Святкування Великодня на Буковині

 

Великдень чи Пасха, на Буковині, як і по всій Україні традиційно вважається одним із найбільших свят календарного року. Але буковинці різних національностей і віросповідань відзначають це свято по-різному і здебільшого в різний час.

Найважливішим атрибутом Великодніх свят у буковинців усіх без винятку конфесій - це ритуальні страви, а серед них на головному місці - випечення паски, яку у православних і греко-католиків печуть із муки найвищого гатунку, щедро заправляючи яйцями та родзинками.

В українців ще однією важливою ритуальною стравою вважається великоднє яйце - здебільшого розписане, розмальоване, чи просто забарвлене в один колір - відповідно звалося писанкою, крашанкою чи галункою.

Особливо культивувалися колись і тепер писанки у гуцулів, і тому у кожному куті села обов'язково було і є кілька дівчат, а також жінок різного віку, які вміли та вміють їх розписувати. Залежно від орнаменту, писанки у гуцулів носять назву «рибки», «сорок клинків», «рожа», «фасулька». «горішки», «гребелька», «коники», «птахи», «хрестикова» і т.д., назви, котрі існують і сьогодні.

Християни освячують ритуальний хліб та інші основні страви у церквах, і з цією метою прилагоджують святкові кошики. Господині складають його зазвичай у суботу, щоб увечері перед дванадцятою годиною встигнути на Божу Службу до церкви. Буковинки з давен клали поряд із паскою яйця, хрін, солонину, сир, сіль, домашню ковбасу, солонину, свіжий зелений часник, зелену цибулю, сир тощо. Одні освячували по 15-20 писанок у маленькому кошику, бо хрещеним маткам та батькам, а також і вінчаним, сусідам та іншим улюбленим годиться дати файну освячену писанку, а також ці писанки добре мати вдома.

Від Великодня аж до Вознесіння в українців, румунів, вірменів було прийнято вітати один одного словами "Христос воскрес!"