Після падіння вціліла хвостова частина літака (Фото: Reuters)
Після катастрофи авіалайнера Azerbaijan Airlines у Казахстані досі залишаються кілька важливих обставин, які потребують роз’яснення, пише Павло Аксьонов, BBC. NV.ua публікує цей матеріал в рамках інформаційного партнерства.
Після катастрофи авіалайнера Azerbaijan Airlines у Казахстані досі залишаються кілька важливих обставин, які потребують роз’яснення.
У середу, 25 грудня, Embraer E190 виконував рейс J28243 з Баку до Грозного. Судячи з коментарів пасажирів, після двох незавершених заходів на посадку на третьому вони почули гучний звук, схожий на вибух.
Після цього літак став важко піддаватися керуванню, долетів до казахстанського міста Актау на узбережжі Каспійського моря, де врізався в землю, розвалився на частини і спалахнув.
На борту було 67 людей, 38 з них загинули. Серед загиблих — обидва пілоти.
Набирає популярності версія, що літак потрапив під обстріл зенітної установки в районі Грозного, у нього були пошкодження.
Джерела Reuters в Азербайджані, зокрема знайомі з попередніми результатами розслідування катастрофи, кажуть, що ця версія найімовірніша, її поділяють у країні, й там чекають, що Росія зробить офіційну заяву.
«Ніхто не стверджує, що це зробили спеціально. Однак, зважаючи на встановлені факти, Баку очікує, що російська сторона визнає збиття азербайджанського літака», — сказало джерело агентства.
Однак у четвер речник російського президента Дмитро Пєсков попросив журналістів «не вибудовувати будь-які гіпотези до висновків слідства».
У російських ЗМІ розглядають інші версії - зіткнення з птахами чи неполадки на борту.
ВВС зібрала питання про катастрофу, остаточних відповідей на які наразі немає.
Чи обстріляли азербайджанський авіалайнер
Це головне питання щодо цієї авіакатастрофи. На користь версії про обстріл говорить характер пошкоджень хвостової частини, яка вціліла після падіння.
На площинах кіля і керм висоти добре помітні численні отвори, схожі на ті, які утворюються в результаті влучення елементів бойової частини зенітної ракети.
Крім того, пасажири, що вижили, кажуть, що чули вибух.
Один із них — Субхонкул Рахімов — сказав RT, що пілоти намагалися тричі посадити борт у Грозному, але «третього разу щось вибухнуло»: «Був вибух — я не сказав би, що всередині літака. Де я сидів, у мене обшивка поряд відлетіла».
Чи був закритий аеропорт Грозного
Судячи з повідомлень у російській пресі та офіційному телеграм-каналі речника Росавіації Артема Кореняка, у ніч на 25 грудня влада закривала аеропорт Казані через загрозу з боку українських безпілотників.
Вранці російські військові відзвітували, що за ніч збили 59 дронів над Брянською, Білгородською, Воронезькою, Курською та Тамбовською областями, а також Азовським морем.
Також повідомляли про дрони над Грозним, в інгушському місті Малгобек та у Владикавказі.
Проте повідомлень про закриття цих аеропортів у російських інформаційних агенціях та телеграм-каналі Артема Кореняка не було.
Агентство Regnum передає слова генерального директора аеропорту Грозний «Північний» Альві Шахгірієва, який заявив, що азербайджанський борт не зміг сісти через туман і низьку хмарність, а план «Килим» ввели вже після того, як він полетів.
«Цей літак пішов від нас ще до введення плану „Килим“. Він увійшов у зону нашого аеропорту і тричі заходив на посадку, однак приземлитися не зміг через погані погодні умови — через туман і низьку хмарність не зміг сісти. Командир повітряного судна сам прийняв рішення піти на запасний аеродром. Потім змінив рішення і подався на Актау», — цитує агентство слова директора.
Він не розповів нічого про роботу ППО та збиті дрони, а його твердження про введення плану «Килим» не підтверджують інші джерела.
«Килим» оголошують, якщо в небі помічені небажані літальні об'єкти чи є загроза появи подібних об'єктів.
У цьому випадку всі літаки, які перебувають у зоні, де запроваджений такий план, зобов’язані залишити її та вирушити або на запасні аеродроми, або чекати в іншому районі. Крім того, в аеропортах скасовують рейси.
Друге важливе питання, на яке потрібно знайти відповідь, — чи перекривали аеродром та повітряний простір у той час, коли у Грозному працювала ППО? Які засоби застосовували проти безпілотників?
На відеозаписі ураження одного з них не видно ракету, що підлітає, проте запис не дуже чіткий.
Телеграм-канал ВЧК-ОГПУ повідомив, що до нього потрапило розшифрування переговорів екіпажу з диспетчером у Грозному. Канал стверджує, що літак тричі намагався сісти у Грозному, але через роботу РЕБ не міг це зробити і вирішив повернутися до Баку.
Після цього, написав канал, екіпаж повідомив про «удар птахів» та відмову керування.
Керування, судячи з подальшої траєкторії літака, справді відмовило — принаймні частково.
Якщо аеропорт не був закритий, це означає, що ефективної системи попередження про удар безпілотників у регіоні немає.
І якщо цивільний аеропорт продовжував працювати, то чому дозволили відкривати вогонь на ураження повітряних цілей?
Якщо аеропорт був закритий, доведеться пояснювати, як лайнер з пасажирами міг опинитися в зоні дії ППО.
Чому літак вирушив до Актау
Про те, що відбувалося з літаком після зникнення його позначки в сервісі Flightradar24 і до появи над Каспійським морем, можна дізнатися з розповідей пасажирів, що вижили, а також з тексту, що потрапив у мережу, в якому нібито міститься частина переговорів екіпажу з диспетчером у Грозному.
Після інциденту, який пасажири описали як вибух, а екіпаж — як відмову керування після зіткнення з птахами, літак полетів у бік Актау.
Альві Шахгірієв повідомив агентству Regnum, що екіпаж спочатку хотів летіти до Баку, а потім змінив напрямок на Актау — ця інформація підтверджує повідомлення ВЧК-ОГПУ.
У тексті переговорів із диспетчером, який опублікував цей канал, містяться запити екіпажу щодо погодних умов в інших аеропортах.
У цьому тексті спочатку екіпаж запитує про обстановку в аеропорту міста Мінеральні Води, а потім каже, що збирається йти на Махачкалу.
При цьому екіпаж повідомляє про нову несправність — відмову гідравліки, яка бере участь у керуванні. Через деякий час літак перейшов на зв’язок із диспетчером у Ростові-на-Дону, йдеться у тексті, який опублікував телеграм-канал.
Що відбувалося далі, точно невідомо, інформації про спроби літака сісти в інших аеропортах немає. Навколо, окрім згадуваних аеропортів Махачкали та Мінеральних вод, є аеропорти у Владикавказі, Нальчику та Назрані.
Однак командир повітряного судна, який у такій ситуації обирає, де садити літак, вважав за краще летіти через Каспійське море до Актау, до якого було 400 кілометрів.
Чому він обрав цей маршрут, також невідомо.
Euronews з посиланням на джерела в уряді Азербайджану передає, що на їхню думку, пошкодженому літаку не дозволили сідати в російських аеропортах, попри запити екіпажу дозволити екстрену посадку.
Це суперечить практиці. Зазвичай місце посадки вибирає командир повітряного судна, і літаку, що зазнає лиха, не відмовляють у такій можливості.
Рейс J28243: чи був вибух балона
Міністр транспорту Казахстану Марат Карабаєв повідомив на брифінгу у четвер, що перед посадкою на борту авіалайнера вибухнув кисневий балон. За його словами, це сталося після того, як ростовські диспетчери передали лайнер диспетчерам в Актау.
Через 10 хвилин, о 10:53 за місцевим часом «диспетчер-керівник польотів „Ростов“ повідомив додаткову інформацію керівнику польотів в Актау про те, що в пасажирській кабіні вибухнув кисневий балон, люди непритомніють, і запитав реанімацію після прильоту», розповів міністр.
Повідомлення з посиланням на слова казахського міністра поширили російські інформаційні агенції, які при цьому не згадували версію з обстрілом літака із землі.
Якщо такий вибух справді був, то поки що невідомо, наскільки негативний вплив він міг мати на систему керування.
До моменту появи мітки літака на мапі Flightradar24 він перебував над морем і прямував у бік Актау.
Судячи з даних сервісу, борт постійно змінював висоту та напрямок польоту. Це могло статися через відмову систем керування.
У хвостовому оперенні, яке відповідає, зокрема, за набір висоти та спуск, на фотографіях видно безліч невеликих отворів, і лайнер міг втратити керування через ці пошкодження.
На траєкторії останніх хвилин польоту видно, як пілоти намагалися зайти на посадку в аеропорт Актау, їм це не вдалося, і вони спробували зайти ще раз.
Другого заходу вони завершити не змогли — літак упав на землю.
Розслідування авіакатастрофи у Казахстані
Розслідування авіакатастрофи веде урядова комісія Казахстану. У повідомленні на сайті уряду йдеться, що Казахстан співпрацює з Азербайджаном.
Зазвичай у розслідуванні авіаційних катастроф беруть участь представники країни, де сталася пригода, держава, чий літак у ній брав участь, а також представники країни-виробника літака. Embraer E190AR побудований у Бразилії.
Оскільки авіаційна пригода почалася над територією Росії, то в розслідуванні візьмуть участь і російські фахівці. Однак основне розслідування проводитимуть казахські офіційні особи.
«Правоохоронні органи Росії та Азербайджану не будуть допущені до криміналістичного розслідування (згідно з КПК РК), але до розслідування авіапригоди будуть допущені», — цитує агентство Anadolu заяву транспортного прокурора Мангістауської області Казахстану Абилайбека Ордабаєва.
Розслідування пригоди ставить за мету визначення причин та обставин катастрофи, але не визначить винних та ступінь їхньої провини.
Нині серед уламків літака вже виявили обидва самописці - один із них реєструє різні параметри польоту, а другий записує переговори екіпажу в кабіні.
- Падіння літака Azerbaijan Airlines: основні версії катастрофи
- У Казахстані розбився літак з 67 людьми. Він летів до Грозного
- Рейс MH370. Чому Малайзія знову починає шукати літак, який зник 10 років тому
Немає коментарів:
Дописати коментар