Чернівці своєю історією, природною красою, дивовижною архітектурою, щедрою душею своїх мешканців давно зайняло визначне місце в реєстрі українських та східноєвропейських міст. Старовинний початок та історичний розвиток наповнюють його шарм та привабливість для людей, які цікавляться нашим містом і люблять його.
Історія цієї грамоти незвичайна та
навіть детективна. Грамота була надана львівським купцям, молдавським
воєводою Олександром Добрим в 1408 році. Вона написана
церковнослов'янською мовою, яка в той час широко використовувалася в
Молдавії для складання подібних документів. Значить вона могла б
зберігатись у львівських архівах?
Але ще в 1908 році коли ішла підготовка до святкування 500- річчя нашого міста почались пошуки грамоти з ініціативи відомого історика Фрідріха Кайндля та вже тоді у львівських архівах та ахівах України її не було.
Тоді в 1908 році ходили різні чутки по нашому місті, що грамота згоріла зникла та навіть що вона потрапила до приватного колекціонера який вивіз її в Англію. З часом про неї можливо і забули.
Розуміючи важність та цінність цього документу, я за 2 роки до святкування 600 річа нашого славного міста Чернівці розробив свій план народної дипломатії та розпочав пошуково дослідницьку роботу. За довгі роки праці в архіві у мене склалися добрі стосунки з архівістами України, Росії, Молдови, Румунії, Канади, Англії.
Фрагмент грамоти в перекладі звучить так:
"Божою милістю, ми Олександр воєвода господар землі Молдавською уклав з
послами і купцями граду Львова наступний митний договір як вони повинні
ходити товарами в нашу країну, заплативши митниці менше ніж раніше, а
саме: Ті Львівні, які захочуть привести срібло в нашу країну, спочатку
продадуть нам скільки нам буде потрібно, а що залишиться, продадуть і
іншим…
Львів’яни отримували право мати в Сучаві свій будинок, тобто свій офіс,
але в якому не мали права тримати корчму або варити пиво. За порушення
цих заборон Львів’яни могли залишитися без цього будинку…
"У Чернівцях від німецького воза мито - 4 гріш, від вірменського - 6
грошів, від великої рогатої худини - один гріш, від 10 свиней - один
гріш. Таке мите чернавське. У Чернівцях вози не перевіряти, достатньо
того, хто купець завіряє, що він не має заборгованого товару: куниць,
срібла, воску та добрих коней місцевою породи Від воза з рибою платиться
також мито, також як і від остальних."
Це все те, що ми можемо зробити для нашого господаря, короля Польщі,
всієї Галичини і Подолії і ми присягаємося зберегти у віка століть, не
змінивши нічого з того що написали вище по християнському звичаю...
Свідками при складанні цього договору були: Пан Юрій староста, пан
Міхайло з Дорохоя, пан Влад з Сирета, пан Оане Ворник з Сучави, пан
Яцько, пан Ляш пахарник, а з боку міста Львова були свідками посли:
Мачико Куліковськи, Земірстан Ханес, Ханес Верзест, Русявий Никліус і
писар Львова Ханес. Для більшої вірності ми довірили нашому вірному
братові Логофету написати і ставити наш великий герб.
Сучава, 6910, жовтень 8".
Текст, який безпосередньо стосується стягування митних зборів в
Чернівцях займає не більше 7-8 %. Зміст решти тексту відноситься до
інших міст і населених пунктів, як Молдови так і Польщі, Угорщини,
Мунтенії, Валахиі, Галичини, Подолії. Приведемо назви цих населених
пунктів в порядку їх появи в договорі. Черновіц, Львів, Сучава Четатя
Албе (Аккерман), Тігина (Бендери), Бакеу, Бістріца, Бая, Молдавіца,
Брашов, Тротуш, Каменіца (Каменец-подольськ), Дорохой, Сирет, Хотін,
Роман, Нямц (Пятра-нямц), Бирлад.
До статі слово «Чернівці» зустрічається в документі 6 разів, Львів – 5
разів, Сучава – 19 разів, Тігина 2 рази. В грамоті згадується всього 22
населених пункти.
Мої архівні пошуки грамоти тривали блисько 2 роки і буквально 20 жовтня
2007 року прийшов лист з Державного Історичного музею, за підписом
кандидата історичних наук Андрія Дмитровича Яновського, що грамота є у
відділі письмових згадок, фонд №17опис №2 одиниця зберігання 116 і вони
готові надати архіву та місту копію грамоти. Як вона потрапила до Москви
і там зберігалась у чудовому стані до сьогодні - залишається загадкою.
Степан Карачко, краєзнавець
Немає коментарів:
Дописати коментар