На Гітлера було скоєно більш як 40 замахів. Однак він продовжував нехтувати правилами безпеки. (Фото:колаж Key Military)
Противники операції Foxley із вбивства Адольфа Гітлера, пояснювали: він віддавав настільки кепські накази своїй армії, що тільки пришвидшував перемогу союзників. Такі ж аргументи зараз звучать щодо нинішнього російського диктатора.
«Настільки провальною виявилася військова стратегія Гітлера, що з його вбивством німці поведуть війну набагато вправніше, — перконував на нараді британського Управління спеціальних операцій (SOE) полковник Рональд Торнлі у червні 1944 року. — Відтак, краще, щоб він залишався при владі, доки не приведе Німеччину до остаточної поразки». Дослівно так звучить думка цього військовика у докудрамі Джеремі Лаверінга Вбити Гітлера.
Саме тоді, в червні 1944 року, британські спецслужби почали готувати план ліквідації фюрера, хоча не всі з ним погоджувалися.
Торнлі у SOE керував німецьким напрямком у розробці спецоперацій. Він уважав, що ліквідація Гітлера до повного розгрому Третього рейху надасть йому образу мученика. Тоді як нацистському фюреру слід відійти з цього світу слабоумною розвалиною — аби з нього зник німб вождя.
До того ж для британського уряду тоді ще був важливим принцип Війна має вестися по-джентельменськи. Так — хто з гідністю, а хто з роздратуванням — говорили в керівництві Великої Британії про неможливість ліквідації Гітлера. Цієї позиції дотримувались навіть під час нещадних бомбардувань Лондона літаками люфтвафе восени 1940-го.
Чоботи та капці
«Коли йде війна, нема часу на розмірковування, чи вчиняєш ти як джентльмен», — сказав для фільму Лаверінга тодішній офіцер SOE Ангус Файф. Саме йому випало скласти попередній план ліквідації Гітлера влітку 1944-го. Безпосереднім керівником Файфа був Торнлі, який відкидав навіть думку про вбивство найгіршого лідера Німеччини з-поміж усіх можливих.
Однак шеф SOE Колін Габбінс уважав, що вірогідність такого замаху слід принаймні опрацювати. Бо ідея фізичного знищення світового злочинця № 1 походила з Даунінг-стріт — вважається, що прем'єр-міністр Вінстон Черчилль особисто спонукав до такого штибу операції. І пропозиції молодого офіцера Файфа Габбінса схвалив.
Тут співробітникам SOE довелося тісно працювати з колегами із Секретної розвідувальної служби, більше відомої зараз як МІ6. Але гучне вбивство суперечило самій філософії розвідників. «Ми ходимо у м’яких капцях, а ви любите грюкати важкими чоботами», — сказав якось Габбінсу тодішній керівник МІ6 Стюарт Мензіс.
Однак підготовка до спільної операції обох спецслужб, яку назвали Foxley, почалася.
Британські манери
План знищення Гітлера виник ще в 1939 році в голові у Ноеля Мейсона-Макфарлейна, британського військового аташе в Берліні. Він підрахував, що під час святкового параду з нагоди 50-річчя Гітлера 20 квітня німецький лідер перебуватиме на доволі високому помості та в межах пострілу з вікна вітальні аташе. Мейсон-Макфарлейн розповів про деталі плану вбивства Юену Батлеру, кореспонденту The Times у Німеччині.
«Він обговорював зі мною ще це влітку 1938 року, — згадував Батлер, — коли я сидів, дивлячись у вікно його берлінської квартири — вікно, з якого стрілець поклав би край Гітлеру. Тоді Макфарлейн вірив, як я вірив і досі, що смерть фюрера у той час призвела б до краху націонал-соціалістичного режиму… Ноель сказав мені, що представив цей план Лондону, але без найменшого сподіваюся, що його приймуть. Якби раптом його схвалили, він сам готовий був стріляти. Вбивство канцлера британським військовим аташе призвело б до нечуваного дипломатичного скандалу. Але Ноель додав, що ніхто б у Німеччині не пішов на війну через це. В той час коли за живого Гітлера війна була неминучою».
Немає коментарів:
Дописати коментар