Путін проводить робочу нараду, 24 травня 2022 року (Фото:Sputnik/Mikhail Metzel/Kremlin via REUTERS)
24 травня виповнюється рівно три місяці з того моменту, як російський диктатор Володимир Путін розв’язав повномасштабну війну з Україною, яку в РФ досі називають «спецоперацією». Для світу він став вигнанцем і воєнним злочинцем, а всередині самої Росії назріває все невдоволення диктатором.
Війна Росії проти України — головні події 24 травня
НВ узагальнив нову інформацію про те, які настрої переважають у російських елітах та в оточенні Володимира Путіна наприкінці цих трьох місяців.
Воєнні провали РФ в Україні: як реагують і чого вимагають путінські «яструби» та силові кола
На сьогодні задоволених Володимиром Путіним у найвищих колах Росії, «мабуть, майже немає», написав 24 травня портал Медуза з посиланням на близьке до Кремля джерело. «Бізнес і чимало урядовців незадоволені тим, що президент розпочав війну, не подумавши про масштаби санкцій — з такими санкціями жити нормально не можна. „Яструбів“ не влаштовують темпи „спецоперації“. Вони думають, що можна діяти рішучіше», — описав цей співрозмовник настрої серед російських еліт. Його слова виданню підтвердили ще двоє людей, близьких до президентської адміністрації (АП), а також два співрозмовники, близькі до уряду РФ.
Близькі до АП джерела Медузи уточнюють, що позиція «яструбів» (насамперед силовиків) така: «На їхнє розуміння, якщо вже вплуталися — давати слабину не можна. Потрібно діяти жорсткіше». Варіант «жорсткіше» передбачає широку мобілізацію резервістів і війну «до перемоги» — в ідеалі до взяття Києва, пояснює автор матеріалу. Проте, за інформацією співрозмовників Медузи, оголошувати загальну мобілізацію в Кремлі наразі не готові. Тим більше, що ще в квітні результати закритих соціологічних досліджень у РФ показали: навіть росіяни, які підтримують кремлівську спецоперацію, не готові ані воювати самі, ані відправляти на фронт своїх родичів, розповіли виданню джерела, близькі до АП.
Американський Інститут вивчення війни (Institute for the Study of War, ISW), який щодня публікує детальні зведення про бойові дії та важливі аспекти війни в Україні, у своєму огляді 23 травня також детально аналізує посилення критики на адресу Кремля через провал «спецоперації» з боку російських націоналістичних та військових кіл.
Як приклад ISW наводить заяву Всеросійських офіцерських зборів від 19 травня, автори якої звернулися до Путіна та російської влади із закликом оголосити мобілізацію та визнати «повномасштабну війну» з Україною, а також запровадити воєнний стан у прикордонних регіонах та збільшити до двох років термін служби за призовом до армії РФ. При цьому у зверненні висловлюється невдоволення тим, що «хід військових дій [в Україні] виявився дуже далеким від тих цілей, які раніше були заявлені», а «останньою краплею» названо розгром російських військ на Сіверському Донці під Білогорівкою, «де наші [російські] війська зазнали неприпустимо великих втрат в особовому складі та втратили кілька десятків одиниць бойової техніки».
Заява рясніє пропагандистськими штампами про «укро-бандерівських фашистів», проте експерти ISW нагадують, що за три тижні до вторгнення в Україну саме Всеросійські офіцерські збори вимагали визнати незалежність «ДНР» та «ЛНР», зміцнюючи ідеологічний ґрунт для нападу на Україну. Отже, нове звернення до Путіна «може бути ключовим індикатором того, що елементи російського уряду та суспільства створюють інформаційні умови для оголошення часткової мобілізації». «Однак Кремль досі відмовлявся від цього кроку — ймовірно, через побоювання негативної реакції всередині країни та недоліки у російській мобілізаційній системі», — наголошують фахівці Інституту, висловлюючи припущення, що «Кремль, ймовірно, все ще не бажає і не може провести мобілізацію в короткостроковій перспективі».
«Дедалі більше росіян, які підтримують Кремль і російське вторгнення в Україну, починають відкрито критикувати Кремль», — резюмує ISW, посилаючись також на нещодавню хвилю різкої критики серед російських військових блогерів. Експерти інституту наводять оцінки своїх колег із Міністерства оборони Великої Британії, де вважають, що в міру подальшого зростання російських втрат в Україні «їх буде все важче приховувати, і невдоволення громадськості зростатиме».
Настрої в силових елітах РФ оцінив і керівник Головного управління розвідки Міноборони України Кирило Буданов у свіжому інтерв'ю УП. За його словами, російські військові кола «в принципі, здебільшого виступають за війну». «Однак вони не горять бажанням продовжувати бойові дії, з урахуванням того, які значні втрати зазнають. Хоч би скільки брехала пропаганда, а ось військові знають, які у них реальні втрати», — зазначив він.
Буданов також розповів про еволюцію ставлення до війни у лавах ФСБ та інших російських спецслужб. Частина їхніх представників спочатку підтримала «спецоперацію», щоб приховати величезні витрати, виділені на підготовку ґрунту для неї в Україні та сподіваючись, що «війна все спише». «Крім того, вони свято вірили в те, що через три дні візьмуть Київ, а на десятий день взагалі завершать всю військову операцію в Україні. Це була їхня мрія. Але не вдалася мрія», — констатував Буданов.
Скарги бізнес-кіл на санкції та економічний удар по Росії, втрата впливу олігархів
Ще одне крило незадоволених діями Путіна, хоча й з інших причин, складають чимало «цивільних» російських чиновників та представників бізнес-еліти — так звана «партія миру». Як пише Медуза з посиланням на свої джерела, у цих лавах збентежені тим, що не бачать з боку Кремля реальних кроків щодо досягнення миру з Україною, натомість наголошують на численних труднощах в економіці.
«Проблеми [в Росії через війну] вже видно, а в середині літа вони просто посиплються з різних сторін: транспорт, медицина, навіть сільське господарство. Ніхто про такий масштаб просто не думав», — пояснив близький до уряду РФ співрозмовник Медузи. За його словами, до початку війни в Кремлі ніхто не прораховував варіант повної відмови європейських країн від імпорту російських газу та нафти. Таке ембарго обговорюється у вищих колах РФ, хоча Путін та «войовнича» частина його оточення досі не вірять, що Захід реалізує такий сценарій, стверджують співрозмовники видання.
«Путін просто не хоче думати про економічні труднощі, які є очевидними для більшості чиновників, і тим більше не хоче пов’язувати їх з війною», — переказує Медуза думку двох близьких до АП джерел.
Тому в урядових колах Росії зараз переважають песимістичні настрої. «Жити як раніше не вийде, про розвиток не можна казати. Але якось жити можна — сірий імпорт, торгівля з Китаєм та Індією», — констатує джерело порталу, близьке до уряду.
Цю інформацію підтверджують дані Кирила Буданова, який розповів, що російські бізнес-еліти «достатньо прагматично підходять до війни». «[Російський] бізнес ясно розуміє втрати. Вони виступають проти цього [війни] і хочуть все якось припинити. Як-то кажуть, вони екзистенційно проти того, що відбувається тут [в Україні], проти тих звірств, які тут витворюють росіяни», — повідомив Буданов.
Глава українського ГУР нагадав, що російські бізнесмени «втрачають величезні гроші», тому виступають проти війни. «Однак відкрито вони не наважуються про це казати саме Путіну. Між собою такі розмови ведуть. Такі розмови йдуть навіть між бізнесом та силовиками, між бізнесом та політиками. Це все є», — розповів Буданов.
А впливове німецьке видання Frankfurter Allgemeine Zeitung днями оприлюднило матеріал про те, як масштабні санкції змінили стосунки між Кремлем та російським олігархами, фактично позбавляючи їх не лише частини власності, але й впливу в РФ.
Видання констатує: зараз олігархи де-факто більше залежать від Путіна, аніж він від них. FAZ нагадує, що фінансова діяльність найзаможніших людей РФ опинилася під пильним контролем Заходу, тому зросла їхня залежність від політичної влади Путіна, якої олігархи потребують задля приховування своїх капіталів. «У міру продовження війни в Україні Кремль матиме дедалі більше стимулів для прямої чи непрямої конфіскації деяких із їхніх активів. Через це російські олігархи можуть зіткнутися з болісною дилемою захоплення або знищення [їхніх активів]», — пише FAZ.
І якщо деякі олігархи — такі як голова Роснафти Ігор Сечін насправді потрібні російському режиму, то інші — набагато менше. «Включення їх до західного санкційного списку може дати Кремлю чудову нагоду позбавити їх влади чи власності», — вважає німецьке видання, прогнозуючи ймовірність «реорганізації російської олігархії всередині країни». Газета також очікує зростання тиску Кремля на олігархів «з метою змусити їх прямо чи опосередковано фінансувати військові зусилля Росії». «Влада російських олігархів має тенденцію до зниження, що зменшує і ймовірність того, що вони стануть вирішальним фактором зміни режиму в Росії», — резюмує Frankfurter Allgemeine Zeitung.
Тихе невдоволення еліт, шанси тіньового перевороту, надії на «життя після Путіна» та чутки про здоров’я диктатора
Після трьох місяців війни в російських елітах все частіше обговорюється тема «майбутнього після Путіна», повідомили близькі до АП та уряду співрозмовники Медузи.
«Це не про те, що Путіна прямо зараз хочуть скинути та готується змова. Але є розуміння, або побажання, що в достатньо близькій перспективі керувати державою він не буде», — пояснило одне з джерел порталу. «Президент наламав дров, але потім усе можна буде виправити — якось домовитися [із Заходом та Україною]», — висловив схожі сподівання ще один співрозмовник.
Керівник ГУР Міноборони України Кирило Буданов у схожому контексті оцінив можливість зміни влади у Росії. За його словами, державний переворот у РФ «нереальний», а ось тіньовий — «так, реальний».
Буданов нагадав, що народне невдоволення широких верств населення, навіть якщо воно зростатиме, «як нікого не цікавило раніше, так і не цікавить зараз». «А ось найближче оточення [Путіна], яке, скажімо так, зараз представляє фінансову гілку — вони досить багато втратили через війну. І ось вони шукають вихід із ситуації. Найпростіший вихід із ситуації для них — це змінити Путіна іншою особою, — наголосив Буданов. — Скажімо так, звинуватити в усіх проблемах не Росію, а саме одну людину — Путіна. І сказати, що він був хворий диктатор, знімайте усі санкції, знімайте усі обмеження, починаємо жити заново, у всьому винна не Росія, а саме він».
Безвідносно до інформації про можливий «тіньовий переворот», одне з джерел Медузи дійсно повідомило, що в Кремлі негласно обговорюють фігури можливих наступників президента. Серед них:
- мер Москви Сергій Собянін,
- заступник голови Ради безпеки Дмитро Медведєв,
- перший заступник голови АП Сергій Кирієнко (останнім часом регулярно спілкується з Путіним, оскільки нещодавно став новим кремлівським «куратором» Донбасу) — деякі джерела Медузи вважають, що Кирієнко хоче бути щонайменше прем'єр-міністром; інші впевнені, що своєю активністю він намагається довести ефективність посади в АП.
Проте співрозмовники Медузи наголошують, що навіть під час обговорення будь-яких гіпотетичних наступників російські еліти переконані, що Путін може залишити посаду президента лише за серйозного погіршення стану здоров’я. Тому незадоволення високопосадовців не проявляється ні в чому, окрім розмов одне з одним. За словами близького до уряду РФ джерела видання, «люди плюються, але все одно працюють, ставлять країну на військові рейки».
Кирило Буданов, який заявляв раніше, що російський диктатор має онкологічне захворювання, підтвердив такі дані в новому інтерв'ю УП — хоча й попередив, що очікувати швидкої смерті Путіна не варто.
«Так, ми повністю підтверджуємо цю інформацію . У нього кілька важких хвороб, одна з яких — рак. Але сподіватися на те, що Путін загине завтра, не варто. У нього, як мінімум, кілька років ще є. Подобається це нам чи ні, але це правда», — заявив Буданов.
Він також стверджує, що на Путіна вже були спроби замахів, остання невдала відбулася близько двох місяців тому. «На нього був навіть замах по лінії, як то кажуть, представників Кавказу не так давно. Це непублічна інформація. Абсолютно невдалий замах, проте він реально мав місце», — запевнив голова ГУР Міноборони України.
Хто зараз входить до найближчого оточення Путіна і чи може він поступитися владою
За інформацією Буданова, російський диктатор «суттєво скоротив доступ людей до себе». «До нього зараз заходить досить незначна кількість людей. Всіх інших він тримає дистанційно», — розповів голова українського ГУР.
За інформацією Медузи, зараз у таке «ближнє коло» Путіна входять, серед інших, перший заступник голови АП Сергій Кирієнко та голова Росгвардії Віктор Золотов.
«Зараз у ньому ті, хто бере участь в операції [війні в Україні] - керує військами, займається Донбасом. Президент на війні. Ці люди можуть зайти за „червону лінію“, тобто дзвінком розбудити президента», — розповів один зі співрозмовників Медузи.
При цьому сам Путін, за словами Буданова, вже замислювався над вибором наступника «і в принципі вибирав, як то кажуть, фаворита — таких людей вже було кілька». Проте диктатора стримує побоювання втратити владу, вважає глава ГУР Міноборони України.
«Дивлячись на певні маніакальні синдроми у нього, імовірніше за все, він боїться серйозно готувати наступника, розуміючи, що під час підготовки цей наступник може захотіти сісти в крісло трохи раніше, ніж захоче сам Путін, — наголосив Буданов. — Тому він тримає всіх на певній дистанції. І вірить в те, що він буде правити вічно. Але так не буде». Глава української розвідки нагадав, що всі диктатори останніх десятиліть «завершували свій шлях однаково», і висловив припущення, що Путін завершить його так само — не з власної волі.
Свою версію усунення Путіна від влади 23 травня у підкасті One Decision озвучив Річард Дірлав, колишній глава британської розвідслужби MI-6 (керував нею у 1999−2004 роках). На його думку, зміна влади в РФ відбудеться ще до початку 2023 року і, ймовірно, без насильства: Дірлав вважають, що Путіна можуть відправити «в санаторій, з якого він вже не вийде лідером Росії». «Ми наближаємося до фіналу цього режиму в РФ», — переконаний Дірлав.
Немає коментарів:
Дописати коментар