Промова Лукашенка у день незалежності Білорусі 3 липня (на фото) була сповнена двозначних сигналів: від прямих погроз до натяків Заходу (Фото:Пресслужба президента Білорусі)
Подовження тривалості військових навчань у Білорусі та нова злива антиукраїнських заяв з боку білоруського диктатора Олександра Лукашенка підживлюють дискусії щодо ризиків прямої участі армії Білорусі у війні з Україною.
НВ узагальнив думки експертів про риторику Лукашенка та зібрав все, що відомо про варіанти вторгнення Білорусі на даний момент.
Що каже і що робить режим Лукашенка на тлі загрози вторгнення Білорусі
На початку
липня білоруський диктатор Олександр Лукашенко озвучив низку нових
загрозливих заяв щодо можливого вступу Білорусі у війну на боці Росії.
Так, у своїй промові з нагоди формального дня незалежності Білорусі 3 липня Лукашенко присвятив окремий пасаж перспективам союзної держави з РФ і заявив, що у війні проти України армії обох країн де-факто вже є єдиними, а участь Мінська у загарбницькій кампанії — визначена.
«Ми єдина країна, яка підтримує росіян у цій боротьбі. Ті, хто дорікають нам — ви що, не знали, що в нас найтісніший союз із Російською Федерацією? З державою, з якою ми будуємо єдину, потужну, незалежну державу — Союзну державу. Де в союзі два незалежних народи. І що, вони не знали, що в нас створено вже давно в союзі Білорусі та Росії єдине угруповання збройних сил? Майже єдина армія. Ви ж усе це знали, то чому нам сьогодні дорікаєте? Ми були і будемо разом із братньою Росією. Наша участь у „спецоперації“ визначена мною давно», — сказав білоруський диктатор.
Він також додав, що білоруси «зайняли оборону від Брестської фортеці до південних кордонів для того, щоб не допустити удару в спину росіянам з боку натовських військ».
А днем раніше Лукашенко озвучив ще одну погрозу, заявивши, що армія Білорусі тримає під прицілом столиці супротивників Білорусі. «Хочу попередити „яструбів“ і сказати вам відверто: трохи менше ніж місяць тому мною віддано наказ підрозділам збройних сил взяти під приціл, як зараз модно говорити, центри прийняття рішень у ваших столицях з усіма наслідками, які з цього випливають», — сказав диктатор. Він також пригрозив, що на гіпотетичні удари «по Гомелю на півдні, по Мозирському нафтопереробному заводу, аеропорту, аеродрому у Лунинцю чи по Бресту відповідь буде миттєва». «Ви повністю перебуваєте під ударом цих ракет. І я не дивитимусь, хто там в офісах чи в палацах сидить. Відповідатимемо жорстко і рішуче», — заявив білоруський диктатор.
При цьому Лукашенко продовжує їздити до Володимира Путіна: обидва диктатори зустрілися в Санкт-Петербурзі 25 червня. Тоді Путін заявив, що найближчими місяцями РФ передасть Мінську оперативно-тактичні ракетні комплекси Іскандер-М, які можуть нести і ядерні боєприпаси. А через кілька днів Лукашенко закликав Кремль «бути готовими» застосувати ядерну зброю і заявив, що країни пострадянського простору «мають бути щиро зацікавленими у зближенні з союзною державою».
Водночас Лукашенко традиційно продукує суперечливі заяви — так, 2 липня він запевнив, що «ми не прагнемо воювати в Україні, нам ця війна абсолютно не потрібна».
Свою двозначну риторику білоруський деспот підкріплює нарощуванням напруженості поблизу кордону з Україною
де Білорусь продовжує проводити військові навчання. Спікер Міноборони
України Олександр Мотузяник повідомив 5 липня, що командування Збройних
сил Білорусі продовжує тримати на кордоні у Брестській та Гомельській
областях до шести своїх батальйонів. А в Гомельській області днями пройшло тренування з бойової готовності підрозділів білоруських прикордонників.
Раніше Білорусь оголосила про початок мобілізаційних
навчань біля кордону з Україною. Спочатку вони мали продовжитися з 22
червня до 1 липня, але їх продовжили щонайменше до 9 липня.
«Ударного кулака» поки немає, але сигнали небезпечні: як оцінюють ризики нападу Білорусі в ОП, Міноборони та інших держструктурах України
Президент України Володимир Зеленський за останні дні неодноразово висловлював надію, що Білорусь та її народ зрештою не будуть втягнуті у пряму війну з Україною. Однак сигнали, які надсилає Лукашенко, Зеленський визнав «небезпечними».
«Мені здається, це [заява Лукашенка про „єдину армію“ з РФ], перш за все, небезпечно для дружнього білоруського народу. Він має не втягувати Білорусь у загарбницьку війну Росії проти України та порушення всіх міжнародних договорів. Мені здається той сигнал, який був, звучить небезпечним. Я думаю, що ми з вами побачимо результат цих сигналів», — сказав Зеленський.
У Міноборони України розглядають усі можливі сценарії дій Білорусі, зокрема й пряму загрозу, повідомила 5 липня заступниця міністра оборони України Ганна Маляр. «Зараз у Білорусі нагнітається негативне ставлення до України. Це може бути маркером того, що вони перебувають у стані готовності як один зі сценаріїв. Але ми не можемо прогнозувати 100%. Однак те, що їхні навчання — це зазвичай прикриття для готовності - такі ознаки є», — підтвердила Маляр.
Водночас речник Міноборони України Олександр Мотузяник зазначив, що ознак формування в Білорусі наступального угруповання на даний момент не виявлено.
Аналогічну думку висловив 5 липня радник міністра внутрішніх справ Вадим Денисенко. «Поки що на території Білорусі на кордонах з Україною перебуває до семи тисяч військових. Ударного кулака там немає, тому говорити про те, що завтра-післязавтра там почнться бойові дії, буде, як мінімум, некоректно, неправда. […] Тієї кількості військовослужбовців […] явно недостатньо для того, щоб розпочинати якийсь наступ на Україну», — пояснив Денисенко в ефірі Радіо НВ.
При цьому Білорусь, за його словами, зберігає всю інфраструктуру, якою користувалася російська армія напередодні повномасштабного наступу на Україну.
Не бачать формування ударного угруповання білоруської армії і в Держприкордонслужбі України. «На кордоні з Білоруссю ознак формування наступальних угруповань супротивника не виявлено. Підрозділи збройних сил Білорусі на ротаційній основі продовжують виконувати завдання щодо прикриття білорусько-української ділянки кордону в межах Брестської та Гомельської областей», — озвучив 4 липня висновки українських прикордонників Андрій Демченко, представник Держприкордонслужби.
Радник глави Офісу президента Михайло Подоляк переконаний, що навіть якщо Лукашенко наважиться на вторгнення в Україну, воно стане катастрофою для нього особисто та для всієї Білорусі. Він нагадав, що білоруська армія деморалізована, а суспільство в Білорусі набагато негативніше, ніж у Росії, ставиться до війни проти України.
«Єдине, що він [Лукашенко] робитиме, — це надавати повітряний простір та інфраструктуру Республіки Білорусь у рамках союзного договору російській армії. Але це також юридична відповідальність, тому для пана Лукашенка украй важка ситуація. Він настільки залежний в економічному плані від Росії, що практично зобов’язаний виконувати будь-які вимоги Путіна», — заявив 2 липня Подоляк, додавши, що Україна активно моніторить ситуацію на кордоні з Білоруссю, а план оборони та залучення резервів на випадок такого вторгнення готовий.
Варіант "обмеженого конфлікту" та подвійна гра Лукашенко: прогнози експертів
За останні тижні журналісти Радіо та сайту НВ попросили оцінити загрозу білоруського вторгнення багатьох експертів з України та Білорусі, проте їхні думки розділилися. Водночас аргументи фахівців можна об'єднати у кілька версій того, як насправді планує діяти Олександр Лукашенко.
Версія № 1: Лукашенко блефує та веде власну гру із Заходом
Володимир Огризко, екс-міністр закордонних справ України, у нещодавньому інтерв'ю Радіо НВ заявив, що реальні ризики вторгнення потрібно «сприймати адекватно». У той же час Огризко нагадав, що погрози, які звучать з Мінська, — це лише «одна сторона медалі», що відображає традиційну пропагандистську риторику Лукашенка та його «еківоки» у бік Москви. Інша сторона полягає в тому, що білоруському диктатору, незважаючи на імідж «колгоспника», властивий інстинкт самозбереження та певна політична кмітливість, вважає Огризко.
«Він
розуміє, що Росії в цій ситуації загрожує тотальна катастрофа. Отже,
повністю асоціювати себе з цією країною, і з її режимом — собі
дорожче», — пояснив можливий хід думок Лукашенка колишній дипломат.
На його думку, у промові в день незалежності Білорусі диктатор, окрім
нових загроз, недарма згадав про європейську історію країни та роки її
перебування у складі Великого князівства Литовського.
«Тут йде, мені здається, певна гра, і певні сигнали для Заходу,
що в якийсь момент, якщо на схід від Білорусі ситуація перейде
в справді катастрофічну, він буде готовий цю всю історію про союзницькі
відносини [з РФ] швидко забути, і почати розвертатися у бік Заходу,
як неодноразово бувало, — переконаний Огризко. — Тому я думаю, це гра і
розкладання яєць у різні кошики для того, щоб раптом, коли ситуація
змінюватиметься, а вона змінюватиметься на сході, не опинитися в одній
упряжці з тим, хто поїде прямою дорогою до Гааги».
Водночас журналіст білоруської служби Радіо Свобода Валерій Калиновський, коментуючи таку версію в інтерв'ю Радіо НВ, оцінив її скоріше скептично.
«Раз на рік він [Лукашенко] щось намагається сказати білоруською мовою і згадати якусь історію. Нині знову згадав, — прокоментував Калиновський згадки диктатора про Європу. — Я б на це особливо не звертав уваги. Він намагається якісь реверанси робити — надіслав вітання народу Сполучених Штатів із Днем незалежності Америки; запровадив безвізовий режим для громадян Польщі, щоб вони могли приїжджати до Білорусі, Литви та Латвії до кінця цього року. Тобто щось пробує, але вже розуміє, що він для країн Заходу ніхто, і це не дуже йому допоможе, бо горбатого могила виправить». Журналіст також додав, що «вже і Путін його серйозно не сприймає, хоча й утримує на місці в Білорусі».
Проте Калиновський з натяжкою припустив, що частина нещодавніх загроз Лукашенка справді може бути блефом, а військові навчання лише навчаннями.
«[Лукашенко] — людина нещира, багато бреше, перекручує факти. [Можливі] лише якісь дуже обережні оцінки того, що він заявив — начебто білоруські війська готові взяти під приціл столиці недружніх країн, центри прийняття рішень. Напевно, блеф, але це вже підвищення ставок із його боку», — вважає білоруський журналіст. Однак у цьому контексті він називав другим «найважливішим меседжем» слова Лукашенка про те, що Білорусь безпосередньо не бере участі у війні в Україні, а забезпечує Росії лише союзницькі, тилові функції. «Він готовий захищати Росію від НАТО, від України, але на своїх білоруських територіях. Щоб ніхто в спину росіянам не стріляв, як він заявив», — трактує Калиновський слова диктатора.
Версія № 2: Лукашенко зважує ризики і уникатиме участі Білорусі у війні до останнього, все залежить від ситуації на фронті
Військовий аналітик Олег Жданов раніше припускав, що основними напрямками білоруського вторгнення могли б стати Волинський та Рівненський, а головними цілями — відкриття другого фронту та атака на канали постачання західної допомоги в Україну. Зараз він констатує, що Лукашенко, швидше за все, «пробуватиме уникнути прямого бойового зіткнення до кінця цієї військової кампанії».
«Зараз він навіть почав віддавати боєприпаси та частково техніку, яка була на довгостроковому зберіганні, у РФ. Ніхто напередодні війни не віддає боєприпаси та техніку. Чим тоді поповнювати війська? Він не став мобілізувати військовозобов'язаних. Він лише роздав повістки», — нагадав Жданов 5 липня в інтерв'ю ТСН.ua.
На його думку, слова Лукашенка про прагнення Білорусі «обороняти спину росяін» — ще одне підтвердження, що вона уникатиме прямої війни з Україною. Тим більше, що такий крок перепідкорив би білоруську армію Росії, що серйозно послаблює білоруського диктатора — особливо якщо Лукашенко чинитиме опір об'єднанню РФ і Білорусі в союзну державу.
«Тоді його можна ліквідувати чи усунути від влади у будь-який спосіб. Лукашенко це розуміє і тому робить усе, щоб: «Ось ми готуємося до війни, але до війни поки що вступити не готові. Поки що ми ще «обороняємо спину росіян»» , — підсумував Жданов.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба переконаний, що ризик прямої участі Білорусі у війні проти України залежить від успіхів російської армії на полі бою: чим серйознішими вони будуть, тим вищою є загроза білоруського вторгнення — і навпаки.
«По-перше, Росія вже використовує білоруську територію. Якщо йдеться про білоруську армію, думаю, що цей ризик зростатиме пропорційно до можливих успіхів російської армії на території України. До тих пір, поки білоруська армія буде чітко розуміти, що Збройні Сили України в силі їм серйозно „наваляти“, вони будуть усіляко відтерміновувати свій захід [на українську територію]. Станом на зараз вони це чітко усвідомлюють», — сказав Кулеба в інтерв'ю LB.ua. Він також розповів, що зараз між Україною та Білоруссю існують «дуже обмежені контакти» в дипломатичному плані.
За всієї поваги до українських дипломатів та керівництва України, сценарій подальшої поведінки Білорусі зараз дійсно вирішується на фронті, погоджується Олексій Мельник, співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки центру Разумкова. В ексклюзивній колонці для НВ він висловив думку, що в перші дні вторгнення РФ білоруський диктатор справді був готовий приєднатися до наступу Росії — але скоріше в тому випадку, якщо б його армії залишили функції контролю над уже захопленими територіями, роль жандармерії, а не активно воюючої сторони. Однак ситуація швидко змінилася і тепер «потрапити в одну компанію з людиною, яка програла, Лукашенко не хоче, тому він постійно оцінює і зважує ситуацію на полі бою», переконаний Мельник.
«Не виключено, що Лукашенко окрім нагнітання мілітаристської риторики час від часу розглядає варіант обмеженого конфлікту», — вважає експерт, припускаючи варіант гібридного втручання проти України чи навіть Литви — але «нижче ніж поріг війни». «Чи вступить Білорусь у відкритий конфлікт? Це далеко не перше питання, — вважає Мельник. — На полі бою вирішується питання формату майбутніх мирних домовленостей».
А офіцер збройних сил Азербайджану та військовий аналітик Агіль Рустамзаде припускає, що невдачі Росії на фронті додадуть тиску на Мінськ і, навпаки, підвищать загрозу нападу Білорусі.
«Ймовірність того, що з Білорусі почнеться вторгнення в тому чи іншому вигляді - це може бути вторгнення армією або окремих бойових груп — такий сценарій стає все більш явним зі зростанням невдач російської армії. Їм дуже потрібен буде другий фронт», — сказав Рустамадзе в коментарі Радіо НВ.
Версія № 3: Білорусь таки вступить у війну, це лише питання часу
Білоруський опозиційний політик і дипломат Павло Латушко в інтерв'ю Радіо НВ визнав, що налаштований песимістично і переконаний, що Лукашенко все ж таки зважиться на вторгнення в Україну — хоча й лише за підтримки російських військ.
«Чи увійде Лукашенко військами [в Україну]? Я відповім на це питання ствердно — так. Але чи ввійде він завтра? Ні. На сьогодні можливість самостійного входження військовими підрозділами Білорусі наближається до нуля. Ми говоримо лише про один сценарій: це можливо, коли поруч будуть збройні сили Російської Федерації», — зазначив Латушко.
Він також закликав серйозно ставитися до погроз Лукашенка вдарити по Києву чи іншим столицям. Для диктаторів такого штибу, як самопроголошений президент Білорусі, дуже важливий ворог, нагадав Латушко. А на даний момент як ворога Лукашенко «малює Україну і весь Захід, насамперед сусідні держави та США».
Немає коментарів:
Дописати коментар