Удар Байрактара. Україна вперше застосувала проти військ РФ на Донбасі турецький безпілотник: як це позначиться на ході війни

 

Турецький безпілотник Bayraktar під час військового параду в Києві (Фото: REUTERS/Gleb Garanich)

Турецький безпілотник Bayraktar під час військового параду в Києві (Фото: REUTERS/Gleb Garanich)

Cлухати статтю

26 жовтня Україна вперше застосувала проти бойовиків «Л/ДНР» турецький безпілотник Байрактар (Bayraktar). Його удар вразив не лише російську гаубицю, яка обстрілювала українські позиції, але й Кремль. На застосування безпілотника РФ відповіла новою кампанією дезінформації, до якої долучилися голова МЗС Сергій Лавров та прессекретар президента РФ Дмитро Пєсков.

НВ зібрав найважливіші подробиці про знаковий удар Байрактара та причини такого кроку Генштабу ЗСУ.

Чим особливі безпілотники Байрактар і звідки вони в Україні

Bayraktar TB2 (Байрактар ТБ2) — розроблений у Туреччині ударний оперативно-тактичний середньовисотний безпілотник (БПЛА). Його спроектувала компанія Baykar Makina, перший політ відбувся 2009 року. Безпілотник отримав назву від прізвища засновника фірми Оздемера Байрактара, яке у перекладі з турецької означає «прапороносець».

Апарат може безперервно перебувати у повітрі протягом двох діб і у 2014 році побив рекорд тривалості польоту серед безпілотників свого класу (24 години 34 хвилини на висоті 8 км).

Такі апарати можуть вражати ціль з 7-кілометрової висоти, залишаючись невразливими для багатьох застарілих чи низьковисотних зенітно-ракетних комплексів супротивника.

Головні технічні характеристики моделі Bayraktar TB2:

  • довжина: 6,5 м
  • розмах крил: 12 м
  • максимальна злітна вага: 650 кг о чотирьох ракет на підвісці)
  • вантажопідйомність: 55 кг
  • максимальна швидкість: 222 км/год
  • крейсерська швидкість: 130 км/год
  • радіус дії комплексу: 150 км, оновлена версія — до 300 км
  • стеля: 8200 м
  • автономність: 24 години

Безпілотник може бути оснащений керованими ракетами та авіаційними бомбами.

Ще одна його перевага — камери з високою роздільною здатністю та сучасним програмним забезпеченням. «Камера Wescam MX-15 забезпечує чудову роздільну здатність, велику дальність виявлення та супроводу цілі, можливість ведення розвідки за допомогою оптико-електронної станції», — пояснив в інтерв'ю Радіо Свобода журналіст Юрій Бутусов.

Туреччина вперше застосувала такі безпілотники в 2014 році в Курдистані, відтоді вони активно використовувалися в багатьох інших військових кампаніях, зокрема іншими країнами. Серед таких прикладів — операція Оливкова гілка в Сирії (2018) та війна в Лівії, де БПЛА використовувала сама Туреччина, а також війна в Нагірному Карабаху (осінь 2020 року), де Байрактари на озброєнні армії Азербайджану відіграли величезну роль у розгромі вірменських військ. Після цих кампаній Байрактар почали називати «зіркою» на ринку дронів, нагадує ВВС.

Відео участі турецьких безпілотників Байрактар у Сирії:

Ще на початку 2019 року Україна та Туреччина домовилися про постачання для ЗСУ турецьких бойових безпілотників Bayraktar TB2.

«Ці безпілотники оперативно-тактичного рівня, окрім високих технологічних характеристик, можуть бути озброєні високоточним, високотехнологічним ракетним озброєнням для знищення бронетехніки, інженерних і фортифікаційних споруд. Можуть бути використані також для знищення морських цілей», — розповів про техніку Петро Порошенко, на той час президент України.

Згідно з оприлюдненою у 2020 році Візією розвитку ЗСУ, протягом найближчих 10 років на озброєнні української армії мають з’явитися від шести до 12 комплексів Bayraktar TB2 — тобто до 48 безпілотників (6−12 станцій управління по 3−4 безпілотники на кожну).

Станом на жовтень 2021 року Україна має на озброєнні 12 Байрактарів, проте досі вони жодного разу не застосовувалися з бойовою метою.

ЗСУ лише освоювали нову техніку: безпілотники пройшли випробування в Україні, а українські військові пройшли в Туреччині навчальну програму з експлуатації та техобслуговування Байрактарів нструктори, техніки, оператори, фахівці терміналу наземних даних та станції наземного контролю).

Безпілотники Bayraktar почали працювати в зоні ООС, але лише як розвідувальні, а не ударні апарати.

Крім того, в Україні планують налагодити власне виробництво турецьких бойових безпілотників Bayraktar.

Що відомо про перше бойове застосування Байрактару на Донбасі та його роль у ході війни

У вівторок, 26 жовтня 2021 року, українські військові вперше продемонстрували, на що здатний безпілотник Байрактар.

Як розповів згодом Генштаб ЗСУ, цього дня позиції українських сил ООС у районі Гранітного (Донецька область) обстріляла батарея гаубиць Д-30 російсько-терористичних військ. «Росіяни розгорнули батарею прямо на дорозі, без жодних укриттів, у повній впевненості у своїй безкарності», — описав позицію бойовиків Бутусов.

Обстріл тривав з 14:25 до 15:15 (26 жовтня), внаслідок чого двоє українських військових отримали поранення — один із них загинув. Українська сторона вимагала негайно припинити вогонь — як через СММ ОБСЄ, так і дипломатичними каналами. «Однак окупанти не реагували», — уточнили в Генштабі.

Щоб змусити ворога припинити вогонь, головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний наказав застосувати Байрактар. Не перетинаючи лінії зіткнення, безпілотник за допомогою керованої бомби знищив одне з артилерійських знарядь російсько-окупаційних військ. Після цього обстріл українських позицій припинився.

Відповідні кадри оприлюднили спочатку українські військові журналісти, а згодом і Генштаб ЗСУ. На них видно, що загалом гаубиць було три, проте БПЛА завдав удару лише по одній із них і не став переслідувати живу силу противника — бойовики з розрахунку знаряддя розбіглися від місця удару.

Юрій Бутусов, який одним із перших виклав це відео на своїй Facebook-сторінці, згодом детально проаналізував удар Байрактара в інтерв'ю Радіо Свобода. На його думку, ЗСУ вдалися до «навмисного обмеженого застосування бойових можливостей Байрактара в запобіжних цілях».

«Удар був навмисне завдано лише одним боєприпасом, хоча на кожному Байрактарі їх від двох до чотирьох. Окрім цього, в район міг бути направлений не один, а два Байрактари — Україна має вже 12 і можливості для цього є. І, звичайно, була можливість завдати удару не кумулятивною бойовою частиною, а осколково-фугасною, що завдало б більшого ураження особовому складу супротивника. Щобільше, безпілотник, як це неодноразово було показано в Азербайджані, міг би спеціально завдати удару по особовому складу, завантаженому в кузов автомашини, або по командному пункту чи місцю скупчення людей. Цього не сталося: не чекаючи завантаження особового складу в машину, не чекаючи завантаження зброї, не здійснюючи пошук командного пункту, було завдано удару по одному конкретному знаряддю. Очевидно, що мета завдати максимальної шкоди особовому складу не ставилася. Крім того, не було поцілено дві інші гармати, які також вели вогонь», — зазначає Бутусов.

За його оцінкою, удару було завдано однією з двох видів бомб: або легшим боєприпасом MAM-C вагою 8 кг, який несе невеликий боєзаряд, або важкою бомбою MAM-L, запущеною з кумулятивною , тому осколків під час розриву вона дає небагато".

Російська батарея гаубиць, за інформацією Бутусова, була розгорнута на відстані приблизно 12−13 кілометрів від лінії фронту, а БПЛА завдавав удару з великої дистанції та на межі можливої дальності боєприпасів. Бутусов розповів, що їхня максимальна дальність — до 14 кілометрів, «але як правило вони застосовуються із запасом по дальності».

Окремо журналіст звернув увагу на реакцію російської сторони, зокрема, коментарі російських військових експертів про те, що Байрактарам нібито легко можуть протистояти системи ППО та засоби радіоелектронної боротьби, а Туреччина втрачала такі безпілотники в Сирії та Лівії.

«Це частина інформаційної кампанії, щоб загасити паніку, яка панує в російському інформаційному полі, — переконаний Бутусов. — Вони розуміють, що насправді проти Байрактарів вони беззахисні, і нові удари можуть бути завдані будь-якої миті». На думку Бутусова, такі удари — підвищення ставок у війні, «на яке Росія має відповідати дуже дорогими військовими зусиллями».

Український військовий аналітик нагадав, що для протидії Байрактарам потрібна дуже складна та розвинена система протиповітряної оборони, у якій має застосовуватися і винищувальна авіація, зенітно-ракетні комплекси, радіолокаційні станції дальньої дії, «тобто дуже дорогі та сучасні види озброєнь, поставок яких на Донбас нині немає взагалі».

«Наразі Байрактари можуть діяти на Донбасі досить вільно. Прикрити їх у тилу чи навіть на передньому краї немає чим, — констатує Бутусов. — Хід бойових дій у Лівії та Карабаху показав, що безпілотники забезпечили вирішальну перевагу. Внаслідок операцій у цих країнах противнику було завдано тяжких втрат без жодної втрати серед особового складу. Причому в Лівії та Сирії Байрактари діяли в умовах досить щільної протиповітряної оборони найсучасніших російських систем ППО. Тільки в Лівії Байратари знищили щонайменше 8 російських зенітно-ракетних систем Панцир».

При цьому журналіст не схильний переоцінювати роль Байрактарів і нагадує, що безпілотники власними силами не можуть виграти війну. Він назвав їх «дуже серйозним військовим засобом, який у комплексі з іншими силами та засобами може забезпечити вирішальну перевагу над противником».

Директор інформаційно-консалтингової компанії Defense Express Сергій Згурець у коментарі Радіо НВ нагадав, що у війні на Донбасі подібні до Байрактара високоточні види озброєнь виконують лише «локально стримуючу функцію». «Думаю, що особливим чином формат війни вони не змінять. Вони дозволяють вибірково і з меншими зусиллями виконувати типові завдання, наприклад зі знищення найбільш небезпечних цілей», — вважає Згурець.

Як відреагували на застосування Байрактара в РФ

Удар Байрактара під Гранітним спровокував значну реакцію у російському медіа- та політичному просторі.

Прессекретар Володимира Путіна Дмитро Пєсков розкритикував Туреччину за продаж Байрактарів Україні.

«У нас справді особливі добрі відносини з Туреччиною, але в цьому випадку, на жаль, підтверджуються наші побоювання про те, що постачання подібних видів озброєнь українським військовим може потенційно призвести до дестабілізації ситуації на лінії зіткнення», — заявив Пєсков. Він також вкотре назвав агресію РФ на Донбасі «внутрішньоукраїнською проблемою».

Відреагував на застосування безпілотника і голова МЗС РФ Сергій Лавров. 27 жовтня він спочатку спробував поставити під сумнів факт удару («Ми зараз цю інформацію перевіряємо ще раз. З останніх заяв, якими рясніє київська влада і якими вона фонтанує, дуже важко розібрати, де правда, а де вигадка. І зараз ми всіма можливими засобами перевіряємо ще раз, у тому числі в контактах з представниками Донбасу»). А потім використав весь арсенал кліше російської пропаганди, заявивши, що удар Байрактара «мав змусити замислитися всіх тих, хто потурає примхливим вимогам України про те, що її необхідно завтра прийняти до НАТО». При цьому він схарактеризував владу в Україні як «підконтрольний неонацистам київський режим» і розкритикував «тих, хто його озброює».

Крім того, перше бойове застосування турецького безпілотника на Донбасі спровокувало хвилю фейкових повідомлень у пропагандистських ЗМІ Росії та «Л/ДНР» про те, що Україна нібито веде наступальну операцію в районі села Старомаріївка поряд з Гранітним.

Цю інформацію вже спростували у штабі ООС, назвавши «хибними» повідомлення «про нібито захоплення українськими військовослужбовцями міжпозиційного простору на тимчасово окупованих територіях Донецької області неподалік населеного пункту Гранітне».

" Це чергова спроба незаконних збройних формувань РФ дискредитувати та звинуватити Україну у порушенні лінії розмежування. Натомість, саме на цій ділянці іррегулярні збройні формування РФ на території ОРДЛО, порушуючи режим всеосяжного припинення вогню, відкривали вогонь із забороненого мінськими домовленостями озброєння", — заявили в штабі ООС, підкресливши, що «позиції українських військових залишаються колишніми».

Юрій Бутусов зі свого боку підтвердив, що «битви за Старомаріївку не було і немає, артилерійський бій і застосування Байрактара відбулися неподалік, але на основних позиціях сторін у бік Гранітного».

Він також назвав три ймовірні причини, заради яких «росіяни розтрубили про бої у Старомар'ївці»:

  • інформаційно прикрити черговий обстріл українських військ гаубицями у районі Гранітного;
  • вигадати фейкову «перемогу» для проведення інформаційно-психологічної операції для поняття духу своїх військ та демонстрації своєї ініціативи та слабкості українських військ;
  • звинуватити Україну у порушенні лінії розмежування.

«Але всі ці інформаційні операції провалено, оскільки Україна показала свою перевагу завдяки першому бойовому застосуванню Байрактврів в Україні», — резюмував журналіст.

Немає коментарів:

Дописати коментар