК, підозрюваний у викраденні людини та розбійному нападі.
Його та ще чотирьох фігурантів, серед яких дільничний поліцейський, взяли під варту без права внесення застави. Їм загрожує до 12 років ув’язнення.
«Апофеоз – це коли СБУ бігає за ТЦК. Я думаю, що такого, не те, що світ не бачив, навіть для нас, залучених у всі військові процеси, це було занадто», – сказала в ефірі Радіо Свобда народна депутатка від «Голосу» Соломія Бобровська.
Гучне затримання військових ТЦК в Одесі 21 квітня з погонею та стріляниною знову загострило низку питань: як працюють такі схеми, чому СБУ звернула увагу на них лише зараз, адже про системну безкарність і корупцію у ТЦК критики говорять вже давно.
Зокрема, про це неодноразово заявляв уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець. За його даними, лише з початку цього року на Одещині зафіксували 264 звернення щодо можливих порушень із боку ТЦК.
Цей випадок став найгучнішим за останній час і знову загострив дискусію про методи мобілізації та роль Центрів комплектування. Радіо Свобода розповідає, що стоїть за цією історією і чи може вона мати наслідки для всієї системи.
«Це виглядає фантастично, що начальник районного ТЦК не знав про схему»
Одеський журналіст, голова Центру публічних розслідувань Валерій Болган в етері Радіо Свобода (у програмі «Свобода Live») зазначив, що СБУ вперше затримала групу працівників ТЦК і поліцейського з ними, хоча раніше теж були інциденти:
«Насправді це не перше затримання, просто перше таке гучне. За останній рік було щонайменше три затримання різних бусиків в Одесі. Просто перші три затримання були пов’язані якраз із тобто з людьми, які прямого стосунку до війська не мають».
Валерій Болган розповів, що містом ходять чутки про ціну, щоб лише вийти з такого бусика, треба заплатити від трьох до п'яти тисяч доларів.
«І ситуація виходить «win-win» для цих груп, оскільки у випадку, якщо людина відмовляється платити, то вона приїжджає в ТЦК, де її майже офіційно здають з рук у руки, і ми отримуємо ось такого «мотивованого» військовослужбовця», – каже журналіст.
Болган наголосив, що СБУ відреагувала не просто на затримання людини посеред вулиці, а на схему, де людину спеціально переслідували, знали, де вона живе.
Чому цю схему за участю ТЦК викрили лише зараз, він пояснив так:
«Наскільки мені відомо, доволі небідна людина потрапила в поле зору цієї злочинної організованої групи, як нам розповіли в поліції. І людина погодилася начебто заплатити гроші, а насправді звернулася до своїх знайомих у СБУ. Тобто це конкретний випадок з конкретним знайомством і непростою людиною».
Болган вважає, що ця група не могла діяти без відома щонайменше керівника районного ТЦК:
«Вона (група – ред.) не може просто так брати і за територію виїжджати, тим більше вони перебували вже на території іншого району міста – я б сказав, кілометрів 15 від місця розташування їхньої бази. Навіть є звітування про те, скільки людей вони за день просто оглянули, перевірили документи тощо. І, відповідно, це виглядає фантастично, що начальник районного ТЦК не знав, де вони і чим займаються».
Найгучніший скандал навколо Одеського ТЦК стосувався колишнього керівника Євгена Борисова. У 2023 році журналісти «Української правди» оприлюднили розслідування про статки його родини, зокрема нерухомість і автомобілі на мільйони доларів за кордоном. Після цього проти нього порушили низку кримінальних проваджень – його звинувачують у незаконному збагаченні, «відмиванні» доходів, зловживанні службовим становищем, використанні підроблених документів і ухиленні від служби. Наразі справи проти Борисова розглядають у судах: він перебуває під заставою (близько 44 млн грн), тобто на свободі з процесуальними обмеженнями і зобов’язаний виконувати вимоги суду.
Також Державне бюро розслідувань у лютому 2026 року повідомило про підозру колишньому заступнику начальника Одеського обласного ТЦК у незаконному збагаченні та легалізації майна. За даними слідства, він у 2020–2022 роках набув активів на понад 37,7 мільйона гривень і оформлював їх на родичів, щоб приховати походження. Наразі досудове розслідування триває, а підозрюваний, за даними прокуратури, перебуває за межами України. Його імʼя не називають.
Валерій Болган звернув увагу, що серед затриманих був поліцейський, і це наводить його на думку, що до схеми може бути дотичне ще й керівництво Національної поліції в регіоні або в конкретному районі:
«Я не вірю в те, що цей поліцейський теж не знав про схему і випадково потрапив у цей бус. Це звучить нереалістично».
Радіо Свобода також опитало перехожих на вулицях Одеси щодо роботи територіальних центрів комплектування. Більшість співрозмовників критично оцінюють їхню діяльність: говорять про порушення прав і страх серед цивільних, а також про те, що такі дії підривають довіру навіть до військових. Дехто водночас зауважує, що мобілізація необхідна, однак має відбуватися без насильства.
«ТЦК потрібне, без нього не обійтися. Мобілізація необхідна – воювати комусь треба, і ті, хто справді ухиляється, мають бути призвані примусово. Але для цього повинні бути цивілізовані методи, без газових балончиків. Останні випадки, звісно, змушують замислитися», – сказала одна з опитаних одеситок.
Українська влада намагалася виправити імідж системи рекрутингу, однак потрібно зробити ще більше», – ідеться в аналізі, опублікованому минулого місяця Фондом Карнегі за міжнародний мир. «Головним рецептом хабарництва та корупції є небажання значної частини громадян виконувати свій конституційний обов’язок із захисту держави, якщо вони мають фінансову можливість «купити» таку можливість», – заявив військовий аналітик київського Центру оборонних стратегій та співавтор аналізу Віктор Кевлюк.
«ТЦК вже не підлягають реформуванню»
Народний депутат від «Європейської солідарності», голова тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з питань порушень законодавства у сфері оборони, дотримання прав людини під час воєнного стану Олексій Гончаренко в етері програми «Свобода Live» каже, що подальша реакція правоохоронців у регіонах покаже, чи відбудуться системні зміни у реагуванні на порушення в ТЦК.
Якщо подібна жорстка реакція з’явиться і в інших областях, це свідчитиме про спробу навести лад, говорить депутат. В іншому разі, вважає він, ситуація в Одесі може виявитися лише наслідком внутрішніх конфліктів, пов’язаних із грошима, а не захистом прав людини.
Показовим на думку Гончаренка є реакція головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського, адже цього разу оперативно відсторонили причетних та оголосили службове розслідування.
ТЦК треба розпускатиОлексій Гончаренко
«Треба не просто ганятися за окремими працівниками, треба радикально змінювати систему. ТЦК треба розпускати, вони вже не підлягають реформуванню. Ніякого відновлення довіри там вже не відбудеться. 46 000 людей, які там придатні, мають їхати на фронт. Непридатні мають бути звільнені з лав Збройних сил, мають займатися своїм здоров’ям, працювати в економіці і так далі. Їм треба заводити абсолютно іншу систему цивільних центрів», – вважає Гончаренко.
Через день після подій в Одесі, 22 квітня, ДБР повідомило про підозру шістьом військовослужбовцям– представникам одного з районних ТЦК у Харкові та інших підрозділів, «які діяли спільно». Серед них – і майор ТЦК. За даними слідства, під виглядом мобілізації вони увірвалися до будинку, представилися працівниками СБУ, застосували силу і, погрожуючи зброєю, вимагали зізнань. Одного з потерпілих, як йдеться в повідомленні, поранили, двох чоловіків силоміць доставили до ТЦК, де їх утримували, били та змушували підписувати документи, зокрема щодо скасування відстрочки від мобілізації. Фігурантам оголосили підозру в катуванні, їм загрожує до 10 років позбавлення волі, слідство триває.
«Система сама себе починає пожирати»
Народна депутатка від партії «Голос», членкиня комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Соломія Бобровська вважає, що події в Одесі стали болючим сигналом системних проблем. За її словами, ідеться про ширшу кризу інституцій, яка може становити загрозу національній безпеці.
«Для мене ця подія була публічним, дуже болючим проявом двох моментів. По-перше, система сама себе починає пожирати. Я надіюсь, що це ознака системної історії, і буде реакція президента, міністра оборони і Міністерства оборони. По-друге, це просто вищий пілотаж деградації державної інституції. Я вважаю, що ось така мобілізація становить загрозу національній безпеці. У цьому нічого нового немає, але на це заплющувалися очі, і заміна керівників військовими людьми з фронту – це популістична історія, яка не працює. Вона була тимчасова, неправильна, на Одесі, в тому числі, випробувана», – зазначає вона.
Бобровська наголошує, що відповідальність за ситуацію лежить не лише на ТЦК, а й на поліції, місцевій владі та військових адміністраціях, які, за її словами, мали б координувати процес мобілізації, але не забезпечили належного контролю. Вона закликає і міністра оборони Михайла Федорова, і Міністерство оборони перейти до конкретних рішень і реформ, оскільки, за її оцінкою, без цього відновити довіру до мобілізації буде неможливо.
Міністр оборони Михайло Федоров 24 квітня оприлюднив звіт про роботу за перші три місяці на посаді. Серед іншого, він повідомив про підготовку комплексної трансформації підходів до рекрутингу та служби в Силах оборони: перші 10 із 30 проєктів у межах цієї реформи, за його словами, майже готові до запуску. Деталей міністр не навів.
Соломія Бобровська погоджується з Олексієм Гончаренком в тому, що система ТЦК не підлягає реформуванню і що вона має бути перезапущена:
Не війську найбільше потрібна армія, а армія потрібна державіСоломія Бобровська
«У це мають бути включені Національна поліція, органи місцевого самоврядування – усі ті, хто відвертається від цієї функції, тому що вона є непопулярна, вона є не перспективна, не виборча, дуже болісна, і її скидають на військо. У цьому насправді найбільша проблема, тому що не війську найбільше потрібна армія, а армія потрібна державі. І тут має бути залучені всі, починаючи прем’єркою Юлією Свириденко, закінчуючи міністром молоді і спорту, тому що це потім ветеранська політика. Це коло замкнене. Не може лише одна «Сухопутка» або один Генеральний штаб займатися цією мобілізацією».
Соломія Бобровська каже, що реформа ТЦК є складним і комплексним процесом, який включає перегляд підходів до мобілізації, зокрема політики бронювання та критеріїв відбору людей до війська. На її думку, ситуація вже доходить до критичних проявів, які ще недавно виглядали немислимими:
«Апофеоз – це коли СБУ бігає за ТЦК. Я думаю, що такого, не те, що світ не бачив, навіть для нас, залучених у всі військові процеси, це було занадто», – зазначає вона.
Раніше президент України Володимир Зеленський визнавав наявність проблем у роботі ТЦК та критикував практику, коли людей шукають на вулицях. У січні 2026 року він доручив міністру оборони розв’язати проблему «бусифікації», назвавши це одним із пріоритетів у сфері мобілізації. Також президент зазначав, що навколо роботи ТЦК накопичилося чимало викликів, які потребують системного вирішення.
«Безумовно, є багато викликів з ТЦК, але також є багато дезінформації, багато ШІ. Росія зробила це спеціально, щоб максимально показувати, що Україна всіх «бусифікує», хоча це не є чистою правдою. Міністерство оборони отримало завдання розібратись з цим питанням, знайти більш технологічний підхід, більш глибоко підходити до підготовки наших військових, до тренувань, хоча вони достатньо непогано тренуються. Уже це набагато краще, ніж було раніше, але недостатньо. Подивимось, як міністр це зробить, будемо точно підтримувати його, підтримувати наших військових командирів»,– заявив президент України в інтерв’ю для Tagesschau у лютому 2026 року.
«Держава нічого не зробила, аби змінити систему мобілізації»
Ветеран, громадський діяч, керівник київського офісу Українського католицького університету Гліб Бітюков вважає, що ТЦК мав би бути реформованим ще у 2022 році, бо це обличчя ЗСУ для пересічних громадян.
«Як на мене ТЦК мав би перетворитися на такий собі військовий ЦНАП ще на початку повномасштабного вторгнення. Бо ТЦК робить велику справу, наповнюючи армію, і це практично єдині ворота, окрім, можливо, окремих підрозділів, для тих, хто йде до армії. І ставлення до ТЦК – це фактично ставлення до військовослужбовця», – сказав він в етері програми «Свобода Live».
Територіальні центри комплектування і соціальної підтримки забезпечують близько 90 відсотків мобілізації особового складу. Про це у лютому 2026 року повідомив головнокомандувач Збройних сил Олександр Сирський. За його словами, ще орієнтовно 10 відсотків особового складу рекрутуються.
Гліб Бітюков помічає «дихотомію» у ставленні: люди не проти армії, але водночас виникає стійке несприйняття ТЦК. За його словами, держава саме через ці структури мала б формувати образ Збройних сил як місця, куди хочеться прийти. Крім того, додає він, на ТЦК фактично поклали функцію примусу через провалену мобілізаційну політику:
«Держава нічого не зробила для того, аби змінити систему мобілізації і взагалі це правильно комунікувати. Насправді ТЦК мали би перестати бути частиною Сухопутних військ, бо у нас є й Штурмові війська, є Морські сили. Чому частина Сухопутних військ має набирати людей для всієї армії? Недоопрацювання влади фактично призвело до тієї ситуації, яку ми бачимо зараз, коли неприйняття людьми системи ТЦК призводить до насильства».
Як про це стало відомо
21 квітня місцеве видання «Думська» писало, що в Одесі під час спецоперації СБУ затримали співробітників груп оповіщення Пересипського РТЦК та дільничного поліцейського. Затримання супроводжувалося погонею та стріляниною.
За даними джерел видання, група співробітників ТЦК разом із дільничним вимагала 30 тисяч доларів у колишнього військового, який мав офіційну відстрочку. Чоловіка силоміць затягли у мікроавтобус та погрожували зброєю. У затриманих під час обшуків вилучили біти, кастети, ножі та незареєстровану вогнепальну зброю.
У Службі безпеки України підтвердили затримання в Одесі представників ТЦК та СП, які підозрюються у вимаганні коштів. Там фігурантів справи назвали організованим злочинним угрупованням, а розслідування встановило, що затримані військові ТЦК вимагали гроші. У разі відмови вчиняли насильство або погрожували у прискореному режимі відправити впійману людину в штурмовики на фронт.
За даними слідства, фігуранти діяли за «наводкою» жителя регіону, який проходив службу в ТЦК – він підшукував потенційних жертв, дізнавався про їхнє матеріальне становище та маршрути руху, а далі фігуранти відстежували потерпілих і нападали на них прямо посеред вулиці або на автошляхах. Для рейдів, як мовиться, вони використовували два службових мультивени: в одному – тримали потерпілих, а група з другої машини стежила за обстановкою навколо.
Після цих повідомлень у Сухопутних військах ЗСУ повідомили про відсторонення від виконання службових обов’язків керівництва Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, а також начальника Пересипського районного ТЦК Одеси. Також у ЗСУ заявили про початок службового розслідування.
В Одеському обласному ТЦК та СП заявили, що співпрацюють з уповноваженими правоохоронцями. «Ми зацікавлені у повній прозорості та обʼєктивному розслідуванні. Будь-які порушення закону в лавах Збройних сил України є неприпустимими, а системне очищення структури від осіб, які дискредитують службу, є нашим пріоритетом», – ідеться в заяві.
Хаджибейський районний суд Одеси 23 квітня обрав запобіжні заходи для всіх фігурантів справи щодо викрадення людини працівниками ТЦК. Суд взяв під варту без права внесення застави всіх п’ятьох підозрюваних – 26-річного, 28-річного, 32-річного та 40-річного співробітників РТЦК та СП, а також 45-річного правоохоронця.
Їх підозрюють у позбавленні волі людини та розбійному нападі, вчиненому групою осіб (ч. 2 ст. 146, ч. 4 ст. 187 КК України).
Під час спілкування з журналістами двоє з підозрюваних відкинули звинувачення у побитті людей і вимаганні грошей. Винним вони себе не вважають.
Де ще можливі порушення
«Проблеми, про які я неодноразово публічно заявляв, – системна безкарність та корупційна складова в діяльності окремих представників ТЦК та СП – нарешті починає отримувати жорстку правову оцінку», – відреагував уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець на затримання в Одесі представників ТЦК та СП.
Із 1 січня 2025 року до 20 квітня 2025 року Офіс омбудсмена отримав 193 повідомлення з Одеської області щодо можливих порушень прав і свобод людини з боку ТЦК та СП (загалом за весь 2025 рік – 642 звернення), а в аналогічний період цього року – вже 264 звернень, це вже більше майже на 40%.
«Те, що довгий час намагалися замовчувати або ігнорувати, виходить назовні. Працівники СБУ зафіксували ганебні практики, і на них уже є реагування. Це важливий сигнал. Сигнал про те, що порушення прав людини більше не можуть залишатися без наслідків», – написав омбудсмен.
Водночас подібні критичні порушення мають місце не лише в Одеській області – окрім цього регіону, напружена ситуація спостерігається також у Львівській, Миколаївській, Закарпатській та Черкаській областях, додав Лубінець.
Матеріал до публікації підготувала Оксана Кривіцька
Немає коментарів:
Дописати коментар