Герб коронного краю герцогства Буковина: врятована знахідка у Чернівецькому національному університеті

У результаті проведеного 3 листопада 1918 року Буковинського віча, на якому у формі народного волевиявлення була прийнята декларація про приєднання тих повітів Буковини, де українці становили більшість до української держави, 6 листопада 1918 р. відбулася передача влади від австрійського президента Буковини графа Етцдорфа до представників українського (Омелян Попович) та румунського (Аурел фон Ончул) народів для спільного управління Буковиною.

В цей момент припинило своє існування герцогство Буковина, яке було коронним краєм Австрійської імперії після відокремлення її від Галичини у 1848 році та створення окремого коронного краю із автономними органами управління під назвою Буковина у 1849 році. До великого цісарського титулу додався ще й «Герцог Буковини».

Перший документ, в якому Буковина просила цісаря про свій герб, датується 1849 роком, але не все в державі Франца Йозефа І робилося швидко. Лише 25 серпня 1862 року цісар видав патент про крайовий герб Буковини. Його графічне виконання затягнулося ще на кілька місяців, 9 грудня нарешті коронному краю Буковина було даровано її герб. І вже 15 січня 1863 року на сесії крайового парламенту – Буковинського сейму – герб було вперше представлено на оглядини депутатам та урядовцям.

 

Його композиція спиралася на геральдичну традицію Молдавського князівства і складалася із щита, навпіл вертикально поділеного на червону і синю частину, по центру фронтальне зображення голови тура із червоним язиком та срібними рогами, обрамленої трьома шестикутними золотими зірками, що творять правильний трикутник. Щит, одягнений у червону шнуровану золотими китицями мантію із хутром, увінчується герцогською короною. 

 

Цісарський гербовий патент для Буковини із експозиції Чернівецького краєзнавчого музею.

З цього моменту зображення герба стало обов’язковим для використання на офіційних бланках та печатках крайових всіх установ. Його об’ємне зображення розміщувалося в Буковинському сеймі, крайовому уряді і… навіть на виготовлених у Відні ґудзиках для крайових службовців. Представлений 155 років тому цей герб втратив свою чинність рівно сто років тому, 6 листопада 1918 року.

 

Унікальна знахідка Чернівецького уінверситету - крайовий герб Буковини!

Протягом двох десятиліть румунізації та п’ятьох десятиліть радянізації Буковини чудом збереглися три пластичні (гіпсові) зображення герба австрійської Буковини у Чернівцях, які ще й сьогодні можемо бачити на фасадах будинків колишньої сільськогосподарської крайової школи (по вулиці Головній, 129), колишнього житлового будинку крайової психіатричної лікарні (на проспекті Незалежності, 109) та колишньої дирекції крайової залізниці по вулиці Шіллера, 4.

 

Герб і карта герцогства Буковина

На відміну від цісарського гербового патенту для міста Чернівці із описом міського герба від 1908 року, який дивним чином з Чернівців опинився в експозиції Сучавського історичного музею в Румунії, гербовий патент Франца Йозефа І для Буковини можна оглянути сьогодні в експозиції Чернівецького краєзнавчого музею.

 

Печатка Крайового виконавчого комітету

 

Печатка Крайового виконавчого комітету 2

 

Та справжньою сенсацією, яка і спонукала до написання цих рядків, стало повернення на світ Божий із сховищ Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, в колишній митрополичій резиденції автентичного, добре збереженого герба Буковини, виконаного в металі і розфарбованого. Цей крайовий герб щоправда має незначні втрати – відсутні частини позолоченої верхньої шнурівки та права нижня частина мантії. Очевидно, що цей герб міг знаходитися у митрополичих палатах до Першої світової війни і після того був не знищений, не викинутий на смітник, а просто знесений до підвалів. Вперше цей герб нам продемонстрував світлої пам’яті Віктор Фрейліх у 1989 році, тоді він зберігався за іконостасом у Семінарській церкві.

 

Печатка бібліотеки Крайового виконавчого комітету

 

 

Крайова сільськогосподарська школа

 

Шпиталь для душевнохворих

 

ґудзик буковинського службовця

Завдяки цінителям історії, які сьогодні працюють в Чернівецькому університеті, цей унікальний історичний об’єкт можна вже оглядати під час екскурсії резиденцією. Віримо, що у недалекому майбутньому університетові вдасться заново створити власний музей, де ми зможемо побачити ще багато унікальних історичних експонатів. До роботи!

 

Буковинська дівчина-русинка в народному одязі

 

Рекламна листівка шоколаду Сухард з видом Чернівців

 

Румуни, евреї, гуцули, липовани та русини з Буковини

 

Румуни, русини та євреї з Буковини

Сергій ОСАЧУК, Микола САЛАГОР, спеціально для БукІнфо (с)
Поштові листівки із особистої колекції Миколи Салагора.