Пізанську вежу реставрували по ночах

Пізанська вежа. Фото: Вікіпедія

27 лютого 1963 року уряд Італії оголосив всесвітній конкурс на вирішення питання зі збереження Пізанської башти від падіння. Складність завдання полягала в тому, що потрібно не випрямити вежу а стабілізувати її нинішній стан.


Будівництво дзвіниці кафедрального собору на площі Чудес розпочалось 9 серпня 1173 року. На той час Піза була одним з найбагатших міст Європи. Архітектор Бонанно Пізано звів перший поверх заввишки 11 метрів і помітив що дзвіниця відхилилася від вертикалі на чотири сантиметри. Тонкий фундамент залили на м'якому ґрунті над старим руслом ріки, заповненим намулом і піском. Будівельні роботи призупинили на 95 років. В 1278 році, після зведення 7-го поверху, будівництво знову було зупинене. Відхилення від вертикалі було більше метра. За роботу взявся архітектор Томазо ді Андреа. Він "завалив" вежу в бік, протилежний нахилу. Після цього поставив над вісьмома ярусами башти дзвіницю з бронзовим дзвоном. У 1370 році всі будівельні роботи були завершені. Пізанська вежа була оголошена архітектурним шедевром. Місто почало заробляти на приїжджих. Але вежа продовжувала нахилятися. У 1934 році Беніто Муссоліні вирішив, що падаюча Пізанська вежа - невдалий символ Італії. Архітектори спробували вирівняти башту. У спеціальні отвори у фундаменті залили 200 тон бетону. Це не врятувало ситуацію.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Маятник Фуко довів гіпотезу про обертання Землі
На конкурс із збереження Пізанської вежі надіслали з усього світу тисячі пропозицій. Деякі проекти були реалістичними, але спотворювали зовнішній вигляд історичного ансамблю. Наприклад, пропонували побудувати вежу-близнюка з ухилом в протилежну сторону і з'єднати їх між собою. Були фантастичні: прив'язати до даху дзвіниці повітряну куля. Італійський уряд приймав рішення аж до 1990 року. Схвалили спільний проект італійських архітекторів. Вони запропонували зміцнити конструкцію зсередини за допомогою тросів, противаг і заливки додаткових бетонних опор. На реалізацію проекту виділили 30 млн. доларів а вежу закрили для відвідувань. Майстри-реставратори користувалися зубилами, щітками і навіть шприци. Камені вручну очищали від пилу і реставрували. Роботи велася ночами, щоб вдень туристи могли милуватися Пізанської вежею. Гроші від продажу квитків повністю йшли на оплату реконструкції. Крен вежі зменшили на пів градуса і відхилення у верхній точці становить 4,5 метри.

Архітектори дали гарантію, що Пізанська вежа не впаде протягом наступних 300 років. З кінця 2001 року вежу знову відкрили для відвідування туристами.

Автор: Ольга Васьків