У столиці ОАЕ – Абу-Дабі, що стала замість Стамбула новим майданчиком тристоронніх перемовин між Росією й Україною за посередництва США, завершився ще один раунд переговорів про шляхи завершення війни.
Про щось вдалося домовитися? Які деталі стали відомими?
Окрім Стіва Віткоффа, який упродовж останнього року сім разів зустрічався з президентом Росії Володимиром Путіним, до переговорів також долучався зять президента Трампа Джаред Кушнер. У зустрічах брали участь нинішні та колишні співробітники розвідувальних служб обох країн, і вони зосереджувалися на вузьких темах.
За підсумками сторони вже традиційно заявили про значний прогрес, конкретним показником якого цього разу стала домовленість про перший за п’ять місяців обмін полоненими. Загалом ідеться про 314 бранців із російського й українського боку, повідомив спецпредставник США Стів Віткофф.
«Такі кроки демонструють, що стійка дипломатична взаємодія дає відчутні результати та просуває зусилля щодо припинення війни в Україні. Обговорення триватимуть», – зазначив спецпосланець США, водночас визнаючи, що чимало роботи – попереду.
Делегації домовилися поінформувати свої відповідні столиці та продовжити тристоронні переговори впродовж найближчих тижнівУмеров
Переговори не увінчалися жодною іншою конкретною домовленістю, що сприяла би припиненню повномасштабної війни Росії проти України, яка спричинила загибель або поранення майже двох мільйонів людей з обох сторін. Хоча припинення вогню обговорювали, повідомили і секретар РНБО Рустем Умеров, і спецпосланець США Стів Віткофф.
«Протягом двох днів делегації провели широкі обговорення решти невирішених питань, зокрема методів упровадження перемирʼя та моніторингу припинення воєнних дій. Делегації домовилися поінформувати свої відповідні столиці та продовжити тристоронні переговори впродовж найближчих тижнів», - йдеться, зокрема, в Телеграмі Умерова.
Російська сторона підсумки переговорів поки не коментувала.
Володимир Зеленський, відповідаючи на запитання журналістів про підсумки чергового переговорного раунду в Абу-Дабі, сказав, що «говорили про все». Український президент чекає на детальну доповідь своїх переговірників у Києві.
«Вважають, що інформація дуже делікатна, хочуть приїхати й доповісти мені детально. Важливо, що процес триває. Хочеться швидших результатів, та якщо наступна зустріч є – значить, є шанс на продовження діалогу, який, звісно, хочеться, щоб привів до завершення війни», – сказав 5 лютого Зеленський.
Президент також заявив, що наступні зустрічі щодо завершення війни, ймовірно, відбудуться в США.
«Очікую переговорну команду в Києві для повноцінної доповіді, багато аспектів неможливо обговорити телефоном. Із того, що можна вже сказати, – найближчим часом плануються наступні зустрічі. Ймовірно, в Америці», – сказав він у своєму відеозверненні.
Зеленський не уточнив, в якому складі та форматі можуть відбутися ці зустрічі, але додав, що Україна готова до всіх робочих форматів, які «можуть реально наблизити мир і зробити його надійним, тривалим і таким, що позбавляє Росію апетиту воювати далі».
«Важливо, щоб ця війна закінчилася так, щоб у Росії не було винагороди за агресію. Це один із ключових принципів, які повертають і гарантують справжню безпеку», – наголосив він.
Дата наступного переговорного раунду наразі невідомо.
Невирішеними залишаються ключові розбіжності між сторонами, або «найскладніші питання», як їх назвав напередодні держсекретар США Марко Рубіо. Топпосадовець теж заявив про відчутний прогрес із низки питань, і водночас вказав на його відсутність у вирішенні найбільш складних.
Погана новина полягає в тому, що питання, які залишаються, є найскладнішими. А тим часом війна триває
«Якщо подивитися на список відкритих питань, який існував на цей час минулого року, і на те, які залишаються зараз щодо досягнення мирної угоди між Україною та Росією, цей список значно скоротився. Це гарна новина. Погана новина полягає в тому, що питання, які залишаються, є найскладнішими. А тим часом війна триває», – заявив 4 лютого, підсумовуючи перший день переговорів, Рубіо.
Держсекретар США натякнув, що не варто розраховувати на витоки інформації в ЗМІ щодо прогресу, аж доки не буде досягнуто справжнього прориву.
Серед ключових розбіжностей – доля неокупованої частини Донбасу, контроль над якою Росія хоче отримати без бою. Ця умова – серед тих, які Москва висуває за переговорним столом, і речник Кремля Дмитро Пєсков 4 лютого давав зрозуміти, що Росія тут не відступиться. Позицію Москви назвав незмінною й «абсолютно чіткою та добре зрозумілою як Києву, так і американським переговірникам».
Президент України Володимир Зеленський пропонував створити там демілітаризовану зону, можливо, з європейськими миротворцями. Росія рішуче відхилила цей варіант.
Київ також прагне отримати обов’язкові гарантії безпеки від Сполучених Штатів та інших західних союзників, які зобов’яжуть зовнішні країни прийти на допомогу Україні, якщо Росія знову нападе в майбутньому.
4 лютого Володимир Зеленський в інтерв’ю французькому телеканалу France 2 підтвердив, що Україна не готова до компромісів у питанні власного суверенітету. Український президент звинуватив Росію в шантажі під час переговорів, заявляючи, що для захоплення сходу України їй знадобиться «800 тисяч трупів і щонайменше два роки». Проте Зеленський розраховує, що через рік війна вже завершиться.
Аналітик German Marshall Fund і колишній кореспондент у Москві Маркус Зінер скептичний щодо завершення війни найближчим часом.
«Представлю себе на місці російського президента: якби я справді хотів домовитися про мирне врегулювання, то не завдавав би ударів по Україні й не руйнував би її так, як це відбувається зараз… Гадаю, стратегія Росії полягає в тому, щоб зламати волю українського народу… Але вважаю, що українці все ще готові йти на жертви й притримуватися лінії, яку Зеленський окреслив від початку. Тож не думаю, що вони готові відмовитися від війни чи поступитися вимогам Росії», – сказав Радіо Свобода Зінер.
Попри натяки на прогрес, Росія продовжувала обстрілювати Україну безпілотниками та ракетами.
Напередодні переговорів Росія здійснила одну зі своїх найбільших повітряних атак за всю війну на енергетичну інфраструктуру України, поглиблюючи страждання цивільного населення в той час, як лютують морози.
Дарницька ТЕЦ після російських атак: масштаби руйнувань (фотогалерея)
- Перші від початку повномасштабної війни РФ тристоронні переговори між Україною, США й Росією відбулися 23–24 січня в Абу-Дабі. Наступний етап планували провести 1 лютого, проте згодом стало відомо, що наступні тристоронні зустрічі між Україною, США й Росією відбудуться 4 і 5 лютого.
- 28 січня держсекретар США Марко Рубіо заявив, що невирішеним залишається територіальне питання. Росія вимагає виведення ЗСУ з тієї частини Донецької області, яку її війська не захопили.
- 25 січня президент України Володимир Зеленський, перебуваючи з візитом у Вільнюсі, заявив, що позиція Києва щодо територій не змінилася, а до компромісів мають бути готові всі сторони. Він також зазначив, що двосторонні гарантії безпеки зі США готові «на 100%», і Київ очікує на їх підписання.
- Зеленський раніше в грудні заявив, що питання щодо можливих територіальних рішень має вирішувати народ України «у форматі виборів чи у форматі референдуму».
- Натомість у Кремлі продовжують відкидати західні гарантії безпеки для України і сигналізують про дотримання своїх максималістських цілей у війні, зазначали раніше аналітики ISW.
Немає коментарів:
Дописати коментар