«Теорія перемоги Путіна»: як далі вестиме війну диктатор і чи можуть Україна та Захід йому завадити — аналіз ISW

 

Український військовослужбовець на лінії фронту в Донецькій області, 30 червня 2024 (Фото:REUTERS/Alina Smutko)

Український військовослужбовець на лінії фронту в Донецькій області, 30 червня 2024 (Фото:REUTERS/Alina Smutko)

"Теорія перемоги" російського диктатора Володимира Путіна базується на тому, що РФ матиме змогу хай і повільно, але нескінченно прогресувати на полі бою в Україні. Без пришвидшення західної допомоги Україні це лише затягуватиме війну та посилюватиме відданість Путіна спробам знищити українську державність.

Про це йдеться у новому зведенні Інституту вивчення війни.

Фахівці ISW розібрали та проаналізували «теорію перемоги» Путіна, попереджаючи, що Захід має поквапитися з наданням Україні необхідної підтримки для проведення контрнаступальних операцій, аби зруйнувати «теорію перемоги Путіна» та уникнути подальшого затягування війни яке б заважало забезпечити мир, прийнятний для України та її партнерів.

Аналітики нагадують про заяву президента України Володимира Зеленського в інтерв'ю виданню Philadelphia Inquirer. Зеленський припустив, що Захід боїться домагатися повної перемоги України через занепокоєння стабільністю в Росії, а тому цей страх союзників України дозволяє Путіну продовжувати спроби захопити якомога більше територій України. Зеленський попередив, що кожне російське просування зміцнює переговорну силу Росії, а також що Путін може спробувати використати цю переговорну позицію для досягнення такого режиму припинення вогню, який дозволить Росії підготуватися до майбутньої агресії проти України.

Своєю чергою, в ISW додають, що Путін сформулював власну теорію перемоги: вона припускає, що російські війська зможуть продовжувати поступове повзуче просування нескінченно довго, не дозволяючи Україні проводити успішні контрнаступальні операції, щоб зрештою виграти війну на виснаження проти українських сил. Російське військове командування наразі віддає перевагу послідовним наступальним операціям, які приносять лише поступові тактичні здобутки — замість того, щоб проводити масштабні й швидкі маневрові наступальні операції з метою досягнення значних оперативних успіхів, нагадують в ISW. Там припускають, що Путін і командування армії РФ, ймовірно, розглядають такий підхід як більшу гарантію досягнення успіху в Україні, аніж масштабні мобільні наступальні дії. Вони також, схоже, визнають реальність того, що російським військам, ймовірно, доведеться йти до окремих оперативних цілей [це може бути захоплення стратегічно важливих міст — прим. ред.] протягом багатьох місяців, якщо не років.

Нещодавно Путін висунув Україні вимогу визнати російськими всі території Херсонської, Запорізької, Донецької та Луганської областей — як окуповані, так і ті, які зараз контролює Україна. Затяжна війна лише сприяє розрахункам Путіна, оскільки він, ймовірно, вважає, що Росія зможе утримувати будь-які позиції, а також що окупанти матимуть тим більшу ймовірність досягти поточних заявлених територіальних цілей РФ, чим довше триватиме війна, попереджають фахівці Інституту вивчення війни. Вони наголошують, що Путін і Кремль навмисно ніколи не обмежували свої цілі у завоювання України й неодноразово заявляли, що вважають російськими ще й території за межами згаданих чотирьох областей.

Водночас Путін зберігає намір повністю знищити українську державність та ідентичність, і всі його цілі щодо територіального захоплення України є засобом досягнення цієї мети, наголошують в ISW. Путін, ймовірно, сподівається, що повзучий прогрес РФ в Україні переконає Захід, що українська перемога є недосяжною, а поступки щодо територіальної цілісності та суверенітету України є кращими, ніж поразка України. Наразі Путін дає зрозуміти, що не бажає приймати нічого, окрім повної капітуляції України. Однак, як доводять його зауваження та вимоги, він розглядатиме будь-яку домовленість про припинення вогню як механізм підготовки Росії до відновлення наступальних операцій у майбутньому для досягнення своїх загальних цілей, попереджають в ISW.

10 з 10
Щотижня, для передплатників NV Преміум
Десять кращих матеріалів від головної редакторки сайту NV, Юлії Макгаффі.

Тож «угода про припинення вогню», яка зафіксувала б прецедент порушення територіальної цілісності та суверенітету України — як це вже зробили Мінські угоди після захоплення Росією Криму та частини Донбасу — лише зміцнить позицію Росії щодо повного викорінення української державності в пізніший час. Таке припинення вогню дало б Росії перепочинок у війні для відновлення та розширення своїх військових сил, а також подальшої мобілізації її оборонно-промислового комплексу для майбутньої агресії.

Путін і російське військове командування, ймовірно, сподіваються, що припинення вогню дозволить Росії розпочати майбутній етап війни за участі армії, яка була б більш здатною до проведення значних операцій. Однак Путін поки не зацікавлений у припиненні вогню, оскільки він, схоже, продовжує оцінювати, що може досягти своїх цілей силою. Тож припинення вогню на умовах Путіна означало б капітуляцію України та Заходу, нагадує ISW, що несумісно ані з виживанням незалежної української держави, ані із життєво важливими інтересами безпеки НАТО.

Партнери України можуть допомогти їй зламати цей «план Путіна», допомагаючи ЗСУ проводити значні контрнаступальні операції, які б звільнили українську територію та спростували б припущення диктатора щодо того, чого Росія може досягти в Україні силою. Адже нинішня «теорія перемоги Путіна» спирається на здатність Росії протриматися довше, аніж обіцяна Заходом безпекова допомога Україні, а також довше ніж зусилля самої України з мобілізації економіки та населення для військових дій, нагадують в ISW. Саме тому Путін і російське військове командування розглядають збереження ініціативи на полі бою як імперативну необхідність. Цю ініціативу вони продовжуватимуть використовувати, щоб спробувати змусити Україну залучити живу силу та військову техніку до поточних оборонних операцій і не дати Україні накопичити особовий склад і ресурси, необхідних Україні для перехоплення ініціативи.

Редактор: Інна Семенова

Немає коментарів:

Дописати коментар