У 2021 році заплановано два етапи збільшення мінімальної зарплати (Фото: НБУ via Flickr)
На наступний рік заплановано два етапи підвищення мінімальної зарплати — як результат вона збільшиться з нинішніх 5 тис. грн до 6,5 тис. грн.
Такі цифри зафіксовано в проекті державного бюджету України на 2021 рік, який 14 вересня представили в Міністерстві фінансів.
Як зросте мінімальна зарплата в 2021 році
З 1 вересня 2020 року мінімальна зарплата в Україні зросла з 4,7 тис. до 5 тис. грн.
У 2021 році, згідно з проектом бюджету, ця цифра збільшиться ще двічі:
- з 1 січня — до 6 тис. грн;
- з 1 липня — до 6,5 тис. грн.
Таким чином, загалом мінімальна зарплата у 2021 році має зрости на 30%.
Підвищення мінімальної зарплати впливає на збільшення суми трудових штрафів, на максимальну базу нарахування ЄСВ (єдиного соцвнеску) і розмір мінімального страхового внеску, а також на трудові гарантії (зокрема мінімальне і максимальне обмеження розміру лікарняних та декретних).
Крім того, в бюджеті-2021 Кабмін запланував підвищення середньозваженого посадового окладу працівника I тарифного розряду Єдиної тарифної сітки. Як і мінімальна зарплата, цей показник у 2021 році зросте на 30%:
- з 1 січня — до 2670 грн,
- з 1 липня — до 2893 грн.
Нагадаємо, 25 серпня Верховна Рада підтримала підвищення мінімальної зарплати до 5 тис. грн з 1 вересня 2020 року. Парламент ухвалив законопроект зі змінами до держбюджету-2020 року, який передбачає таке збільшення мінімальної зарплати.
Що кажуть про це економісти
У Міністерстві фінансів давно озвучували закладені в бюджет цифри зростання мінімальної зарплати та вважають, що це не матиме істотного впливу на інфляцію. Аналогічної позиції дотримується і очільник Нацбанку України Кирило Шевченко.
Однак чимало фахівців вважають, що озвучений урядом план містить істотні економічні ризики.
Наприкінці серпня НВ. Бізнес запитав аналітиків банків та інвестиційних компаній про те, чи зможе Україна дозволити собі підвищення мінімальної заробітної плати у 2020/2021 роках. Нижче ми повторюємо їхні відповіді.
- Олексій Блінов, начальник аналітичного відділу Альфа-Банку Україна
«В економіці зберігається істотна невизначеність, про що свідчить сильний розкид макроекономічних прогнозів навіть на поточний рік, дві третини якого вже позаду. При цьому ситуація з балансом державних фінансів подвійно невизначена: крім макроекономічних викликів, необхідно вирівнювати вже наявний великий дефіцит. Одночасно бюджет на 2021 рік будується на досить високу інфляцію і середньорічний курс 29,1 грн/долар, а ці фактори вже двічі не виправдовували очікування зі збору доходів. Але навіть в умовах прогнозованого прискорення інфляції план підвищення мінімальної зарплати передбачає її зростання на 30% в середньому у 2021 році, тоді як уряд прогнозує зростання номінального ВВП на 13%, а НБУ — лише на 10%. Відповідно, з’являється великий ризик консервації високого бюджетного дефіциту на невизначений термін, що своєю чергою створює загрози для макрофінансової стабільності».
- Сергій Ніколайчук, голова департаменту макроекономічних досліджень групи ICU
«Якщо мається на увазі плановане підвищення мінімальної зарплати в цьому році до 5000 грн з 1 вересня, то разом з відповідним підвищенням окладів працівників бюджетної сфери на 6% це призведе до збільшення видатків бюджету поточного року на 4 млрд грн (за оцінками авторів законопроєкту). Така сума не є критичною для бюджету, запланований дефіцит якого у квітні був переглянутий майже до 300 млрд грн. Крім того, фінансування цих витрат частково буде забезпечено підвищенням відповідних податків на оплату праці (понад 0,5 млрд грн), інша частина — завдяки економії на обслуговуванні боргу (через сильніший обмінний курс і менший обсяг запозичень).
Хоча в умовах економічного спаду, викликаного пандемією, фіскальне стимулювання може бути одним з рецептів якнайшвидшого відновлення економіки, в минулі роки підвищення соціальних стандартів мало невеличкий мультиплікативний ефект на реальний сектор, і в той самий час істотно прискорювало інфляцію. Швидше за все, в поточних умовах основний ефект від підвищення мінімальної заробітної плати і окладів працівників бюджетної сфери буде складатися в невеликому прискоренні інфляції, враховуючи масштаб підвищення.
Водночас оголошене різке підвищення мінімальної заробітної плати в наступному році може мати більш згубний вплив на економіку через прискорення інфляції, посилення тиску на малий і середній бізнес, погіршення стійкості державних фінансів і так далі".
- Євгенія Ахтирко, аналітик Concorde Capital
«Підвищення мінімальної зарплати на 20−30% в наступному році є нерозумним рішенням. Це значне
збільшення, яке безсумнівно спричинить збільшення державних витрат,
оскільки тарифна сітка зарплат в державному і бюджетному секторах
прив’язана до розміру мінімальної зарплати. Таким чином, підвищення
мінімальної зарплати, призведе до необхідності перегляду всієї сітки
зарплат у цих секторах.
Збільшення бюджетних витрат, пов’язаних зі зростанням зарплат, що не підкріплено відповідним зростанням доходів бюджету в наступному році. Зростання економіки, очікуване в наступному році, буде лише відновленням після глибокого економічного провалу за результатами 2020 року. Тим більше це зростання зарплат точно не буде підкріплене відповідним зростанням продуктивності праці, і це призведе до посилення інфляції. Крім зростання зарплати уряд планує закласти в бюджет значні витрати на будівництво доріг. Нікуди не піде проблема пандемії, що також вимагатиме додаткових бюджетних асигнувань. Найімовірніше, вже на стадії планування бюджету виявиться, що очікуваний дефіцит бюджету перевищить орієнтир МВФ щодо дефіциту бюджету в 3% ВВП. Поки складно уявити, як такий дефіцит бюджету буде представлений незабаром МВФ, коли уряд почне новий раунд переговорів про виділення нового траншу фінансової допомоги країні.
Таке значне збільшення мінімальної зарплати призведе і до збільшення витрат на оплату праці і в приватному секторі. Це означає, що у підприємств буде залишатися менше коштів на інвестиційні цілі.
Зростання
зарплат провокує зростання споживання, однак з огляду на структуру ВВП
України, де і так основним драйвером зростання є приватне споживання,
додаткове стимулювання приватного споживання недоцільне. Крім
очікуваного зростання інфляції, це також призведе до зростання попиту на
імпорт споживчих товарів, а значить, погіршення торгового балансу
країни".
Немає коментарів:
Дописати коментар