Місто Почаїв у Кременецькому районі на Тернопільщині
відоме завдяки православній святині – Свято-Успенській Почаївській
лаврі, яка належить УПЦ МП. Сьогодні монастир, як і все місто на
карантині. У Почаєві проживає понад вісім тисяч людей.
У неділю 26 квітня в.о. голови Кременецької райдержадміністрації В’ячеслав Онишкевич написав у своєму Facebook,
що в Почаєві посилюють карантин через критичний ріст захворюваності.
Сьогодні лавра зачинена, богослужіння там проводяться онлайн, хоча
монахів і священиків люди регулярно бачать в місті.
МОЗ підозрює, що саме Почаївська лавра стала джерелом спалаху коронавірусу в місті, однак підтвердити цього не можуть, бо, як пояснили в міністерстві, настоятель лаври на співпрацю не йде.
Служби
за участю вірян у Почаївській лаврі не скасовували з моменту введення
карантину і до 21-го квітня. На Великдень там проводили святкові
літургії за участі великої кількості людей. Місцеві мешканці в розмовах з
LB.ua наголошували на тому, що церква не
винна в тому, що люди приходили на служби. На їхню думку, винними є самі
прихожани, бо “хочуть йти, а батюшка не може заборонити”.
Кількість
хворих у Почаєві на момент виходу тексту складає понад 80 людей.
Відомо, що серед них багато пацієнтів місцевої психіатричної лікарні,
медиків та священнослужителів.
Якими турботами нині живе місто Почаїв – у нашому тексті.
Один з чотирьох блокпостів, які обмежують в'їзд-виїзд у місто Почаїв
“Навіть не виплатили зарплати за березень”
Олі 28, вона працює медсестрою у приймально-діагностичному відділенні Почаївської лікарні вже шість років. Сьогодні жінка перебуває вдома на карантині, бо тиждень тому в неї підтвердився коронавірус. За її словами, перебіг легкий – кашель, біль у м’язах, перші дні була температура.– За останні два місяці робота сильно змінилася через велику кількість хворих на Covid-19. Коли тільки все почалося, в нас не було нормального захисту від держави, вона про нас взагалі не піклувалася. Найбільше допомогли місцеві волонтери, які з’явились, коли ми розповіли, що немає жодних засобів захисту – каже медсестра. – Коли вже передали захисні костюми, то ми самостійно облаштували в лікарні “чисті” зони для нашого перевдягання. Костюми бережемо як зіницю ока. Старалась, поки працювала на зміні, навіть не пити води, щоб не хотіти в туалет, інакше треба змінювати форму.
Оля розповідає, що також допомогло і керівництво Почаївської лаври. Вони закупили для лікарні кисневі балони: “Нема як на них нарікати. Вони також допомагали їжею лікарям, які на обсервації, та закупляли респіратори, дезінфекційні засоби та антисептики”.
“Лікарня майже забита хворими на COVID, – говорить Оля. – Зараз в ній лежить до 40 людей з коронавірусом, яким лікарі призначають лікування відповідно до стану. Спочатку роблять рентген, яка форма запалення – чи бронхіт, чи пневмонія; кому призначають антибіотик таблетовано, кому колять – все індивідуально”.
Почаївська лікарня фактично обслуговує всіх жителів Кременецького району. Минулого тижня ТСН на телеканалі 1+1 опублікувала сюжет у якому розповідається, що в палатах для хворих на Covid-19 замість туалетів стоять пластикові відра. Родичка інфікованої пацієнтки розповіла в коментарі ТСН, що в палаті розташоване одне відро на чотирьох осіб: “Хворих, яких поклали в терапевтичне відділення, не випускають в туалет, що на поверсі. Їм принесли відро для ходіння в туалет для чотирьох: без кришки, залізне відро звичайне. Це відро стоїть майже добу, поки санітарка його не винесе”.
– Дійсно, це правда, ті відділення ніяк не пристосовані під інфекційні, тому в палатах нема туалетів. Зробили, як могли, поставили там ті відра. – пояснює інша жінка, яка допомагала лікарні із закупівлею інвентаря. – У нас лише один інфекційний відділ, він новий, бо побудований за фінансового сприяння Почаївської лаври, а всі інші відділи – просто задіяли, бо не було куди класти хворих.
– Маска коштувала 1,50 грн, а тепер 14, нормальний респіратор коштував 30 гривень, тепер – 90. Кожного пацієнта не вийде лікувати безкоштовно, бо державних ліків не є так багато, – розповідає Оля. – Ми розподіляємо ліки так, щоб окремо були для тих, хто поступає вночі, бо в нашому Почаєві взагалі немає цілодобової аптеки. Відповідно, якщо ми вдень всім роздамо медикаменти, то ризикуємо залишити нових пацієнтів взагалі без першої допомоги.
Якщо ліки купують рідні, а засобами індивідуального захисту забезпечують волонтери, то проблему з відсутністю зарплати так просто не вирішити: “Працювати майже нема кому – в нас захворіло більше 15-ти медиків, а обсяг роботи тільки збільшується. Обіцяли втричі вищу зарплату для тих, хто контактує з хворими на коронавірус, а насправді нам ще навіть не виплатили зарплати за березень. В середньому моя зарплата 3 500 тисячі гривень на місяць, але я не отримала навіть цього”.
Нагадаємо, раніше міністр охорони здоров’я Максим Степанов, що в Кабміні прийняті всі документи для підвищення зарплати медикам на 300%, які безпосередньо працюють з хворими на Covid-19. Його заступниця Світлана Шаталова додала, що кошти для виплати зарплат є: “Кошти на доплати медикам, які працюють з пацієнтами, хворими на коронавірус, виділені та вже надійшли у регіони”, – повідомила Шаталова.
“Зараз вся Кременеччина з’їжджається до нас у Почаїв”
Інна – волонтерка, разом з чоловіком і дітьми мешкає в Почаєві, допомагає місцевим медикам. Наприкінці березня вона разом зі знайомими почала збирати кошти на костюми захисту для лікарів.– Все почалось з новини про півторарічну дівчинку, яку лікували в нас, а потім з Почаєва повезли в Тернопіль, де підтвердили вірус, – розповідає Інна. – У тому ж сюжеті сказали, що медики потребують допомоги, і я спочатку набрала одну подругу, а потім іншу, і ми обговорили між собою, що купимо захисні костюми від себе. Цю думку я кинула ще в “Фітнес групу” – в нас є таке місцеве об’єднання тих, хто займається фітнесом, там мою ідею підтримали.
Було створено окремий чат активних містян, сьогодні їх понад 1 300. Перша сума, яку вдалось зібрати менше ніж за тиждень – 90 тисяч гривень.
Закупили, за словами Інни, захисні костюми по 860 гривень пара, які відшивають у Черкасах: “В нас була критична ситуація кругом: на швидкій, в сімейній і вторинній медицині. На швидкій сказали, що в них є виклики, але немає захисних костюмів, і мені довелось дзвонити до автомайстра і просити в нього, він віддав свої – один новий і два беушних. На початку квітня закупили костюми, одноразові шапочки, рукавички, навіть мусорні пакети і відра пластмасові для сміття, але потім їх почали використовувати для людських нужд у лікарні.
Люди в місті, за її словами, стараються дотримуватись карантину, але загалом ситуація – напружена.
“Люди невіруючі сприймають чашу причастя, як розсадник інфекції”
Валентина працює екскурсоводом у Почаєві майже 20 років. Найпопулярніший тур у місті, звісно, відвідини Свято-Успенської Почаївської лаври.– Зимою людей не було, то й екскурсій не було, а зараз почався карантин – сидимо вдома. Лавра не працює, монахи, батюшки служать, але нікого стороннього не пускають. Ворота закриті на в’їзд та на виїзд, богослужіння можна послухати тільки онлайн на ютубі-каналі лаври, – каже Валентина. – Більше вам ніхто не розповість, я на Пасхальну ніч не була в лаврі, але посвятила паску з вечора. Нас було п’ять чи сім, я навіть не рахувала, ми стояли на відстані, батюшка посвятив паски – покропив водою, і ми пішли додому. Також ввечері, коли піднімались на оглядову галерею лаври, бачили розграфлені квардрати, щоб люди під час святкового богослужіння стояли на відстані.
Жінка наголошує, що звинувачувати священників Почаївської лаври за проведення богослужінь – неправильно: “Люди були попереджені про те, що карантин, але це – воля людська. Як може священик сказати людині: “Я тебе в церкву не пущу”? Люди прийшли в церкву не для того, щоб зробити якесь скупчення чи принести вірус, ми прийшли за духовною наснагою. Для багатьох глибоковіруючих людей, Пасха – це, можливо, найбільше свято в житті. І не бути в храмі, а просто послухати це по телефону чи по комп’ютеру – те саме, що подзвонити до лікаря і сказати: “Мені от-там болить”. Тому люди йшли до лаври, що відчути душею це свято”.
“Я знаю з історичних джерел, раніше, коли в 18-19 столітті були “морові епідемії”, люди навпаки йшли до чудотворних ікон, з ними робили хресні ходи і так рятували від “морової хвороби”. В 1847 році, коли в Києві була холера, саме завдяки хресній ході з іконою Божої Матері врятували Київ від холери, бо після хресної ходи хвороба припинилася, це факт. І зараз багато зцілень – як екскурсовод знаю, що люди приїжджають другий-третій раз, приносять дари, тому що вони отримали якесь зцілення біля цієї ікони. Розумієте, коли нас відгороджують від останньої надії і кажуть, що церква – розсадник епідемії, я вважаю, це хибна думка”.
– Наша церква не є агітаційна, розповідають лише дійсні факти. Якщо відбулось якесь зцілення, то є свідки, які це бачать, ніхто не каже: “Оце чудотворна ікона – йдіть”, люди самі знають, що маючи глибоку віру, треба йти і молитись. І їдуть до Почаєва не із-за того, щоб їм пишуть запрошенням чи кличуть, вони приїжджають сюди, як за кружкою живої води, – ділиться жінка. – Є багато досліджень, що навіть коли люди обціловують ікони – кожен зі своїми бактеріями та вірусами, на іконі нічого немає, бо вона несе духовні ліки, а не навпаки зараження. Проте, якщо людина боїться і думає “Ой, я краще салфєточкою протру”, то краще не підходити взагалі”.
LB.ua вдалось отримати короткий коментар від людини, яка перебуває безпосередньо в Свято-Успенській Почаївській лаврі: “Що в нас могло змінитись? Ми служби служимо, просто на них немає паломників. Немає нікого, крім священників. Храм закритий просто на ключ, туди можуть попасти лише брати і навіть не територію лаври можуть потрапити лише вони”.
На запитання про те, скільки людей хворіє в лаврі, наш співрозмовник не відповів, але сказав: “Це все була команда “фас”, покусати, нічого більше не можу сказати, ви ж обіцяли не ставити компроментуючі запитання. Нам і так проблем вистачає, не добавляйте”.
Немає коментарів:
Дописати коментар