«Кохання допоможе пережити війну»: воїн із Буковини приїхав у відпустку, щоб одружитися

 

26-річний військовослужбовець із селища Лужани Мамаївської громади Олександр Гелка приїхав із передової, щоб одружитися з коханою – 20-річною Софією.

Їхній медовий місяць і місяцем не назвеш, адже відпустка тривала лише два тижні. Зараз Олександр уже знову на війні, а його молода дружина залишилася на Буковині чекати звісток від чоловіка. Таке воно, фронтове кохання…

Про це ідеться у публікації "МБ" від 10 жовтня, пише molbuk.ua

"Що має бути моїм, знайде мене"

Познайомилася майбутня пара на Черкащині, де Олександр певний час служив. У селищі, де на той час мешкали військові, є магазин, у який Олександр часто навідувався по продукти. Там його і побачила Софія. Статний буковинець припав їй до вподоби, тож вона зважилася йому написати в соцмережах. Так вони й познайомилися, а вже невдовзі почали зустрічатися.

Через півтора року, 25 вересня, закохані одружилися.

"Я доволі сором’язливий, тому навряд чи зважився б підійти до Софії знайомитися першим. Тож вдячний їй, що вона виявила ініціативу, – зізнається Олександр. – Переконаний: що має бути моїм, мене знайде. Так і вийшло.

Софійка мені відразу сподобалася. Вона гарна, розумна, навчається у двох вишах: опановує фінанси та банківську справу в Університеті короля Данила в Івано-Франківську та аграрну справу – у Черкаському національному університеті. Хоче мати в майбутньому високооплачувану роботу. Тепер таких дівчат мало. Інші думають про алкоголь, цигарки, а Софійка – про книжки, навчання. Дитина із головою, як то кажуть".

"Хочу повернутися додому із перемогою"

Відпустка швидко закінчилася, і захисник знову подався до війська.

"Здається, тільки-но приїхав, а вже довелося повертатися", – зауважує військовий. Але додає, що вже звик до такого ритму, адже на службі ще із жовтня 2018 року.

"Спочатку півтора року перебував на строковій службі, потім підписав контракт. Щойно термін контракту завершився, почалася велика війна. І коли вона закінчиться, невідомо. Хочеться повернутися додому із перемогою, а не поразкою. Бо розуміємо, що росіяни нас у спокої не залишать, треба дати їм остаточну відсіч", – переконаний.

Дівчина зважилася переїхати із рідної Черкащини на батьківщину коханого. Тут чекатиме його із війни. Після перемоги подружжя мріє побудувати будинок і створити велику родину.

"Хочеться дім із власним подвір’ям, господарством. І, звісно, хочемо дітей. Але вже коли закінчиться війна. Щоб я міг бути поряд із ними. Та головне, що між нами – справжнє кохання. Воно нас підтримує і допоможе пережити найважчі часи", – усміхається Олександр Гелка.