Румунія обирає президента. Чи вдасться ультраправому фавориту Джордже Сіміону виграти другий тур і чим це загрожує Україні


Джордже Сіміон (ліворуч) виграв перший тур виборів і може перемогти Нікушора Дана (праворуч) у другому турі 14 липня (Фото: Inquam Photos/Malina Norocea via REUTERS)

Джордже Сіміон (ліворуч) виграв перший тур виборів і може перемогти Нікушора Дана (праворуч) у другому турі 14 липня (Фото: Inquam Photos/Malina Norocea via REUTERS)

У неділю, 18 травня, в Румунії відбудеться вирішальний другий тур президентських виборів. За перемогу в ньому борються проросійський ультраправий кандидат Джордже Сіміон, який виграв перший тур, та мер Бухареста Нікушор Дан — центрист, що підтримує допомогу Україні.

Результат цих виборів може мати «далекосяжні наслідки для Європейського Союзу», нагадує агентство Reuters.

Перемога Сіміона розширила б когорту лідерів-євроскептиків на чолі країн ЄС, до якої вже входять прем'єр-міністри Угорщини та Словаччини, Віктор Орбан та Роберт Фіцо відповідно. Як і обидва вони, Джордже Сіміон виступає проти військової допомоги Україні та гіпотетично зможе блокувати спільні рішення на рівні лідерів ЄС.

Згідно з опитуванням компанії AtlasIntel на замовлення румунського новинного веб-сайту HotNews.ro, результати якого були оприлюднені за кілька днів до виборів, Сіміон та Дан можуть отримати по 48,2% голосів (похибка 2%). Однак це оманливе враження про нібито рівність їхніх шансів, пояснює Reuters. Адже опитування не враховувало голоси величезної румунської діаспори, яка у першому турі віддала на виборах майже 1 мільйон голосів, причому понад 60% з них — за Сіміона. Крім того, інші опитування до цього демонстрували дисбаланс уподобань навіть усередині Румунія. Так, опитування соціологічного інституту Verifield засвідчило, що Сіміон може отримати 54,8% голосів у другому турі, тоді як Dan — близько 45,2%. «Сіміон, безумовно, є фаворитом», — сказав агентству AFP Ремус Стефуряк, директор соціологічної компанії INSCOP Research.

Тож саме 38-річний Сіміон вважається найбільш імовірним переможцем другого туру виборів. Він є кандидатом від ультраправих сил Румунії - очолюваного ним Альянсу за Союз румунів (AUR) та Партії молоді (POT). Джордже Сіміон також має публічну підтримку скандального Келіна Джорджеску — проросійського кандидата, чию нібито «перемогу» на виборах президента восени було скасовано через підозри у зовнішньому втручанні та маніпуляціях на користь Росії. Суд не допустив Джорджеску до нових виборів. Натомість Сіміон обіцяв у разі своєї перемоги знайти шляхи залучити його до влади чи навіть зробити Келіна Джорджеску прем'єр-міністром. Відповідно до законодавства Румунії, президент має право затверджувати кандидатуру прем'єра та відхиляти партійні пропозиції щодо цієї посади. Однак президент Румунії формально не може втручатися у процес формування правлячої коаліції у парламенті, яка висуває прем'єра.

4 травня Джордже Сіміон виграв перший тур виборів президента, набравши близько 41% голосів. Це призвело до відставки прем'єр-міністра Румунії Марселя Чолаку та розпаду його прозахідного коаліційного уряду — тож тепер у Румунії має бути сформовано новий уряд. Крім того, перемога Сіміона в першому турі призвела до обвалу лея — румунської національної валюти. Адже інвестори, налякані ймовірним приходом ультраправих сил до влади, намагалися позбутися румунських леїв і купити євро, щоб захистити свої депозити, нагадує RFI.

Сіміон є затятим прихильником методів президента США Дональда Трампа, критиком керівництва ЄС та вже натякав, що готовий ветувати рішення Євросоюзу щодо допомоги і підтримки України. «Наша позиція щодо російської агресії в Україні — це нейтралітет, а не ескалація, не постачання зброї, що відповідає позиції адміністрації Трампа», — заявляв Сіміон на теледебатах між двома турами виборів. Він також вважає, що Румунія повинна отримати компенсацію від офіційного Києва за вже надану військову допомогу, зокрема і передану Україні систему ЗРК Patriot.

Скласти конкуренцію Джордже Сіміону в другому турі виборів спробує 55-річний Нікушор Дан - мер Бухареста, фаховий математик і кандидат наук, що захистив докторську дисертацію та працював у Франції перш ніж повернутися і піти в політику в рідній Румунії. У першому турі він набрав 21% і балотувався як незалежний кандидат з антикорупційною передвиборчою програмою. Дан виступає за подальшу військову підтримку України та узгодження з Брюсселем ключових економічних та оборонних питань Румунії.

Нікушор Дан (ліворуч) та Джордже Сіміон (праворуч) на теледебатах (Фото: Inquam Photos/Malina Norocea via REUTERS)
Нікушор Дан (ліворуч) та Джордже Сіміон (праворуч) на теледебатах / Фото: Inquam Photos/Malina Norocea via REUTERS

У своїх заявах перед другим туром виборов він наполягав на необхідності продовження оборонної допомоги Україні. «Без підтримки Києва не може бути справедливого миру», — наголошував Дан, вказуючи на «ризики національній безпеці, спровоковані агресією Росії проти всієї Європи».

Як пояснює AFP, на користь Дана у протистоянні з Сіміоном може зіграти хіба що мобілізація, активність і згуртоване голосування проєвропейських виборців, стурбованих політичними та економічними наслідками можливої перемоги ультраправих під проводом Джордже Сіміона. Тим більше що несподівана відставка прем'єра Марселя Чолаку та розпад проєвропейської урядової коаліції «підвищили ставки» на цих виборах та «загострили емоції», додає Стефуряк, директор соціологічної компанії INSCOP Research.

За його словами, щоб Нікушор Дан мав шанс на перемогу у другому турі, явка має зрости до 65% (з 54% у першому турі).

Reuters додає, що перемога Сіміона може ізолювати Румунію, підірвати потік приватних інвестицій у цю країну та дестабілізувати східний фланг НАТО, де офіційний Бухарест відіграє ключову роль у наданні підтримки Україні.

Румунія відкрила навчальний центр для українських пілотів-винищувачів та передала Києву систему ППО Patriot. Вона також надає значну логістичну підтримку експорту українського зерна через свій чорноморський порт Констанца.

Враховуючи, що Румунія є також членом НАТО, «за голосуванням уважно стежитимуть на міжнародному рівні» — особливо після рідкісного випадку скасування результатів виборів президента, що відбулися в листопаді 2024 року в цій країні ЄС.

Редактор: Інна Семенова

Немає коментарів:

Дописати коментар