Володимир Путін виступає на засіданні Колегії Міноборони РФ 16 грудня 2024 (Фото: Sputnik/Alexander Kazakov/Pool via REUTERS)
Очевидна поточна зосередженість російського диктатора Володимира Путіна на заявах про балістичну ракету Орешник і російські неядерні засоби стримування свідчить про те, що Кремль, ймовірно, шукає спосіб відійти від своїх ядерних погроз, які не готовий виконати.
Таку думку у своєму новому звіті висловлюють аналітики Інституту вивчення війни.
Путін виступив на колегії Міністерства оборони Росії 16 грудня, обговоривши російські військові розробки в 2024 році та військові цілі Росії на 2025 рік. У цій промові Путін знову зробив низку заяв про ракету, яку Кремль називає Орешником. Зокрема диктатор вихвалявся тим, що Росія розвиває свій військовий потенціал і технології паралельно зі своєю ядерною тріадою [три типи носів ядерної зброї - стратегічна авіація, міжконтинентальні балістичні ракети та атомні підводні ракетоносці].
Зокрема Путін підкреслив, що балістична ракета Орешник є «найновішою потужною зброєю» Росії, виробництво якої РФ незабаром налагодить серійно. Путін також стверджував, що якби Росія використала Орешник «у комплексному режимі» в тандемі з іншими неядерними боєприпасами, то потужність такого удару була б співставною «із застосуванням ядерної зброї». При цьому Путін наголосив, що використання Орешника з неядерною боєголовкою не створило б ядерного зараження, підкресливши, що неядерність Орешника є «дуже важливим елементом при прийнятті рішення про те, які засоби збройної боротьби» буде застосовувати Росія. Путін раніше в аналогічний спосіб вихваляв технічні характеристики балістичної ракети Орешник, в тому числі порівнюючи її з ядерною зброєю або метеоритом з точки зору шкоди, яку вона може завдати, нагадують в ISW.
Аналітики Інституту вивчення війни вважають, що ці нові намагання Путіна акцентувати на ймовірній [неядерній] потужності Орешника є «примітними» і можуть свідчити про те, що Кремль може прагнути відійти від інтенсивного бряцання саме ядерною зброєю — риторики, яку Москва досі використовувала у війні. Звернення Путіна до Міноборони від 16 грудня, його заяви на засіданні Ради Безпеки ОДКБ в Астані 28 листопада, а також його виступ перед Міноборони 22 листопада, схоже, покликані зробити саме Орешник «бастіоном неядерних засобів стримування Росії», пишуть фахівці ISW.
Вони нагадують, що раніше Росія неодноразово використовувала погрози ядерної відплати, щоб примусити Україну та Захід до самостримування. Однак дії України та Заходу кидали виклик ядерному наративу Кремля кожного разу, коли Кремль його використовував, що постійно підривало самовизначені Росією пороги для використання ядерної зброї.
ISW раніше оцінював, що у можливостях Орешника, ймовірно, немає нічого особливо нового, тому Путін, може вихваляти його технічні характеристики саме для того, щоб посіяти страх і невпевненість щодо шкоди, якої може завдати Орешник. У такий спосіб російський диктатор може тиснути на партнерів України, аби вони змусили Київ обмежити свої удари по Росії зі страху, що Москва дійсно здійснить удар у відповідь. Отже, Путін, ймовірно, представив Орешник як новий елемент у ширшому наборі кремлівських інструментів «рефлексивного контролю» [спроб змусити Захід до самостримування у допомозі Україні]. Це вказує на те, що Кремль дедалі більше починає миритися з тим фактом, що невиконання ядерних погроз Путіна знецінює їх до такої міри, що він змушений знайти риторичний «з'їзд» з цієї теми, аби зберегти свою вагу в міжнародному інформаційному просторі, резюмують в ISW.
Крім того, Путін відновив фальшивий російський наратив про те, що український президент Володимир Зеленський нібито є нелегітимним лідером України. В ISW вважають, що це лише зайвий раз остаточно підтверджує прагнення Москви усунути легітимну демократичну владу України, що є однією з передумов Кремля для врегулювання війни шляхом переговорів. 16 грудня Путін неправдиво заявив, що в умовах воєнного стану українська Конституція нібито передбачає лише розширення повноважень Верховної Ради України і не розширює повноваження президента. Фахівці припускають, що Путін відродив цей наратив, про який здебільшого не згадував з початку літа 2024 року, щоб повторити, що Кремль розглядає зміну влади в Києві як необхідну [для Москви] «передумову» для «переговорів» з Україною. ISW продовжує оцінювати, що Росія насправді не зацікавлена в добросовісних переговорах з Україною і сяде за стіл переговорів лише тоді, коли вона відчує, що домоглася максимальних поступок щодо суверенітету України, зокрема і шляхом усунення законної влади України та виключення український діячів з таких переговорів.
Міністр оборони Росії Андрій Бєлоусов також використав засідання колегії Міноборони Росії 16 грудня, щоб підтвердити раніше заявлені Путіним територіальні цілі в Україні як ще одну передумову Кремля для врегулювання війни шляхом переговорів. Бєлоусов повторив, що Росія може забезпечити перемогу у війні в Україні, лише досягнувши цілей, які Путін поставив у своїй промові перед МЗС у червні 2024 року. Тоді Путін безпідставно заявив, що українські війська мають бути «повністю виведені» навіть з підконтрольних Україні територій Донецької, Луганської, Запорізької і Херсонської областей — ще до того, як Росія погодиться вступити в переговори. Заступник голови Ради безпеки Росії Дмитро Медведєв так само посилався на промову Путіна в червні 2024 року 12 грудня, вказавши, що окупація Росією всіх чотирьох областей, включно з територією, яку російські війська зараз не окуповують, залишається поточною територіальною метою Кремля. Отже, наголошують в ISW, нещодавній виразний наголос на територіальних вимогах Путіна, який прозвучав у заявах низки чиновників РФ — у поєднанні з постійними заявами Путіна про те, що нинішній український уряд є нелегітимним — демонструють, що Кремль вимагає від інших сторін переговорів забезпечити передачу РФ (без згоди України) тієї суверенної української території, включно з частиною, яку Росія не змогла захопити військовим шляхом.
Немає коментарів:
Дописати коментар