Знищений російський танк у Харківській області, 2 жовтня 2022 (Фото:REUTERS/Vladyslav Musiienko)
Прискорення та розширення наступу Збройних сил України ще більше ускладнює для російського керівництва проблему ефективного залучення недосвідчених мобілізованих сил, а також ставить нові дилеми перед режимом Володимира Путіна.
Про це пишуть впливові світові ЗМІ, аналізуючи перебіг українського контрнаступу на кількох фронтах, який знову набрав обертів.
За останній тиждень українським військовим вдалося звільнити десятки населених пунктів у Харківській, Донецькій, Херсонській та Луганській областях, що підтвердив увечері 4 жовтня президент Володимир Зеленський. Тільки за останні дні ЗСУ вдалося витіснити російські війська з Харківської області в Луганську, а також фактично обвалити оборону армії РФ на північному сході Херсонської області та швидко просунутися там на десятки кілометрів південніше.
НВ зібрав витяги з кількох нових текстів західних видань, в яких оцінюється прогрес ЗСУ у звільненні територій України.
***
CNN називає «напрочуд успішним» поточний контрнаступ ЗСУ і наголошує, що помітний поступ української армії одразу в кількох областях провокує все більше запитань про те, чи здатна Росія утримати захоплені нею території, які намагається анексувати.
У Москві вже не можуть не помічати успіхи України, констатує CNN. Хоча за незаконну анексію українських територій Держдума та Рада Федерації голосували одноголосно, 4 жовтня російський сенатор Людмила Нарусова публічно озвучила в парламенті питання про те, яким чином РФ намагається поглинути територію, яку контролюють ЗСУ. Крім того, «проросійські блогери та пропагандисти останніми днями незвичайно критично коментують хід військових дій, публікуючи похмурі повідомлення про те, що кампанія РФ переживає оперативну кризу, тоді як Україна має перевагу на полі бою», пише CNN. Телеканал також прогнозує, що в міру накопичення поразок «російську військову машину, схоже, чекають зміни» — наводячи як приклад ймовірне усунення генерал-полковника Олександра Журавльова з посади командувача Західного військового округу армії РФ.
The Guardian зазначає, що наразі саме Україна диктує оперативний темп на полі бою. Такі оцінки на закритому брифінгу для журналістів озвучили неназвані західні військові чиновники, висловивши сумнів, що Росія має можливості переламати ситуацію та знову перейти в наступ.
Видання також зазначає, що Міноборони РФ мимоволі підтвердило стрімкий відступ окупаційних військ на кількох ділянках фронту — про це свідчать карти, показані 4 жовтня у щоденному відеобрифінгу російського міністерства. Хоча його представник не згадав про межі відведення військ армії РФ, контрольовані російською армією області на цих картах помітно скоротилися: видно, що окупанти були змушені залишити позиції на західному березі річки Оскіл у Харківській області, а також більше не контролюють село Дудчани на західному березі Дніпра в Херсонській.
А заява Ігоря Конашенкова про те, що російські війська нібито були відведені на «заздалегідь підготовлену оборонну лінію», вочевидь, «є визнанням того, що контрнаступ ЗСУ на півдні різко набирає обертів через два місяці після його початку», — пише The Guardian. Видання додає, що нові перемоги України є «руйнівними для Росії, яка все ще не оговталася від майже повної втрати Харківської області».
Пояснюючи причини нових успіхів ЗСУ на півдні, The Guardian цитує представника ГУР Міноборони України Вадима Скібіцького, який пояснив їх поєднанням тактики, західної зброї та даних про переміщення російських військ.
На основі інформації з брифінгу західних чиновників газета називає Нову Каховку наступною «критичною загрозою боєздатності російських військ у Херсоні». Наразі від передових позицій ЗСУ в Херсонській області до Нової Каховки залишається близько 50 км. Західні військові вважають її центральним вузлом комунікацій, оскільки в місті розташовані важливий автомобільний міст, електростанція та гребля, а також Північно-Кримський канал, який постачає прісну воду в Крим. «Здатність контролювати все це дає вам набагато більшу військову перевагу, наражаючи на ризик [для армії РФ окуповані] райони Херсонської області та Криму», — цитує чиновника The Guardian.
Водночас західні військові попереджають, що ВСУ варто готуватися до нових труднощів у міру просування на південь уздовж Дніпра, адже вони більше ризикують зазнавати артилерійських обстрілів російських військ зі східного берега — тим більше, що Москва «політично нездатна» санкціонувати відведення своїх сил із Херсона. Такий варіант, коли Кремль дозволив би командуванню окупаційної армії вивести війська з цього міста, учасники брифінгу для західних ЗМІ назвали «малоймовірним».
The New York Times звертає увагу на тактику одночасних атак ЗСУ на кількох ділянках фронту (прискорення на півдні після прориву на північному сході), що дало змогу Україні «вивести супротивника з рівноваги та змусити його втрачати території». У репортажі зі Святогірська кореспондент NYT пише, що ЗСУ фактично вийшли до «воріт» Донбасу, і, ймовірно, мають найкращу з початку вторгнення можливість вибити російські сили з цього регіону.
Наступним містом у полі уваги ЗСУ, вважає видання, може стати Лисичанськ, який лише три місяці тому захопили російські війська. Навіть той факт, що нова битва за Лисичанськ знову стала можливою реальністю, «показує, наскільки сильно змінилася ситуація за кілька тижнів, які минули відтоді, як Україна розпочала несподіваний контрнаступ на північному сході Харківської області», пише видання. «І відносна швидкість її перемог різко контрастує із затратними „успіхами“ Росії на Донбасі цього літа», — порівнює NYT.
Окремо NYT наголошує, що повернення ЗСУ на звільнені території водночас відкриває картини спустошення та руйнувань, які принесла в українські міста та сіла розв’язана Росією війна.
The Washington Post пише, що нові успіхи ЗСУ доводять: щоб перехопити ініціативу, армії РФ буде недостатньо самих лише вливань нових сил із рядів мобілізованих. А отже, роблячи ставку на цей фактор у прагненні змінити динаміку на полі бою, Володимир Путін лише «втрачає час», вказує WP з посиланням на аналітиків, і буде змушений зіткнутися з «лімітами своєї військової могутності». ЗСУ з кожним днем руйнують спробу Кремля «заморозити» територіальні завоювання в Україні та відвернути увагу від провалів на фронті шляхом імітації референдумів, заяв про анексію та ядерних погроз.
«Ці політичні махінації в Москві, проведені з великою помпою і галасом, не змогли замаскувати реальну картину приблизно в 1 тис. км [від Кремля], в Україні: російські сили оточені й погано керовані - а „срібної кулі“, щоб виправити цю ситуацію [на користь армії РФ], найближчим часом може і не бути», — пише видання.
Опитані WP військові аналітики одностайні в тому, що безсистемна мобілізація в Росії навряд чи допоможе Путіну зламати перебіг боїв за лічені дні. І залишається відкритим питання про те, чи може це допомогти Москві стабілізувати ситуацію навіть у більш довгостроковій перспективі — пізно восени, взимку чи навесні. Ефект впливу нових мобілізованих сил багато в чому залежить від того, як вони будуть навчені, організовані та розгорнуті.
«Люди — це не боби. Підрозділи на мапі - це ще не справжні підрозділи, — попереджає військовий історик Фредерік Каган, старший науковий співробітник в Американському інституті підприємництва. — Якщо ви візьмете групу розлючених, деморалізованих, заляканих, ненавчених людей, дасте їм зброю і кинете їх у бій, то не отримайте солдатів».
Коментуючи нове прискорення наступальних операцій ЗСУ в окремому матеріалі, WP цитує неназваного західного чиновника, який наголосив, що на півдні та сході України воєначальники ЗСУ «створюють проблеми для російського ланцюжка командування швидше, аніж росіяни здатні ефективно реагувати». «І це посилює вже існуючі дисфункції в російських силах вторгнення», — зазначило джерело. WP відзначає «раптове прискорення» українських сил у Херсонській області, де було звільнено десятки кілометрів уздовж Дніпра, і нагадує, що в перспективі звільнення Херсона могло б мати «вирішальне значення для України», стати «стратегічно паралізуючим для військового керівництва РФ і політично принизливим для Путіна». Адже саме Херсон «є потенційним стратегічним плацдармом для Росії», звідки вона могла б розпочати наступ уздовж узбережжя Чорного моря — наприклад, у напрямку до Одеси.
Аналогічно відступ російських сил із Лимана — такий же безладний, як і в Харківській області — став ударом для Москви. «Відхід з цієї території - це саме те, чого Кремль не хотів», — сказав західний чиновник, якого цитує WP.
The Wall Street Journal із посиланням на західних військових аналітиків позначає нову дилему, яку успішний наступ ЗСУ ставить перед Москвою. Або Кремль буде змушений уже зараз кинути на передову своїх погано підготовлених мобілізованих солдатів, щоб спробувати зупинити подальші втрати територій — однак такий крок, ймовірно, мало вплине на перебіг війни. Або ж Москва може почекати до наступного року і відправити в Україну краще навчені та краще екіпіровані війська, які потенційно можуть змінити ситуацію на полі бою — але на той час ЗСУ можуть досягти ще більших успіхів у звільненні територій України.
«Це [поспішна мобілізація] не допоможе росіянам — принаймні, цієї зими, — а до того вони цілком можуть втратити ще більше позицій», — переконаний Лоуренс Фрідман, почесний професор військових досліджень Королівського коледжу Лондона. З ним погоджується Генрі Бойд, науковий співробітник Міжнародного інституту стратегічних досліджень у Лондоні, на думку якого кидати в бій погано мотивовані, погано навчені та погано оснащені сили — це практично «найгірший варіант з можливих».
Немає коментарів:
Дописати коментар