Прем'єр Угорщини Віктор Орбан спілкується з президентом Франції Еммануелем Макроном та прем'єром Греції Кіріакосом Міцотакісом на саміті ЄС у Брюсселі, 14 грудня 2023 року (Фото:REUTERS/Yves Herman)
NV бачив, як всього за декілька годин, що пройшли від песимістичного ранку до оптимістичного вечора, змінилось майбутнє України у Брюсселі.
Ввечері 14 грудня президент Євроради Шарль Мішель, перебуваючи у Брюсселі на засіданні лідерів країн Євросоюзу, написав у мережі Х коротке повідомлення, якого довго чекали в Україні. У тексті йшлось про те, що офіційному Києву (разом з Кишинівом) дали «зелене світло» на відкриття перемовин про членство в ЄС.
26 країн-членів ЄС підтримали це історичне рішення, попри важкі та тривалі перемовини і погрози від угорського прем'єра Віктора Орбана накласти вето.
Але останньому все одно вдалось спаплюжити свято — він заблокував фінансову допомогу Україні у розмірі 50 млрд євро. І тепер лідери ЄС шукають як вирішити цю проблему у наступному році.
NV побував на саміті у Брюсселі і бачив, що відбувалось у кулуарах засідання лідерів країн ЄС.
Завдання «Обійтись без Орбана»
Ще зранку 14 грудня європейські чиновники не мали оптимізму і давали не більше 20−30% шансів на те, що рішення на користь Україні буде прийняте.
Перед початком саміту європейські лідери з сумними посмішками приходили до журналістів, і розповідали, що вони все ж мають певні сподівання щодо відкриття перемовин.
«Це війна не лише проти України. Це задля нашої ж безпеки, — ми маємо підтримувати Україну так довго, як ми можемо», — заявив журналістам віце-президент Єврокомісії Жозеп Боррель.
Орбан до початку саміту в уже звичній для себе різкій манері озвучив, що Україна не виконала всі сім умов для початку переговорів щодо вступу до ЄС, тому до цього питання треба буде повернутись пізніше.
Знаючи його позицію, з Орбаном по черзі приватно зустрічались світові лідери, які мають на нього вплив.
Вранці з головою угорського уряду снідали канцлер Німеччини Олаф Шольц, президент Франції Еммануель Макрон та Шарль Мішель. Потім угорський політик зустрічався з прем'єркою Італії Джорджею Мелоні. Крім того, Орбан отримав фінансовий подарунок у вигляді розблокованих ЄС майже 11 млрд євро для Угорщини, хоча від початку він просив розморозити 30 млрд.
За день до початку саміту співрозмовники NV в Єврораді не під запис розповідали, що проблема не лише в Угорщині, — наприклад, Австрія та Словенія мають сумніви щодо підтримки України, тому що хотіли запрошення до членства в ЄС для Боснії та Герцеговини. «Це питання виникло в останній момент, публічно вони не говорили про це до саміту, але всі розуміли, що якщо через це заблокують Україну, то автоматично під цей блок потрапить і Молдова, а проти неї особливих застережень ні у кого не було», — пояснив пізніше один із представників Євроради.
Вдень 14 грудня на пресконференції голова Європарламенту Роберта Мецола прокоментувала слова Орбана про те, що Україна не виконала всі сім критеріїв. Вона сказала, що попри важкий період «Україна швидко прийняла необхідне законодавство і реформи».
Президент України Володимир Зеленський, який мав наміри зі своєю командою приїхати до Брюсселя, врешті звернувся до лідерів по відеозв'язку. Як пізніше розповіли NV, деякі з європейських лідерів, зокрема Шарль Мішель, відмовляли його від появи на саміті.
Ближче до вечора присутні почали піднімати ставки і говорити, що робота саміту може бути продовжена не лише до 16 грудня, але й до Різдва, — аж поки всі країни-члени не приймуть рішення щодо України і бюджету ЄС.
А коли від персоналу з’явилась інформація, що в учасників саміту було святкове меню і їх годували м’ясними медальйонами та різдвяним кексом, продовження роботи до свят почало здаватись цілком реальним.
Рівень пристрастей був настільки високим, що лідери держав, не зумівши домовитись щодо розширення ЄС, після декількох годин безперервних перемовин почали обговорювати бюджет блоку, включно з 50 млрд євро в рамках Ukraine facilities. Але й тут не змогли досягти компромісу, — тоді обговореннями зайнялись радники лідерів країн.
Аж раптом ближче до вечора з’явилось те саме неочікуване повідомлення у соцмережі від Шарля Мішеля.
Виявилось, що під час голосування Орбан вийшов з кімнати, і ті, хто залишись, тобто 26 лідерів країн ЄС, прийняли рішення без нього. І зробили це одностайно — так, як і було потрібно. «Це не вважається порушенням, можна вважати, що він [Орбан] утримався», — зазначило джерело NV в оточенні Мішеля.
Запропонував Орбану вийти канцлер Німеччини Олаф Шольц. «Шольц сказав, що якщо ти не хочеш приймати в цьому участь, то можеш вийти», — зазначило джерело і додало, що такий хід був напрацьований заздалегідь.
Співрозмовник редакції з числа представників Європарламенту пояснив, що у цьому рішенні свою роль зіграли і США. «Орбан мав розмову з США, він говорив, зокрема, про зняття санкцій щодо його країни, — це також мало вплив, — розповів цей єврочиновник. — А ще останні дні Зеленський і його оточення проводили активні перемовини з деякими лідерами. Президент України був на постійному телефонному зв’язку з Мелоні, Мішелем та [польським прем'єром Дональдом] Туском і вони разом шукали рішення».
Після вдалого результату щодо перемовин з Україною лідери продовжили зустріч і намагались знайти компроміс по бюджету ЄС. Процес тривав майже до третьої ночі, після чого до журналістів вийшов Шарль Мішель і повідомив, що через вето Орбана консенсусу досягнуто не було. «Ми повернемось до цього питання на саміті ЄС на початку року після відповідної підготовки», — додав президент Євроради.
Ймовірно, цей саміт пройде у кінці січня.
«Орбан проти не лише допомоги Україні, а загалом існуючого бюджетного плану ЄС, його розширення. Адже там різні питання на кону, — і міграційна політика, наприклад», — пояснив радник одного з європейських політиків.
Проте лідери ЄС принципово домовились про виділення фінансової допомоги Києву, і найближчими тижнями будуть напрацьовуватися варіанти вирішення проблеми.
Пізніше на підсумковій пресконференції президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн сказала, що до кінця року Україні буде перераховано 1,5 млрд євро з суми, виділеної у 2023 році у рамках макрофінансової допомоги. І це допоможе Києву пережити період до отримання коштів в межах Ukraine facilitates.
«Гроші на Україну є, тим більше, що частина коштів — це взагалі кредити [мова йде про 33 млрд євро позик]. Розглядають, як виділяти ці гроші, можливо, через двосторонні угоди між урядами. Але без грошей Україну залишати не збираються», — сказав співрозмовник в Єврораді.
Головна думка, яка часто лунала під час саміту у Брюсселі: Україна — форпост Європи. «Повірте, західні політики чудово це розуміють. Ніхто не готовий воювати з РФ, тому вони будуть підтримувати Україну», — зазначив наостанок NV один з чиновників в оточенні впливового європейського топ-посадовця.
Немає коментарів:
Дописати коментар