Новий генсек НАТО Марк Рютте та президент України Володимир Зеленський у Києві, 3 жовтня 2024 року (Фото:REUTERS/Valentyn Ogirenko)
Аналітики та офіційні особи на Заході обговорюють можливість вступу України до НАТО без повернення всіх захоплених Росією територій, порівнюючи цей варіант завершення війни із вступом до НАТО Західної Німеччини без Східної, пише Financial Times.
У статті сказано, що Україна, яка прагне звільнити землі, захоплені Росією протягом останнього десятиліття, все ж «скоротила» свої воєнні цілі через нестачу людських ресурсів, зброї та підтримки Заходу.
Нова стратегія України, представлена президентом Володимиром Зеленським у США минулого тижня, полягає в проханні до союзників зміцнити її військові та дипломатичні сили, щоб посадити Росію за стіл переговорів, пише видання. За його даними, західні дипломати, а також дедалі частіше й українські посадовці приходять до думки, що суттєві гарантії безпеки можуть стати основою врегулювання шляхом переговорів, за якого Росія збереже де-факто, але не де-юре контроль над усією або частиною української території, яку вона зараз окупує.
FT пояснює, що Київ та ті, хто його підтримує, не пропонують визнати суверенітет Росії над однією п’ятою території України, яку вона незаконно захопила з 2014 року, оскільки це сприяло б подальшій російській агресії та серйозно підірвало б міжнародний правопорядок. Натомість передбачається мовчазна згода на те, що ці землі мають бути повернуті дипломатичними засобами в майбутньому.
«Навіть це, зрозуміло, є чутливим питанням для українців, особливо коли його подають як основу компромісу з Москвою», — наголошується у статті.
Один із західних дипломатів заявив виданню, що поступитись землею для отримання членства в НАТО може бути єдиною доступною можливістю для українців, але для них це залишається табу, принаймні публічно.
За інформацією видання, більш відкрито обговорюється характер і час дії гарантій безпеки, які потрібні Україні для «підтримки врегулювання».
FT пише, що Зеленський у Вашингтоні повторив свою пропозицію про прискорений вступ України в НАТО, однак проблема в тому, що США проти виходу за межі узгодженої позиції Альянсу про те, що Україну запросять приєднатися, «коли союзники погодяться і будуть виконані умови». Білий дім побоюється, що пропозиція гарантії взаємної оборони згідно зі статтею 5 договору про НАТО до закінчення війни просто залучить у війну США та союзників, сказано у статті.
Видання зауважує, що, на думку деяких союзників, так бути не повинно.
«Є способи вирішити це», — заявив Єнс Столтенберг, який цього тижня пішов у відставку з поста генсека НАТО, журналісту FT Генрі Фою. Столтенберг нагадав, що гарантії безпеки, які США надають Японії, не поширюються на Курильські острови. Чотири з них Японія вважає своїми, але вони контролюються Росією після захоплення у 1945 році.
Він також згадав Німеччину, яка приєдналася до НАТО в 1955 році, незважаючи на те, що була розділена: лише Західна Німеччина була прикрита парасолькою Альянсу.
«Коли є бажання, є способи знайти рішення. Але потрібен рядок, який визначає, де застосовується стаття 5, і Україна має контролювати всю територію до цієї межі», — сказав Столтенберг.
За даними FT, західнонімецьку модель для України обговорюють у зовнішньополітичних колах уже понад 18 місяців.
Колишній помічник держсекретаря США у справах Європи Ден Фрід був одним з перших, хто навів цей аргумент у статті для Just Security. Курт Волкер, колишній посол США в НАТО та спецпредставник Дональда Трампа з питань України, попередник Столтенберга Андерс Фог Расмуссен і автор FT Іван Крастєв навели подібні аргументи.
Видання пише, що ідея «набирає обертів» і в офіційних колах.
«Я не думаю, що повне відновлення контролю над усією територією є обов’язковою умовою. Якщо буде демаркація, навіть адміністративний кордон, то ми можемо вважати [це] тимчасовим і прийняти Україну в НАТО на тій території, яку вона на той час контролюватиме», — сказав Петр Павел, президент Чехії та колишній генерал НАТО, газеті Novinky a Právo.
Більшість прихильників ідеї визнають, що Москва зненавиділа б такий варіант, а на думку скептиків, це взагалі може спровокувати ескалацію, зазначає FT. Видання додає, що членство в НАТО гарантувало б суверенітет України та дозволило б їй слідувати своїй західній орієнтації, що російський диктатор Володимир Путін має намір унеможливити.
Мабуть, найпереконливіший аргумент навела Мері Саротт у статті для Foreign Affairs. За її словами, умови членства в НАТО можна адаптувати відповідно до індивідуальних обставин. Наприклад, Норвегія пообіцяла не розміщувати базу НАТО на своїй території, коли стала членом-засновником, а стратегія Західної Німеччини полягала в тому, щоб дати зрозуміти, що її кордони тимчасові. І хоча їй довелося терпіти поділ протягом значного терміну, але вона відмовилася від застосування сили для повернення Східної Німеччини.
Саротт написала, що Україна має визначити оборонний кордон, погодитися не розміщувати на постійній основі іноземні війська чи ядерну зброю на своїй території, якщо їй не загрожує напад, і відмовитися від застосування сили за межами цього кордону, окрім випадків самооборони. За словами Саротт, членство України в НАТО на цих умовах має бути представлене Москві. На її думку, в такому випадку все одно будуть «неявні переговори»: «замість угоди „земля в обмін на мир“ морквиною буде відсутність інфраструктури [НАТО] в обмін на мир».
Інші аналітики стверджують, що Західна Німеччина є поганою паралеллю, оскільки її кордони, хоч і тимчасові, були визнані всіма сторонами, тоді як в Україні тривають щоденні бої. Томас Кляйне-Брокгофф, голова Німецької ради з міжнародних відносин, минулого року сказав журналісту Foreign Policy про потенційні проблеми, пов’язані з ревізіонізмом обох сторін: «Наприклад, саме від Володимира Путіна буде залежати стаття 5, залежно від того, чи будуть деякі з його провокацій нижче або вище цього порогу».
Існує також велике питання про те, чи будуть США, не кажучи вже про європейських союзників, готові взяти на себе військові зобов’язання, необхідні для захисту України в межах Альянсу, сказано у статті. Франція підтримала ідею швидшого вступу України до НАТО, канцлер Німеччини Олаф Шольц рішуче виступає проти, побоюючись, що його країна може бути втягнута в війну проти Росії, нагадує FT.
«У США адміністрація Байдена відмовлялася зрушити з місця прискорення членства Києва. Камала Гарріс поставилася б до цього інакше? Чи міг би Дональд Трамп уявити західнонімецьку модель як частину запропонованої ним „угоди“ про припинення війни? Чи міг би Зеленський „продати“ це своїм людям?» — наводить видання питання, відповідей на які наразі немає.
Журналісти підсумовують, що на шляху Києва до НАТО все ще є багато перешкод, але Заходу явно бракує стратегії перемоги України. FT також наводить підсумки Саротт, за словами якої, слідування західнонімецьким шляхом «було б набагато кращим для України та Альянсу, ніж продовжувати відкладати членство, поки Путін не відмовиться від своїх амбіцій в Україні або поки Росія не здійснить воєнний прорив. Цей шлях наблизив би Україну до міцної безпеки, свободи та процвітання на противагу російській ізоляції — іншими словами, до перемоги».
Немає коментарів:
Дописати коментар