Конституційна криза на очах перетворюється на кризу парламентську: протистояння навколо КС об'єднало третину Ради, поставивши під питання існування самої монобільшості
Депутати і судді Конституційного суду скасовують реформи. В КС цього тижня розглядають цілий комплект подань, які можуть перекреслити головні досягнення останніх шести років: ринок землі — що остаточно розсварить нас з МВФ, закон про мову — що може знову розсварити українців, конфіскацію майна корупціонерів і націоналізацію Приватбанку — що дозволить зберегти награбовані мільярди олігархам.
За цими ініціативами стоять конкретні політичні сили, чиї інтереси зараз зійшлись у протистоянні навколо КС. Ці спільні інтереси об'єднали понад третину парламенту, поставивши під питання існування коаліції. Давайте розберемось, хто і навіщо інспірував кожне з подань до КС і які сили об'єднались в неформальну коаліцію, чи то антипрезидентську, чи то антиукраїнську.
Скасування земельної реформи. Цього добивається фракція Юлії Тимошенко. Леді Ю це вигідно з двох причин. Перша — волати про те, як китайці вивезуть вагонами українські чорноземи, а селяни зубожіють — улюблена тема Тимошенко і її ядерного електорату, українців похилого віку в селах.
Друга — Тимошенко відверто підігрує проросійським силам. І логіка тут проста: ринок землі — це вимога МВФ. Скасування навіть того компромісного закону про землю, який зміг ухвалити парламент, ставить крапку на співпраці України з фондом. А він — головний кредитор країни, в бюджеті якої діра у 270 млрд грн. Кому це вигідно? Очевидно, Кремлю.
І Тимошенко не тільки в цій історії стоїть плечем до плеча з головним провідником інтересів Кремля в Україні, Медведчуком. Згадайте сам конфлікт навколо Конституційного суду: в ньому вона відкрито стала на один бік з фракцією ОПЗЖ, і разом вони у весь голос відстоюють недоторканність суддів КС.
Друга скандальна справа — скасування закону про мову. Це подання до КС в останні дні попередньої Ради написали колишні регіонали. Багато з них засідають вже в новому парламенті у фракції ОПЗЖ поруч з кумом Путіна Медведчуком — це Льовочкін, Шуфрич, Королевська, Козак — соратник Медведчука, власник кількох телеканалів, та інші. Колишні регіонали, які зібрались в ОПЗЖ, через суддів Конституційного суду хочуть довести, що в Україні дискримінують російську мову.
Спекуляції на мовній темі — особливо цинічна річ. Останні 20 років політики лякають російськомовних українців тим, що їх утискають. І лише з однією метою — налаштувати одну половину країни проти іншої. Як це працює, ми чудово бачили в Криму і на Донбасі. Старовинний принцип «розділяй і володарюй» в дії.
Тут ми маємо пам’ятати, що особисті і бізнесові інтереси колишніх регіоналів завжди були пов’язані з Кремлем і російським газом. Тож їхнє прагнення примиритись з Росією на умовах ворога — цілком прагматичне. А паразитувати на темі мови — їхній електоральний хліб. Саме на мові вони спекулюють і виїжджають на кожних виборах.
Третє подання на розгляді КС цього тижня — про визнання неконституційним Фонда гарантування вкладів. Вам може здаватися, що вас це не стосується, але це не так. Визнання суддями Фонду неконституційним потягне за собою перегляд реформи банківського сектору часів Гонтаревої. Фонд брав у ній безпосередню участь. А це дасть Коломойському новий привід відсудити націоналізований ПриватБанк і отримати мільярди компенсацій від держави. Більш того, якщо Фонд діяв у неконституційний спосіб, то, спрощуючи, це може означати, що всі вкладники ліквідованих банків будуть змушені повернути державі ті компенсації, які вони отримали за свої вклади в банках-банкрутах.
Очевидно, хто буде вигодонабувачем цього рішення КС — Коломойський і купка дрібніших олігархів-власників кишенькових банків. Частина з яких — у розшуку і тільки й чекає, доки тут будуть знищені усі ці НАБУ і САПи, і вони зможуть повернутися і повернути «нажитоє нєпасільним трудом».
Того самого домагаються і автори ще одного подання в КС. Це все ті самі депутати з ОПЗЖ, які вимагають скасувати так звану спецконфіскацію. Тобто Медведчук і вся ОПЗЖ вимагають скасувати покарання для корупціонерів у вигляді конфіскації майна, набутого в незаконний спосіб. Це можна було б пояснити тим, що колишні регіонали просто бояться, що колись у них відберуть усе нажите на схемах. Але все складніше. Колишні регіонали прагнуть набагато більшого — знищити через Конституційній суд усю антикорупційну інфраструктуру, яку побудували в країні після втечі Януковича
Те, що Конституційний суд може легко допомогти їм у цьому — його судді вже довели, паралізувавши Антикорупційне бюро і Агентство запобігання корупції. На черзі — подання про неконституційність створення Антикорупційного суду.
А тепер підрахуємо. В цьому конституційному шулерстві злились інтереси трьох парламентських груп — фракцій ОПЗЖ і Тимошенко, групи За майбутнє Коломойського. І ще 40−60 депутатів у президентській фракції, які сидять на зарплаті у Коломойського. Разом ОПЗЖ, фракція Тимошенко і депутати Коломойського — це близько 150 мандатів. Додайте сюди 20 депутатів групи Довіра, яка зазвичай з тими, хто платить, і 19 позафракційних — і маємо 170−190 депутатів, які готові торгувати державними інтересами заради власних.
Що залишиться від монобільшості, якщо ці об'єднані спільними інтересами депутати почнуть голосувати разом? Особливо на тлі того, що і саму монобільшість розколов президентський законопроект про перезавантаження КС. Нічого. Коаліції більше не буде. Або монобільшості і президенту доведеться домовлятися з ними, теж приторговуючи державними інтересами.
Немає коментарів:
Дописати коментар