Хлопець народився в закарпатському місті Іршава, закінчив київський військовий ліцей імені Івана Богуна, кинув університет в Чехії і переїхав у Нью-Йорк. Там він робив ремонти в офісах і квартирах на Манхеттені, а потім став програмістом і влаштувався в Apple. Богдан прожив у США більше п'яти років і повернувся в Київ. Тепер він мешкає на Подолі та працює інженером-програмістом в американському стартапі BetterPT, пишуть на ресурсі "БЖ".
"Я народився в Іршаві — це маленьке містечко на 10 тисяч людей, звідки ніхто нікуди не виривається. Місцеві називають це місце "яма", тому що з нього непросто вилізти. Уже в 16 років я зрозумів, що не можу там знаходитись. Я вступив до київського військового ліцею ім. Івана Богуна, бо мій батько тоді працював у СБУ. Але я швидко зрозумів, що військова справа — це не моє", - розповідає Богдан.
"Я кинув університет і повернувся в Україну. Депресія продовжувалася, і я почав шукати вихід — читав книжки і статті про те, як її лікувати. Я почав багато бігати і це допомогло. Згодом я звик до депресії і навчився її контролювати. Проте я провчився два роки у Празі, повернувся до Закарпаття і не знав, що робити", - згадує хлопець.
Незадовго до повернення в Іршаву у Богдана помер дідусь. Він був, як то кажуть, на всі руки майстер: ремонтував, будував і власне вино виробляв, будував будинки. Хлопець вирішив піти працювати руками, як дідусь.
"Я подзвонив хрещеному в Нью-Йорк і попросив допомогти мені з роботою. Він переїхав у США ще в 1990-х, працював будівельником, отримав громадянство та заснував власну будівельну компанію. Хрещений надіслав мені запрошення, я отримав візу, зібрав речі та полетів, - розповідає Богдан, - Спочатку я працював на будмайданчиках, підмітав сміття і зачищав площу. Потім долучився до будівельної бригади. Ми будували будинки у прибрежній зоні Нью-Йорка. Я все ще не знав, що мені робити по життю, тому тупо заробляв гроші".
"Я працював на будівництвах, але відчував у собі якусь нереалізовану потребу. Я зрозумів, як працював мій дід. Але що далі? Знову почав шукати себе і зайнявся самоосвітою на Coursera. Вечорами вивчав психологію та програмування, - ділиться хлопець, - Я пригадав, що в дитинстві налагоджував на Закарпатті сервери для гри в Counter Strike, а коли навчався в ліцеї — займав високі місця на олімпіадах з інформатики та прописував сайти в HTML. Я вирішив зануритись у вивчення IT" .
Паралельно в Києві стався Майдан, який дуже зачепив Богдана. Хлопець хотів щось робити, тому почав перераховувати гроші активістам, а потім вже і військовим. Так він став волонтером.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Українське подружжя в США створює новий метод лікування раку
"За півроку я вивчив всі ази створення алгоритмів і почав шукати
роботу на посаду Junior Frontend Developer. Я розмістив резюме на деяких
сайтах і пішов на співбесіди. Якось задзвонив телефон. Дівчина
запропонувала співбесіду, але не називала компанію. Пообіцяла розкрити
назву на третьому рівні співбесіди, - розповідає Богдан, - Перший рівень
співбесіди — інтерв'ю по телефону, де дізнаються хто ти і звідки.
Другий рівень — відеочат, де на словах моделюють якісь ситуації і
питають, як їх вирішувати. Потім дають тестове завдання. Мені треба було
побудувати алгоритмічну модель, яка мала б структурувати великий масив
даних".
"Перші два місяці мені було цікаво в Техасі, але потім стало сумно і почалася якась стагнація. Я постійно мотався на вихідні у Нью-Йорк. Моя робота стала механічною, і я не бачив ніякого розвитку, - згадує Богдан, - Ми покращили Apple Maps і покрили транспортну систему Чехії, я пропрацював 6 місяців і звільнився. Керівництво було в шоці, бо зазвичай в Apple люди набагато довше працюють, це вважається роботою мрії. А мені захотілося стати backend-девелопером".
Навчання коштувало 17 тисяч доларів. З грошима допоміг друг, американський нейрохірург. Одразу після академії пішов у медичний стартап BetterPT і таки став backend-девелопером. Це сервіс, який допомагає з'єднувати клініки з пацієнтами.
Марія Барабаш, яка живе у Лондоні, знайшла метод економії на відпустках.
Вона заснувала групу у соцмережі, де збирає охочих обмінятися
будинками. Так має змогу не лише пожити в іншій країні, а й
покористуватися автомобілем і пізнати культуру зсередини.
Немає коментарів:
Дописати коментар