«Зараз ситуація принципово інша, коли збираються призвати всіх. Мова про тисячі й про те, що це обов'язковий призов»
«Потрібно розуміти, що ось ця добровільність – це лише ілюзія на окупованих територіях»
«Йде постановка на облік навіть дітей, які ще не досягли 18-річного віку»
«Застосовують різні засоби: залякування кримінальними провадженнями або фізичною розправою».
В Росії 1 квітня почався весняний призов в армію на строкову службу. До 15 червня планують набрати 160 тисяч чоловіків віком від 18 до 30 років. Кампанія відбуватиметься й на окупованих територіях України, на які РФ поширила дію свого законодавства.
Проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» докладніше дізнався про те:
- Як російська влада може тиснути на строковиків, щоб відправити їх на фронт?
- Скільки чоловіків з захоплених територій півдня можуть потрапити до формувань загарбників?
- Як українська влада реагує на дії російського командування?
Восени 2024 року підконтрольне РФ медіа «Крим24» розповідало про відправлення призовників з захоплених територій Запорізької і Херсонської областей в російські війська. На відео демонстрували на плацу 200 молодих людей, яких забрали з дому та привезли в окупований Сімферополь.
З 1 жовтня до 31 грудня 2024 року російське командування набрало до своєї армії близько 300 чоловіків з цих частково окупованих регіонів, повідомляло Головне управління розвідки Міноборони України.
Перший призов на строкову службу в окупації на півдні Росія провела навесні 2024 року. Під час набору окупанти працювали над тим, щоб їхні дії справляли пропагандистський ефект, пояснює заступник директора Центру близькосхідних досліджень Сергій Данилов, який також зараз моніторить ситуацію на півдні України і зокрема на його окупованих територіях.
Були живими агітаторами, прикладами того, що нічого страшного в цьому немаєСергій Данилов
«В попередні рази вони дуже добре працювали з тим, щоб унормувати в уявленнях людей призов на військову службу. Тобто люди йшли й поверталися з бонусами навіть якимись, вони не були на війні, вони проходили строкову службу. Вони були живими агітаторами, прикладами того, що наче «нічого страшного в цьому немає». Ти ідеш, нормально служиш, отримуєш, відповідно, якийсь, можливо, соціальний ліфт навіть і повертаєшся. І не було такого масового охоплення, бо зараз, звичайно, ситуація принципово інша, коли збираються призвати всіх», – зауважив він.
Теперішня кампанія в окупації буде відрізнятися від попередньої, вважає Данилов.
«Достатньо великі відмінності. Згадаймо, що під час першого призову було там призвано приблизно десять осіб, в другий (восени 2024-го – ред.) – сто осіб (з окупованої Херсонщини). Зараз вже мова про тисячі й про те, що це обов'язковий призов. І, очевидно, вони будуть саме тих людей, яких призвуть на строкову службу, намагатися вербувати, щоб вони підписували контракт на «СВО» (спеціальна військова операція – так російське керівництво називає, розв'язану ним війну проти України – ред.)», – наголосив він.
«На облік – навіть дітей»
Місто-супутник окупованої Запорізької атомної електростанції – Енергодар – одне з тих, де Росія проводитиме призовну кампанію. За словами міського голови Дмитра Орлова, окупанти вже мають всі необхідні установи для того, щоб забирати українську молодь до війська.
«Військкомат працює приблизно два роки. І також йде постановка на облік навіть дітей, які ще не досягли 18-річного віку. Тобто військовий облік – він налагоджений, можна так сказати. І також налагоджена система поки що добровільного мобілізаційного ресурсу. А пропаганди багато і багато хто просто йде на це завдяки саме рекламі або бонусам матеріального характеру, або просто під впливом пропаганди», – каже міський голова.
Але, прогнозує Орлов, виконати плани з набору російському командуванню буде складно.
Там людей залишилось трішки – понад 10 тисяч, з 53 тисяч, що мешкали до окупаціїДмитро Орлов
«Якщо брати ТОТ, то Енергодар відносно вцілів територіально. Тобто це не ситуація, як з Маріуполем, де фізично неможливо мешкати. В Енергодарі майже 80 % жителів виїхали з ідейних міркувань, бо не мають можливості жити в окупації, виїхали переважно на підконтрольну Україні територію. Там людей залишилось трішки – понад 10 тисяч з 53 тисяч, що мешкали до окупації. Тому мобілізовувати взагалі немає кого. Більшість – це працівники атомної станції, якийсь відсоток тих, хто підпадає під критерії мобілізації. У них, звичайно, і працівників атомної станції не вистачає критично. Тому такої активної мобілізаційної роботи, примусової мобілізації в Енергодарі не відбувається», – додав він.
З огляду на бойові дії і окупацію Росією частини південних територій України редакція не може отримати офіційного підтвердження про деякі озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.
«Перетворити строковика на контрактника»
У всіх виступах щодо призову керівники окупаційних адміністрацій наголошують, що строковиків не будуть відправляти у так звану «зону проведення СВО» – тобто на війну Росії проти України. Проте попри запевнення російського керівництва, є численні факти залучення російських строковиків до бойових дій. Зокрема, на початку операції ЗСУ в Курській області в український полон потрапили й російські солдати строкової служби.
Іван Чувіляєв відповідає за комунікації в російському проєкті «Идите лесом», який допомагає громадянам РФ уникнути служби в армії або дезертирувати. За словами Чувіляєва, російське командування має кілька важелів для того, щоб відправити строковиків на фронт. Головний з них – перетворити призовника строкової служби на контрактника.
Межа між призовником і контрактником стала максимально короткоюІван Чувіляєв
«З весни минулого року є така поправка в законодавстві про призов, згідно з якою призовники можуть підписувати контракти з Міністерством оборони РФ. Тобто припиняти бути призовниками, ставати професійними військовими не через три місяці – раніше було таке обмеження, – а відразу після того, як ухвалене рішення про їхній призов. Відразу після рішення призовної комісії. Відповідно, шлях від призовника до контрактника став максимально коротким, а головне – розмитим», – пояснив він.
Домогтися від строковиків підписання контракту можна кількома способами, пояснює Чувіляєв. Молодих людей можуть вмовляти та обіцяти великі гроші. Або ж – застосувати тиск. Також, каже правозахисник, були випадки, коли призовники навіть в очі не бачили свого контракту, його підписували за них.
Крім цього, Чувіляєв наголошує на ще одному нюансі стосовно російського прикордоння – завдяки зміні статусу операції минулого року російське командування відкрило шлях до того, щоб кидати в бій солдат строкової служби.
Щоб не перетягувати війська з України в Курську область, відправляють строковиківІван Чувіляєв
«У Курській області, якщо говорити про неї конкретно, починаючи з появи там ЗСУ, запроваджено так званий режим контртерористичної операції. Він там запроваджений не тому, що російська влада настільки озвіріла чи дурна, що вважає, що армія країни, на яку вони напали, це терористи. Ні. Цей режим там запроваджений, щоб Путін економив своїх «рабів». І щоб замість того, щоб перетягувати війська з України в Курську область, можна було відправляти строковиків. За законом, в антитерористичних операціях вони можуть брати участь. Тому їх туди і відправляють. Тому вони там ще в серпні 2024 року потрапляли в полон та, проходячи строкову службу, дивним чином гинули й поверталися додому в трунах», – наголосив він.
- Українська армія увійшла на територію Курської області Росії 6 серпня 2024 року. ЗСУ заявляли про контроль над понад 90 населеними пунктами, в тому числі над районним центром Суджею. У МЗС заявляли, що Україна не зацікавлена в тому, щоб забирати територію у цьому регіоні, а хоче убезпечитися від російських ударів.
- Після відходу Сил оборони із частини Курської області на початку березня 2025 року армія РФ посилила тиск на Сумщину – область, що межує із плацдармом ЗСУ в Росії і має найбільшу в Україні протяжність кордону з країною-агресоркою.
«Ілюзія добровільності»
Призов на строкову службу слугує окупантам насамперед як спосіб затягнути молодих людей на підконтрольних їм територіях України до військової системи. Надалі їх можуть змусити воювати проти батьківщини, каже правова аналітикиня Центру прав людини Zmina Онисія Синюк.
Якщо немає добровільного погодження на контракт, то її будуть відправляти у якійсь там штурмові батальйониОнисія Синюк
«Росія зараз удає, що вона не проводить ніяким чином мобілізацію. Це просто ширма, за якою Російська Федерація застосовує всі інші можливі заходи для того, щоб примусити населення окупованих територій вступати на службу спочатку строкову, а потім залучати цих осіб до ведення бойових дій проти власної держави. Для цього використовується спочатку строкова служба, щоб затягнути осіб в систему, а потім примусити до підписання контракту. Тут застосовують різні засоби: залякування кримінальними провадженнями або фізичною розправою, а також тим, що якщо немає добровільного погодження на контракт, то будуть відправляти у якісь штурмові батальйони, коли людина врешті підпише цей контракт. І, в принципі, якщо особа отримує паспорт РФ, вона автоматично ставиться на військовий облік і буде в результаті призвана спочатку на строкову службу, а далі може бути примушена до того, щоб брати участь у бойових діях. Це потрібно розуміти, що ось ця добровільність – лише ілюзія на окупованих територіях», – наголосила вона.
«Вже є загиблі на фронті, є полонені»
Крім самої призовної кампанії, Росія активно агітує громадян на окупованих територіях підписувати контракти на службу в збройних силах РФ. Сергій Данилов розповів про випадки, коли жителі Херсонщини підписували такі контракти і потім гинули на фронті.
Сто плюс осіб на Херсонщині, які підписали контракти, пішли на фронт.Сергій Данилов
«Респонденти оцінюють десь у сто плюс осіб на Херсонщині, які підписали контракти, пішли на фронт. І вже є загиблі на фронті, є полонені. От про такі випадки мені розповідали. Це дуже різні випадки. Основна частина – це ті, хто здійснив правопорушення і їх прямо у відділку поліції ставлять перед вибором: або ми тобі зараз справу будемо розглядати з тим, щоб ти отримав найбільший строк, або ти підписуєш контракт. І таких випадків мені розповідали декілька. Респонденти знову ж таки чули про інших, які таким чином потрапили [до армії РФ]. Є ще люди, які неспроможні заробити й вважають, що це такий спосіб вирішити їхні матеріальні проблеми – підписати контракт. І третя категорія – це ті, кого дурять, слабкі люди, яких залякують. Місцевий комендант, який знаходить таку жертву, починає її обробляти, що йому тут все одно життя не буде і єдиний вихід – це підписати контракт», – розповів він.
Опитані «Новинами Приазовʼя» експерти сходяться на думці, що єдиним способом уникнути призову є не брати російський паспорт та за можливості виїхати за межі окупованих територій та РФ. Проте виконати це на практиці стає дедалі складніше.
- Лідер РФ Володимир Путін 20 березня підписав указ, відповідно до якого українці без офіційного статусу в Росії мають «легалізуватися» – або ж виїхати до 10 вересня. Ця вимога поширюється і на українські території – частини Донецької, Луганської, Запорізької і Херсонської областей, а також Автономну Республіку Крим, які Росія захопила і внесла до Конституції як власні регіони, хоча, крім Криму, інші не контролює повністю. Кремль фактично поставив жителів окупованих територій перед вибором: або взяти паспорт РФ, або оформитися як мігрантам (здати біометричні дані у поліції, а також аналізи на ВІЛ і наркотики).
- Міністерство закордонних справ України висловило рішучий протест у звʼязку з мобілізацією українських громадян до російської армії в рамках так званого «весняного призову». У заяві міністерство наголошує, що дії Росії порушують Женевську конвенцію про захист цивільного населення під час війни. Документ забороняє державі-окупанту примушувати жителів окупованих територій служити в її збройних або допоміжних силах. МЗС вимагає від Міжнародного кримінального суду розслідувати цей злочин та притягнути винних до відповідальності.
Немає коментарів:
Дописати коментар