Сі Цзіньпін та Путін 37 разів зустрічалися на найвищому рівні (Фото:Кремль)
Поки Сполучені Штати прагнуть чинити максимальний тиск на Росію через побоювання, що вона вторгнеться в Україну, глава Кремля Володимир Путін шукає розуміння у свого наймогутнішого партнера на світовій арені — Китаю. Проте позиція китайського уряду поки що дуже обережна, пише 2 лютого впливове американське видання The New York Times.
Наводимо найважливіші фрагменти статті, яка вийшла під заголовком У зіткненні зі США через Україну Путін має рятувальне коло з Китаю.
Зустріч № 38
Найближчої
п’ятниці, 4 лютого, голова КНР Сі Цзіньпін та президент Росії Володимир
Путін проведуть свою чергову зустріч. Вона відбудеться у Пекіні перед
церемонією відкриття XXIV зимових Олімпійських ігор, яку американський
президент Джо Байден та глави провідних західних країн демонстративно
бойкотуватимуть.
«Сі Цзіньпін і Путін 37 разів зустрічалися як лідери своїх країн, це більше, ніж було у них із будь-яким іншим главою держави. На їхній останній зустрічі, віртуальному саміті у грудні, Сі назвав Путіна „старим другом“. Вони пообіцяли вибудувати міжнародну політичну та фінансову систему, в якій не домінуватимуть Сполучені Штати та долар», — зазначає газета.
Хоча подробиць потенційних угод між двома країнами не розголошують, очікується, що переговори (перші тет-а-тет для Сі Цзіньпіна майже за два роки пандемії) стануть черговим публічним проявом геополітичної дружби між двома державами.
Останніми днями Китай підтримав незадоволення Росії діями США та НАТО, приєднався до РФ у спробі заблокувати засудження агресії щодо України в Раді Безпеки ООН, та відсахнувся від американських попереджень про те, що вторгнення створить «глобальні ризики для безпеки та економіки», що можуть торкнутися і Китаю.
«Обіцянка Китаю надати економічну та політичну підтримку Путіну здатна підірвати стратегію Байдена, спрямовану на ізоляцію російського лідера через нарощування військової сили біля кордонів України. Це також може позначити тектонічний зсув у суперництві між Сполученими Штатами та Китаєм, який може вплинути на простір від Європи до Тихого океану», — припускає NYT.
До чого тут Тайвань
Лідери Китаю уважно стежили за конфронтацією між Росією та Сполученими Штатами, при цьому в китайських державних ЗМІ висвітлювали розбіжності між союзниками по НАТО та критикували Сполучені Штати, часом з радістю.
Керівництво КНР розглядає поточне протистояння як випробування американської рішучості, яке може відвернути адміністрацію Байдена від Китаю як головного стратегічного суперника США у XXI столітті, зокрема від зростання американської підтримки Тайваню, який Китай вважає частиною своєї території.
«Китайські офіційні особи розглядають прагнення Росії дати відсіч НАТО як паралель зі своїми зусиллями, спрямованими на те, щоб завадити Сполученим Штатам створювати альянси та партнерські відносини в Азії для протидії Пекіну. Хоча в геополітичному становищі України та Тайваню багато відмінностей, використання Путіним історичних міфів та воєнної сили для виправдання захоплення України викликає резонанс серед „яструбів“ у Пекіні. Сі Цзіньпін також посилив свої попередження про те, що Тайвань ніколи не повинен домагатися незалежності від материкового Китаю, який перебуває під владою Комуністичної партії», — йдеться у публікації
Однак помітна відмінність полягає в тому, що хоча Сполучені Штати категорично відмовилися посилати війська для захисту України, вони зберігали «стратегічну двозначність» щодо Тайваню протягом десятиліть і не говорили прямо, чи вдаватимуться до збройного захисту острова. Це стало стримувальним чинником проти китайського вторгнення.
Економічні вигоди Москви та Пекіна
Представники адміністрації у Вашингтоні стурбовані тим, що під час зустрічі на найвищому рівні Сі Цзіньпін запевнить Путіна у підтримці Китаю, якщо Сполучені Штати накладуть на Росію серйозні економічні санкції.
Коли Захід ввів санкції у 2014 році після анексії Криму, Путін звернувся до Китаю як альтернативного джерела інвестицій та торгівлі, пом’якшивши наслідки удару по економіці РФ, нагадує видання. У тому ж році Китай пішов далі і підписав із Росією газову угоду на 400 мільярдів доларів, хоча китайські чиновники й домовилися про пільгові ціни для своїх компаній, використовуючи скрутне становище, в якому опинилася Москва.
- «Кінець світового порядку». Вторгнення Росії до України може надихнути інші країни до агресії, зокрема Китай — CNN
- Україна переможе. Відомий американський дипломат Курт Волкер — про те, що варто зрозуміти Заходу та Росії
- «Лисиця кричить, що боїться курчат». На тлі можливого вторгнення в Україну заяви Росії та США стають дедалі жорсткішими — WP
Марія Снігова, науковий співробітник університету Джорджа Вашингтона, сказала NYT, що події 2014-го підштовхнули Росію до зближення з Китаєм, а зараз ця країна знову готова пом’якшити наслідки санкцій проти РФ. КНР є найбільшим покупцем російської зброї, риби та лісу, а у 2020 році була найбільшим імпортером російської сирої нафти та природного газу. «Це дає Росії більше гнучкості у випадку, якщо Захід накладе санкції на частину російського експорту», — вважає вона.
Минулого місяця Китай оголосив, що товарообіг із Росією досяг майже 147 мільярдів доларів порівняно з 68 мільярдами у 2015 році.
Але кроки Пекіна будуть ретельно зважені, зазначає газета. Як і в 2014 році, китайським банкам і компаніям необхідно буде розрахувати, чи не будуть вони врешті решт покарані, якщо вестимуть справи з певними російськими організаціями. Потенційні штрафи ставлять під загрозу діяльність китайського бізнесу у США та інших країнах.
Обережність понад усе
Хоча
Китай та Росія співпрацюють у військовій сфері, малоймовірно, що
військова інтервенція в Україні буде відкрито підтримана Пекіном.
Китай ніколи не визнавав анексії Криму Росією і має давні та міцні комерційні зв’язки з Україною, зокрема в оборонній промисловості. Хоча китайські офіційні особи дали зрозуміти, що Сполученим Штатам слід врахувати «розумні побоювання Росії» з приводу безпеки в Європі, вони також наголосили на необхідності мирного врегулювання конфлікту навколо України.
«Пекін перебуває у незручному становищі, спостерігаючи, як одна суверенна країна вторгається в іншу суверенну країну, — сказав Дерек Гроссман, аналітик з питань азіатської безпеки у RAND Corporation. — Це суперечить політиці невтручання, яку Китай принаймні на папері старанно відстоює».
«Ставлення китайського уряду до ситуації, як і раніше, є дуже обережним, — додав Чен Сяохе, професор міжнародних досліджень в пекінському університеті Женьмінь, — хоча переважно воно ґрунтується на співчутті та підтримці Росії».
Немає коментарів:
Дописати коментар