Українські захисники ведуть вогонь по ворогу на Східному напрямку (Фото: ОСУВ Хортиця / Telegram)
Війна, розв’язана Росією проти України, можливо, переходить у фінальну стадію і мирна угода видається більш імовірною, ніж будь-коли.
Таку думку в публікації для The New York Times висловив політолог, аналітик і старший науковий співробітник Інституту досліджень війни та миру імені Зальцмана при Колумбійському університеті Раджан Менон, аналізуючи можливі домовленості, яких буде досягнуто в рамках фінальної стадії війни.
Менон упевнений, що угоду буде досягнуто і «настав час планувати післявоєнну фазу», оскільки сусідом України, як і раніше, буде Росія, яка знову може напасти. На думку аналітика, існує низка можливих сценаріїв майбутньої безпеки України.
Автор публікації підкреслює, що надія України на членство в НАТО, ймовірно, залишиться нездійсненою.
При цьому альтернативою може стати коаліція держав, готових гарантувати безпеку України. Однак, переконаний аналітик, проблема полягає в тому, що Україна захоче, щоб США були серед країн-гарантів, водночас обраний президент США Дональд Трамп прагне закінчити війну, не даючи при цьому жодних обіцянок захистити Україну. Також він прагне скоротити зобов’язання Америки з безпеки в Європі загалом і навряд чи підпише подібний договір.
Аналітик вказує, що в пріоритеті для США буде Азійсько-Тихоокеанський регіон для стримування Китаю, і безпека України завжди матиме більше значення для європейців, ніж для американців. Тому слід очікувати, що військова роль США в Європі скоротиться і європейцям необхідно буде взяти на себе більшу частину тягаря із забезпечення своєї оборони.
«Можливо, навіть основну відповідальність за захист України», — пише Менон, нагадуючи про дискусії щодо можливості розміщення військ деяких країн Європи в післявоєнній Україні.
Ще одна можлива модель — «збройний нейтралітет». Сценарій передбачає обіцянку Росії не нападати на Україну, а Київ, своєю чергою, відмовиться від членства в НАТО та розміщення іноземних військ і озброєнь на своїй території. Менон підкреслює, що такий перебіг подій зробить Україну більш вразливою порівняно з іншими рішеннями.
«Україна не може покладатися на російську обіцянку ненападу і повинна максимально посилити свою безпеку, якщо результатом стане збройний нейтралітет», — наголошує Раджан Менон.
Країна має відкинути будь-які обмеження на розмір своєї армії, а Європа, яка навчає українських бійців та інвестує в оборонну промисловість, може зробити більше на цих фронтах.
Україна, пише Менон, продемонструвала, що вона грізний супротивник, і якщо її перевірену в боях армію можна зробити сильнішою і краще оснастити, Росії доведеться рахуватися з набагато сильнішим супротивником.
Кінець війни, можливо, наближається, але, переконаний аналітик, для міцного миру, а не заморозки, після якої Росія знову атакує, «важливо те, що буде потім».
Можлива відправка військ НАТО в Україну — що відомо
Після конференції з підтримки України, що відбулася в Парижі 26 лютого, президент Франції Еммануель Макрон заявив, що західні союзники України створять коаліцію з надання ЗСУ далекобійної зброї, а в майбутньому не можна відкидати й відправки в Україну західних військових.
Низка країн НАТО у відповідь на заяви Макрона публічно відкинули ідею відправки військ в Україну. Серед них, зокрема, Польща, США, Німеччина, Чехія, Канада і Велика Британія.
Як повідомляло видання Le Monde, дискусії про відправку військ поновилися в листопаді 2024 року після перемоги на виборах президента США Дональда Трампа.
3 грудня Радіо Свобода з посиланням на високопоставленого представника НАТО, який побажав зберегти анонімність, повідомило, що Франція і Великобританія обговорюють можливі варіанти гарантування безпеки України в разі мирних переговорів із Росією.
Один із цих варіантів — розміщення військ обох країн на лінії розмежування для моніторингу дотримання режиму припинення вогню.
12 грудня видання Rzeczpospolita розкрило деталі можливої миротворчої місії для захисту України, яку запропонувала Франція. Суттю пропозиції є створення миротворчої місії, яка гарантувала б, що Кремль у майбутньому не порушить можливе припинення вогню і встановлену лінію розмежування.
Місія може складатися з п’яти бригад — це близько 40 тисяч солдатів. Польща могла б узяти на себе командування однією з них.
Немає коментарів:
Дописати коментар