Росіяни просуваються на захід від Авдіївки, РФ розгортає гібридну кампанію дестабілізації Молдови — ISW

 

Руїни захопленої росіянами Авдіївки (Фото:REUTERS/Alexander Ermochenko)

Руїни захопленої росіянами Авдіївки (Фото:REUTERS/Alexander Ermochenko)

Російські окупаційні війська просунулися далі у селі Первомайське на південний захід від захопленого міста Авдіївка і могли захопити село Орлівка на цьому ж напрямку.

Про це йдеться у новому зведенні Інституту вивчення війни.

У ISW констатують подальше просування росіян на Авдіївському напрямку. Геолоковані кадри, опубліковані 19 березня, свідчать, що війська РФ нещодавно просунулися до північно-західної межі дамби в селі Первомайське, яке розташоване на південний захід від Авдіївки. Російські та українські джерела повідомляли, що бої тривали на південний захід від Авдіївки біля Первомайського та Невельського.

Російські джерела також стверджують, що окупаційні війська нібито захопили Орлівку (село на захід від Авдіївки), однак ISW поки не знайшов візуальних підтверджень повного контролю росіян над цим населеним пунктом. Один з прокремлівських «воєнкорів», реагуючи на заяву Міноборони РФ про захоплення Орлівки, відзначив, що хоча окупанти нібито почали «зачистку» в Орлівці, вони поки не змогли консолідувати контроль над населеним пунктом через українські контратаки. Російські «воєнкори» також стверджують, що війська РФ посилюють обстріли Бердичів (на північ від Орлівки та на північний захід від Авдіївки) та Тоненького (на південь від Орлівки та на захід від Авдіївки), а російська авіація завдає постійних ударів плануючими бомбами по українських позиціях у цих двох населених пунктах.

Російський диктатор Володимир Путін одним з перших кроків після проведення «виборів» у РФ фактично підтвердив статус Федеральної служби безпеки (ФСБ) Росії як опори своєї влади. Після своєї сфабрикованої «перемоги» на виборах Путін виступив із першим великим зверненням на засіданні колегії ФСБ 19 березня, відзначивши роль офіцерів ФСБ у нібито «забезпеченні безпеки та суверенітету Росії». При цьому Путін подякував ФСБ за «успішні операції» в Україні, за «припинення спроб втручання у внутрішні справи РФ» і за «відсіч атак терористів проти Росії» деться про обмежені рейди проукраїнських російських батальйонів у Курській і Бєлгородській областях РФ). Путін також підкреслив роль ФСБ у придушенні «внутрішніх заворушень та міжетнічних конфліктів у Росії», а також обов’язки ФСБ у забезпеченні економічної безпеки Росії, боротьбі з корупцією та захисті критичної інфраструктури.

В ISW вважають, що показове адресування Путіна до усіх цих функцій ФСБ було покликано нагадати Росії, що путінський режим має підтримку великого апарату безпеки, який Кремль намагався розширити з початку повномасштабного вторгнення в Україну, особливо після заколоту ПВК Вагнера у червні 2023 року. Тож тепер Путін, ймовірно, прагне дати сигнал про те, що російські силовики нібито об'єднані в підтримці його «переобрання» на новий термін і його війни проти України.

Проросійські діячі в Молдові продовжують зусилля, спрямовані на підтримку ширшої гібридної кампанії Кремля з дестабілізації Молдови. 19 березня Міністерство закордонних справ Молдови повідомило посла РФ в Олега Васнецова, що уряд Молдови висилає одного російського дипломата у зв’язку з організацією російською стороною виборчих дільниць у Придністров'ї для псевдовиборів Путіна без офіційної згоди Молдови. Васнецов і прессекретар МЗС Росії Марія Захарова у відповідь на це заявили, що Росія не залишить без відповіді «недружні» дії Молдови

Сьогодні в Україні
Щоденно
Дайджест новин від відповідального редактора Андрія Смирнова.

Тим часом Ілан Шор, проросійський молдовський політик, який перебуває під санкціями США, заявив в інтерв'ю російськомовному виданню RTVi, що планує стати прем'єр-міністром Молдови після парламентських виборів 2025 року. Губернатор проросійського молдовського автономного району Гагаузія Євгенія Гуцул 19 березня заявила, що подасть до суду на президента Молдови Маю Санду за нібито «наклеп» — після того, як 18 березня Санду заявила журналістам, що Гуцул не місце в уряді Молдови, оскільки вона працює на «злочинне угруповання, а не на мешканців Гагаузії». [Євгенія Гуцул нещодавно відвідала Росію, де зустрілася з Володимиром Путіним, заявивши, що обговорила з ним «складні геополітичні проблеми», які нібито стоять перед Гагаузією]. Ще з вересня 2023 року Санду заявляє, що не підпише указ про призначення Гуцул членом уряду, доки прокуратура Молдови не завершить розслідування щодо корупції та хабарництва на виборах губернатора Гагаузії, які привели Гуцул до влади.

ISW продовжує оцінювати, що Росія та пов’язані з Росією діячі в Молдові беруть участь у гібридній кампанії, яка, швидше за все, спрямована на дестабілізацію Молдови зсередини перед майбутніми президентськими виборами в Молдові наприкінці 2024 року та парламентськими виборами влітку 2025 року. Зокрема аналітики ISW припускають, що проросійські сили у Молдові беруть участь у ширшій спробі дискредитувати Маю Санду та запобігти її кампанії за переобрання на посаду президента. Показовою є і заява про політичні плани Ілана Шора, який зараз живе у вигнанні в Ізраїлі після втечі з Молдови в 2019 році, коли він намагався уникнути відбування покарання за звинуваченнями у шахрайстві та відмиванні грошей (а в 2023 році Конституційний суд Молдови визнав неконституційною проросійську політичну партію Шора). Нині ж заява Шора про те, що він планує стати прем'єр-міністром Молдови у 2025 році, свідчить про його сподівання на обрання проросійського політика президентом Молдови у 2024 році, наголошують в ISW.

Редактор: Інна Семенова

Немає коментарів:

Дописати коментар