За майже весь 2024 рік близько 10 тисяч жителів тимчасово окупованих територій України підписали контракти з армією РФ. Половина з них – люди з Донецької та Луганської областей. Такі числа озвучив Центр національного спротиву, зібравши дані з власних джерел.
Примус, гроші чи ідея – що передусім штовхає українців на це? Без незалежних опитувань неможливо дізнатися, скільки точно контрактників обирають службу в армії агресора свідомо та з ідеологічних мотивів. Проте є чимало даних з реального життя, із яких можна скласти загальну картину мотивів цих людей. Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) проаналізували ці фактори і розібрали озвучену цифру: наскільки 10 тисяч – багато для нинішній окупованих територій України? А також які є способи порятунку, якщо до служби в армії РФ примушують?
Що кажуть цифри
У період з січня до листопада минулого року 9,6 тисячі осіб підписали контракти з армією агресора, пише Центр національного спротиву. Йдеться про жителів тимчасово окупованої АР Крим, частин Херсонської, Запорізької, Луганської та Донецької областей. За даними аналітиків, це складає 93% від запланованого показника РФ у 10,4 тисячі контрактників. У Донецькій і Луганській областях центр зафіксував відповідно 3150 (це 105% цільового показника) і 2600 (до 90% цільового показника) осіб, які підписали контракт.
На запит Донбас Реалії у Центрі нацспротиву пояснили, що цю кількість визначили завдяки даним від місцевих жителів (зокрема, через чат-бот), аналізу внутрішніх звітів окупантів, витокам з органів РФ від інформаторів, а також у співпраці з українською розвідкою.
Російська сторона дані про кількість контрактників з окупованих територій не публікує. Українські правозахисники, з якими поспілкувались Донбас Реалії, теж точних даних не знають, оскільки отримувати інформацію з окупації вкрай важко. Тож поки що дані у 10 тисяч від Центру нацспротиву – це чи єдине, чим зараз можна оперувати.
Андрій Черняк, представник Головного управління розвідки МО України, розповів Донбас Реалії, що з набором контрактників в окупантів проблем немає.
«Я не можу назвати цифри, але точно знаю, що план, який вони перед собою ставили щодо мобілізації та підписання контрактів – у них абсолютно виконаний і навіть перевиконаний», – додає Черняк.
Але 10 тисяч – це взагалі багато чи мало?
Трохи математики
У грудні 2024 року лідер РФ Володимир Путін заявив про 430 тисяч осіб, які за рік підписали контракт з російською армією. Тобто 10 тисяч людей з ТОТ становлять, якщо спиратися на цифри окупантів, трохи більше за 2% від загального числа контрактників у російській армії.
А от як виглядає ця кількість на тлі населення окупованих районів. Згідно з даними Міністерства соціальної політики, населення ТОТ становить до 4,1 мільйона. Якщо навіть взяти за орієнтир цю цифру, то 10 тисяч людей, котрі підписали контракт із армією РФ, – це 0,25% населення ТОТ.
«10 тисяч людей на контракт – це не так багато, враховуючи обсяг окупованих територій і кількість людей, які там мешкають, – сказав в ефірі Радіо Донбас Реалії Станіслав Федорчук, політолог, голова правління ГО «Українська народна рада Донеччини та Луганщини». – Казати, що окупаційній владі завдяки пропаганді, соціальному тиску і іншим заходам вдалося забрати на контракт величезну кількість людей – це неправда».
Як РФ заманює підписати контракт?
Джерела Центру нацспротиву з окупації свідчать про те, що серед основних причин підписання контракту є економічна безвихідь, примус та шантаж, страх репресій, соціальний тиск та пропаганда.
Стаття 51 Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни забороняє примусове залучення жителів окупованих територій до збройних сил держави-окупанта. Також заборонено будь-який тиск або пропаганду, спрямовану на добровільний вступ. Ця норма спрямована на захист цивільного населення від примусу під час збройних конфліктів.
Опісля так званого «референдуму» про «приєднання» до РФ підконтрольних угрупованням «ДНР» та «ЛНР» територій у вересні 2022 року їхні збройні формування інтегрували в російську армію. Як пояснює видання «Медіазона», тисячі чоловіків, яких примусово мобілізували ще до «приєднання», опинилися у безвихідній ситуації: у воєнний час звільнитися зі служби практично неможливо, а спроби втечі або відмову підписувати контракт розцінюють як самовільне залишення частини і карають тепер згідно з Кримінальним кодексом РФ.
У квітні 2024 року британська розвідка повідомляла про плани Росії залучити на службу за контрактом близько 400 тисяч людей протягом року, щоб компенсувати втрати в Україні.
Створюють спеціальні оперативні групи з приїжджих росіян, які їздять по домашніх адресах родичів, де можуть перебувати «СОЧі»Віталій Овчаренко
Вже тоді розвідка писала, що на солдатів строкової служби часто тиснуть, щоб вони уклали контракт і їх можна було відправляти на фронт в Україні. Зокрема, таким чином би формально Путін дотримувався своєї обіцянки не надсилати строковиків на війну. Адже російська влада намагалась уникати згадок про їхню участь у війні з Україною, оскільки це могло викликати негативну реакцію в суспільстві, говорилось в повідомленні розвідки. Натомість втрати серед «контрактників» сприймаються терпиміше, на думку відомства.
Донеччанин і військовослужбовець ЗСУ Віталій Овчаренко з власних джерел підтверджує: зараз на окупованій території Донбасу постійно іде пошук «СОЧів» (абревіатура від російського «самовольное оставление части» – ред.).
«Для цього створюють спеціальні оперативні групи з приїжджих росіян, які їздять по домашніх адресах родичів, де можуть перебувати «СОЧі». А деякі частини навіть оголошують винагороди за них», – розповів Донбас Реалії Овчаренко.
Такі оголошення з фото та даними військовослужбовців зустрічалися вже в Макіївці, Донецьку та Горлівці. Наприклад, в одному з них за донос на «СОЧа» обіцяють винагороду у 50 тисяч рублів (540 доларів – ред.).
У такій ситуації, пише «Медіазона», у чоловіків лишається вибір: контракт або в’язниця.
Видання наводить приклад, що в минулому році донецький суд призначив за СЗЧ трьом військовослужбовцям реальні терміни, а чотирьом – умовні. Як розповів журналістам представник місцевого телеграм-каналу про мобілізацію, умовно дали лише тим, хто погодився на контракт з російським Міноборони.
Примус
На тлі такого беззаконня, за даними місцевих телеграм-каналів, проти тих, хто відмовляється підписувати контракт, часто застосовують також фізичну силу та залякування.
«Є інформація про створення так званих «ям отказников» – це ті, хто відмовляється служити або підписувати контракт. Їх утримують в нелюдських умовах, без нормального харчування, контакту із зовнішнім світом та медичної допомоги, часто застосовуючи катування», – каже правова аналітикиня Центру прав людини ZMINA Онисія Синюк.
Свідчення про такі місця можна знайти в місцевих телеграм-каналах на тему мобілізації. Наприклад, матір бійця з Донецька, якого затримали нібито за СЗЧ, звертається до Слідчого комітету РФ з такою історією:
«Зі мною зв'язався син і повідомив, що його утримують в підвалі покинутого будинку селища Піски. Вдень він працює, виконуючи якісь господарські доручення, а вночі (його) закривають в підвалі, щоб не втік. На моє запитання, чому його не відпускають, відповів, що його змушують підписати контракт зі збройними силами РФ і не відпустять, поки не підпише».
Іншого мобілізованого бійця з Тореза, як розповів його друг місцевому телеграм-каналу, тримали в підвалах, приковували кайданками, катували і били струмом у пах, щоб домогтися від нього підписання військового контракту.
За даними видання ASTRA, на окупованих територіях Донецької та Луганської областей розташовані принаймні 20 місць (діючих та вже ні) для утримання та катувань військовослужбовців. За словами правової аналітикині Онисії Синюк, це не просто кримінальна відповідальність, як у випадку утримання в СІЗО, а абсолютно незаконний метод боротьби з відмовою від служби.
Гроші
Мешканці тимчасово окупованих територій, зокрема Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей, перебувають у скрутному матеріальному становищі, а рівень безробіття там залишається високим, пояснюють у Центрі національного спротиву. Аналітики відзначають у своєму звіті, що на цьому тлі Кремль веде активну кампанію, обіцяючи дедалі вищі виплати за підписання контракту на службу в армії.
«Це сигналізує про те, що прямої зацікавленості та мотивації йти відразу на військову службу за контрактом немає. Для цього потрібно максимально заохочувати людей, зокрема тиснути на тих, хто перебуває у скруті», – пояснює правова аналітикиня Онисія Синюк.
Щодо фінансових виплат за контракт, чинне законодавство РФ передбачає:
- Федеральні виплати: Одноразова сума, встановлена з 1 серпня 2024 року, складає 400 тис. рублів (близько 4,4 тисячі доларів).
- Регіональні виплати: Ці додаткові виплати залежать від суб’єкта РФ, але не мають бути нижчими за федеральні; в угрупованнях «ДНР» та «ЛНР» одноразова виплата була збільшена вдвічі і тепер також складає 400 тис. рублів.
- Муніципальні виплати: Додаткові стимули, встановлені місцевими органами самоврядування.
За словами Станіслава Федорчука, підписання контракту з окупаційною армією є способом вирватися із злиднів. Він пояснює:
«Найважливішим чинником, через який мешканці тимчасово окупованих територій вступають у лави армії РФ, є сам режим, створений окупаційною владою на Донеччині та Луганщині. Фактично уся пристойна робота в цих регіонах орієнтована на тих, хто приїздить з Росії, а місцеве населення позбавлене можливості адекватно заробляти».
Однак вступ до армії агресора за контрактом не гарантує, що солдат або його родина дійсно отримають обіцяні кошти. За даними Федорчука, контрактники гинуть на фронті ще до того, як отримають виплати, а офіцери окупаційної армії часто приховують втрати, тим самим економлячи кошти російського бюджету.
Ідеологія
Визначити частку контрактників, які йдуть на службу добровільно та з щирих ідеологічних переконань, неможливо через відсутність незалежних опитувань. Рекламу щодо контрактів розміщують онлайн та офлайн. Однак експерти звертають окрему увагу, що заклики до вступу в армію РФ починаються ще зі шкільних років.
«Буквально після закінчення школи можна відразу йти служити за контрактом», – зазначає аналітикиня Онисія Синюк. Вона додає: «Це класична пропаганда. У школах постійно промивають мізки, розповідаючи, як це класно і престижно – служити та гідно захищати свою батьківщину».
Наприклад, за інформацією Луганської ОДА, для дев’ятикласників Сіверськодонецька окупанти організовували профорієнтаційні заходи.
«Як роботодавці – представники російського військкомату, які агітують обрати потрібну країні-агресору спеціальність – укласти контракт з армією РФ», – розповідають в адміністрації.
Крім того, військова пропаганда активно діє і поза школами – через численні позашкільні мілітаризовані клуби, що також стимулюють бажання молоді вступати на службу за контрактом.
Як будь-яка авторитарна держава, Росія насамперед звертає увагу на дітей, адже вони – як пластичний матеріал, з якого можна ліпити все, що захочешОлег Охредько
Серед найвідоміших прикладів – мілітаризована організація «Юнармія», куди дедалі активніше залучають учнів старших класів окупованої Донеччини та Луганщини.
Як пояснив Олег Охредько, експерт Центру громадянської просвіти «Альменда» в ефірі Радіо Донбас Реалії, «як будь-яка авторитарна держава, Росія насамперед звертає увагу на дітей, адже вони – як пластичний матеріал, з якого можна ліпити все, що захочеш».
«Вони намагаються всіма силами захопити українських дітей, щоб їх змінити і зробити з них своїх солдатів, – вважає Охредько. – І я не помилюся, сказавши, що для цих солдатів одна ціль – помирати».
До переліку контрактників варто додати ще і випускників військових вишів: в окупації таких – два. Донецьке щороку випускає до сотні офіцерів (контрактників за замовчуванням). Видання «Важные истории» з’ясувало, що кожен четвертий лейтенант з випуску 2022 року станом на грудень 2024-го вже загинув на війні.
Другий військовий виш окупанти створили у 2024-му в Маріуполі – це філіал захопленого Севастопольського Нахімовського училища, він ще не проводив випусків.
Немає коментарів:
Дописати коментар