Нафтові резервуари горять у порту Приморськ після удару України 23 березня (Фото: Mark Krutov @kromark / Радіо Свобода / Planet Lab)
Серія методичних ударів України по найбільших портах експорту російської нафти, серед яких Приморськ та Усть-Луга, вже стала однією з найуспішніших операцій Сил оборони. За підрахунками Reuters, з низки причин включно з цими атаками РФ втратила до 40% нафтового експорту, що є найсерйознішою подібною втратою в її сучасній історії.
25 березня журналісти Reuters підрахували, що станом на той момент Росія втратила близько 40% можливостей з експорту сирої нафти, або близько 2 млн барелів на день.
Ця цифра сукупно спричинена кількома факторами:
- березневими атаками українських БпЛА на російські вузли експорту нафти, НПЗ та нафтоперекачувальні станції на Балтиці та в Новоросійську;
- втратою можливостей для перекачки російської нафти через нафтопровід Дружба;
- затриманням танкерів російського тіньового флоту та українськими ударами по таких суднах.
Reuters підкреслило, що це найсерйозніший перебій у нафтовому експорті в усій сучасній історії Росії, який відчутно б'є по сировинних доходах Москви саме тоді, коли через війну на Близькому Сході світові ціни на нафту перевищили $100 за барель і грають на руку Кремлю. Адже саме видобуток та експорт нафти є одним з основних джерел доходів бюджету РФ та має ключове значення для її економіки.
NV зібрав найголовніші факти та оцінки про вивірену й ефективну серію ударів України по російському нафтовому експорту.
Тиждень бавовни у головних російських портах на Балтиці: що і де палає
Протягом тижня українські безпілотники завдали низки чутливих ударів по важливих об'єктах, пов’язаних з експортом та переробкою російської нафти.
Найбільш знаковими стали концентровані атаки по вузлах російського експорту на Балтійському морі, розташованих у Ленінградській області РФ. Серед них — два найбільших порти, розташовані на протилежних берегах Фінської затоки, Приморськ та Усть-Луга. Крім того, під ударом опинився суднобудівний завод у Виборгу тієї ж Ленінградської області, де було пошкоджено патрульний криголам Пурга.
Порт Приморськ
Головна точка експорту російської нафти Urals, тобто флагманської і головної експортної марки РФ, а також високоякісного дизельного палива. За даними Reuters, Приморськ здатен експортувати понад 1 млн барелів сирої нафти на день, а в минулому 2025 році Росія експортувала звідси 16,8 млн метричних тонн нафтопродуктів.
За даними Генштабу ЗСУ, в ніч проти 23 березня було уражено нафтовий термінал Транснефть — порт Приморськ, зокрема пошкоджено резервуарний парк та нафтоналивну інфраструктуру. На території об'єкта спалахнула пожежа. 26 березня Радіо Свобода оприлюднило супутникові знімки, на яких видно, що нафтовий термінал у Приморську на той момент горів уже четверту добу після атаки українських БПЛА. Також зафіксовано пожежі шонайменше шести резервуварів для зберігання нафти, як мінімум чотири повністю згоріли.
Супутникові знімки засвідчили, що дим від пожежі у Приморську поширився більше ніж на 200 км на південний схід, його також було видно навіть у Фінляндії.
Крім того, дим був настільки сильним, що супутники «бачили» його навіть кріз щільні хмари.
Повторного удару по порту Приморськ було завдано в ніч проти 27 березня, у соцмережах з’явилися дані про нову пожежу там.
Порт Усть-Луга
Другий найбільший російський порт на Балтійському морі та одна з ключових точок, через які Росія здійснює експорт сирої нафти й нафтопродуктів, зокрема і з використанням суден тіньового флоту. За даними Reuters, минулого року через порт Усть-Луга Росія експортувала 32,9 млн метричних тонн нафтопродуктів. У 2025 році Україна вже атакувала цей порт, після чого він призупиняв роботу.
25 березня, у День Служби безпеки України, цей порт уразили безпілотники Центру спеціальних операцій А (підрозділ спецслужби, відомий як Альфа). Українські БпЛА подолали понад 900 км та уразили нафтоналивні стендери, а також резервуарний парк із нафтою та нафтопродуктами.
На території порту було зафіксовано масштабну пожежу. У соцмережах з’явилися її кадри, згодом верифіковані OSINT-аналітиками.
Операцію, яку провели спільно із Силами безпілотних систем, ССО, ГУР та Державною прикордонною службою України, назвали символічним «подарунком» ворогу до Дня СБУ. «Ураження таких об'єктів, як Усть-Луга, має не лише тактичний, а й стратегічний ефект, адже скорочує валютні надходження до бюджету РФ», — додали в СБУ.
Сили безпілотних систем уточнили, що внаслідок удару по морському терміналу порту Усть-Луга було уражено підприємство НОВАТЕК-Усть-Луга, яке переробляє стабільний газовий конденсат і забезпечує відвантаження нафтопродуктів на зовнішні ринки. А протидія ворожої ППО не завадила влучанню українських дронів. «Для операторів СБС відстань не має значення. Асиметричні удари по критичній економічній інфраструктурі РФ триватимуть доти, доки Росія не припинить війну проти України», — попередили в Силах безпілотних систем.
Очільник СБС Роберд Бровді (Мадяр) саркастично нагадав, що порт Усть-Луга лише нещодавно відновив роботу після попередніх атак і встиг попрацювати лише 48 годин з моменту відновлення перевалки нафти до нищівних ударів України.
«Усть-Луга розхлюпалася синявою услід за Транснефть-Приморським нафтопортом, — рекорд з тайм-менеджменту в інтервалах між прильотами українських волелюбних Птахів: понеділок [23 березня] — відновили перевалку нафти, вівторок — фуршет, середа [25 березня] — фаєр-шоу», — написав Мадяр.
Водночас паблік Николаевский Ванек натякнув, що в ударі 25 березня по Ленінградській області українські безпілотники застосували не лише тактику БпЛА-камікадзе, але й авіабомби. «Примітно, що востаннє Ленінградську область бомбили ще за часів Другої світової війни», — йдеться у пості цього пабліку.
У ніч проти 27 березня українські безпілотники повторно атакували порт Усть-Луга, у соцмережах з’явилися відео пожежі, що спалахнула з новою силою.
Нафтопереробний завод у місті Кіриші
Кіришський НПЗ (КИНЕФ), також розташований у Ленінградській області, постачає нафтопродукти до портів Усть-Луга та Приморськ через трубопроводи для подальшого експорту з Росії. Це другий за потужністю нафтопереробний завод у РФ та один із трьох найбільших за обсягами переробки. Проєктна потужність підприємства становить 20−21 млн тонн нафти на рік. На нього припадає понад 6% від загального обсягу нафтопереробки в Росії. Завод виробляє широкий спектр нафтопродуктів, зокрема пальне для забезпечення потреб російської армії.
Атака по Кіришському нафтопереробному заводу, завдана 26 березня, стала новим ударом по всьому російському стратегічному кластеру з експорту нафти на Балтійському морі, наголосили Сили безпілотних систем України. Генштаб ЗСУ підтвердив пошкодження установок первинної переробки нафти ЕЛОУ-АВТ-2 та ЕЛОУ-АВТ-6 — тобто ключових потужностей НПЗ. Також пошокоджено об'єкти з виробництва нафтових бітумів, установок гідроочистки та газофракціонування.
СБС підкреслили комплексну ціль ударів України по російських цілях на Балтиці.
«У фокусі — взаємопов'язані елементи енергетичної інфраструктури противника. Кожен із цих обʼєктів [включно з портами Приморськ та Усть-Луга — прим. ред.] уже зазнав уражень Силами безпілотних систем. Це частина системного руйнування ланцюга російської нафтопереробки та експорту: від сировини — до переробки й подальшого відвантаження», — додали в СБС.
Кіришський НПЗ уразили оператори 1-го окремого центру СБС, які спеціалізуються на далекобійних ударах, у взаємодії з іншими складовими Сил оборони України.
«У результаті атак противник втрачає не лише виробничі потужності, а й можливість стабільно забезпечувати експорт і фінансувати війну. […] Гарних новин буде більше», — побіцяли в Силах безпілотних систем.
Восени 2025 року Україна вже завдавала удару по заводу КИНЕФ. Після нового удару 26 березня, за даними Reuters, Кіришський НПЗ призупинив нафтопереробку через пожежі. За даними джерел агентства, загорілися дві основних, а також деякі допоміжні установки, а терміни ремонту після пошкоджень поки оцінити важко.
Інші «нафтові» цілі України в березні
Агентство Reuters нагадує, що в березні Україна уразила фактично всі три основні західні порти російського експорту нафти. Окрім Усть-Луги та Приморська на Балтиці, це ще й порт Новоросійськ на Чорному морі.
2 березня Генштаб ЗСУ підтвердив ураження військово-морської бази та нафтового терміналу Шесхаріс в Новоросійську у Краснодарському краї РФ. Там було зафіксовано масштабну пожежу та уражено нафтоналивні стендери терміналу. За даними Reuters, Новоросійський нафтовий термінал, який може переробляти до 700 000 барелів на добу, завантажує нафту в обсягах нижче планових показників.
Крім того, тоді ж було підтверджено ураження по нафтопереробному заводу Албашнєфть у Краснодарському краї РФ. Внаслідок українських атак 28 лютого було уражено нафтові резервуари (зокрема знищено чотири резервуари РВС-5000 та пошкоджено три резервуари РВС-2000), а також трубопроводи та підземний резервуар.
А 23 березня, окрім Приморська, Сили оборони України уразили ще один об'єкт геть в іншому регіоні Росії - нафтопереробний завод Башнефть-Уфанефтехим в Уфі, де спалахнула пожежа. Цей завод є важливою ланкою постачання пального для російської армії. Його потужність з первинної переробки нафти становить близько 6−8 млн тонн на рік. НПЗ розташований на відстані близько 1400 км від кордону України.
Під ударом опинилися і російські танкери. Два з них, ймовірно, були уражені в порту Усть-Луги після удару 25 березня. А 26 березня, за даними турецьких ЗМІ, вибух стався на борту судна Altura, яке перевозило 140 тис. т нафти з російського Новоросійська в Стамбул та йшло під прапором Сьєрра-Леоне, тобто це ймовірний танкер тіньового флоту РФ. Танкер був атакований за 15 морських миль від протоки Босфор. Було пошкоджено машинне відділення, ймовірною причиною вибуху назвали атаку дрона.
Найсерйозніший удар по експорту російської нафти за час війни: фахівці про значення атак
Попри те, що Україна давно веде кампанію цілеспрямованх точкових ударів по нафтових потужностях Росії, фахівці підкреслюють виняткове значення нових березневих ударів — особливо по експортних хабах РФ на Балтійському морі.
Адже зараз, коли світові ціни на нафту перевищили 100 доларів за барель на тлі війни з Ірном, Росія через ці атаки втрачає левову частку свого денного експорту нафтопродуктів в евіваленті від $70 млн до $80 млн на добу, підрахував в коментарі Настоящему времени (проєкт Радіо Свобода) експерт з нафтогазового ринку Борис Аронштейн.
«За час війни це справді найсерйозніша загроза експорту російської нафти і нафтопродуктів на федеральному рівні, — констатував він. — Продуманість, масованість та напрямок атак, а також час їх проведення — ось усе це разом справило такий ефект, якого я особисто за всі чотири з гаком роки війни не пригадаю».
За словами Аронштейна, Сили оборони України «ідеально підібрали час і напрямок ударів», коли нині Росія «робить все можливе, щоб збільшувати експорт». «Видобуток нафти збільшувати складно, зараз це навряд чи вийде. А ось експортні можливості вона може напружувати», — пояснює фахівець, наскільки болісними для РФ є поточні удари України.
EU Observer назива їх «масштабними» та успішними і додає, що «українці не були налаштовані просто сидіти й спостерігати» за тим, як війна в Ірані нарощує доходи Росії і дає їй додаткові гроші на війну проти України.
Видання нагадує, що Росія зазнала різких скорочень експорту нафти між 1990 і 1995 роками після розпаду Радянського Союзу та обмеження виробництва. Крім того, російський експорт суттєво «просів» у 2020 році під час пандемії Covid-19.
«Однак ще ніколи раніше не траплялося, щоб хтось так суттєво „вимкнув“ експорт російської нафти за такий короткий час шляхом бойових дій», — констатує EU Observer.
Британська The Telegraph пише про «ганебний провал оборони РФ» та констатує, що Україна зірвала план Путіна заробити на війні в Ірані. Видання підкреслює, що українські безпілотники спромоглися подолати сотні кілометрів та проскочити крізь ешелони російських систем ППО, ймовірно завдавши прямих влучань. «Москва втратила найважливіше джерело доходів саме в той момент, коли Путін найбільше їх потребував», — резюмує видання.
Інститут вивчення війни у своєму звіті теж підкреслює суттєвий вплив українських ударів на доходи від експорту російської нафти. Аналітики ISW звернули увагу на те, що ці атаки збіглися в часі з ще одним відчутним ударом по нафтовому експорту з Росії - затриманням її танкерів тіньового флоту. Reuters із посиланням на трейдерів повідомило, що це порушило експорт арктичної нафти з Мурманська на 300 000 барелів на день.
Поточні перебої із експортними маршрутами російської нафти на Захід змусили РФ покладатися на експорт нафти до Азії, але ці маршрути обмежені експортними потужностями. Reuters нагадує, що Росія продовжує безперебійні поставки нафти в Китай на рівні близько 1,9 млн барелів на добу через два трубопроводи та порт Козьміно (розташований на Далекому Сході Росії) та продовжує завантажувати близько 250 000 барелів нафти на день у двох нафтогазових морських портах на Сахаліні. Крім того, Росія постачає близько 300 000 барелів на день на нафтопереробні заводи в Білорусі.
ISW підкреслює, що здатність Росії продавати нафту значною мірою залежить від її здатності транспортувати сировину, тому продовження ударів українських БпЛА та європейські зусилля проти російського тіньового флоту здатні ще більше погіршити можливості Росії транспортувати нафту. Зрештою це може прийнамні частково компенсувати послаблення нафтових санкцій проти Росії з боку РФ.
Підполковник ЗСУ Сергій Місюра, ведучий Армія TV, назвав серію атак по Ленінградській області «не просто вдалими прильотами на дальність понад 900 км, а системним вимиканням всього балтійського нафтогазового хабу Росії».
«І зроблено це було максимально комплексно та влучно, за короткий термін в тиждень», — додав Місюра. Він підкреслив, що нафтові потужності порту в Усть-Лузі «чекає довга і болісна зупинка». «Новатек тільки-но розігнав потужність до 8 млн тон на рік, ввівши третю чергу. Бо були сильно впевнені у собі і не думали про наш такий комплексний удар», — зауважив фахівець.
Він також пояснив, чому важливо було уразити і Приморськ, і Усть-Лугу.
«Приморськ — це більше перекачка сирої продукції, нафти. Це вентиль, який переганяє нафту з БТС до танкерів. Найбільший вузол експорту нафти Urals та дизеля. Там резервуари палають вже третю добу, а танкери в паніці дрейфують у морі, бо термінали не приймають вантаж. І відповідно — сама Балтійська транспортна система буде простоювати», — пояснив Місюра. Тоді як Усть-Луга, за його словами — «це технології та гроші». «Тут роблять продукт високої переробки. Тому, комплексною атакою ми одночасно заблокували і сировину, і готовий продукт. Експорт через Балтику фактично паралізовано», — резюмував він.
Сергій Місюра також додав, що атаки по Виборгу та криголаму Пурга в ті ж дні, хоча й не є нафтовими цілями, довели системність роботи Сил оборони. Оскільки українські військові фактично скористалися моментом, коли масована атака дронів і прорив російської ППО давали змогу"ще щось знищити під шумок".
«І удар по льодоколу такого класу, хоч він і може нести контейнери з Калібрами — тут не військово-направлений удар, а саме економічний. Корабель ще не прийнято до флоту, хоча і спущено на воду, але тепер він ще довше буде оправлятись перед фінальним прийняттям до арктичної флотилії. Якщо взагалі зможе. Бо такий крен, хоч і в мілкій гавані, потребуватиме великих зусиль, щоб засунути таку махіну в сухі доки для ремонту», — підкреслив Місюра.
Підсумовуючи наслідки комплексного удару, він назвав його «найкращим, що ми робили в Балтиці».
«На відстані 900 км, біля Пітера, вразили за тиждень три ключових військово-економічних майданчика, з феноменальною точністю і розумінням. […] Чекаю, коли через декілька років почнуть з’являтись деталі, як ми проходили ППО та як літак А-22 вперше з другої світової війни скидав авіабомби по Виборгу», — резюмував аналітик.
Немає коментарів:
Дописати коментар