1 жовтня, о 13.00, у музеї просто неба,
одружуватимуться гуцул із Путильщини та бессарабка із Кельменецького
району - звісно, не по-справжньому, а театралізовано. На святі “Осінь
весільна” будуть відтворені всі традиційні обряди гуцульського та
бессарабського весілля, які супроводжуватимуться співом та танцями
народних аматорських колективів двох районів. Гостей весілля чекатимуть
частування калачами з медом. А ще всіх бажаючих навчать на майстер-класі
виготовляти та прикрашати весільні калачі. У відтворенні
гуцульсько-бессарбського весілля візьмуть участь майже дві сотні
учасників.
Учбово-методичний
центр культури Буковини вже втретє проводить фольклорно-етнографічне
свято “Осінь весільна”. Воно незмінно відбувається у Чернівецькому
обласному музеї народної архітектури та побуту (вул. Січових Стрільців,
38-б). Відродження буковинського колориту автентичної весільної
обрядовості має важливе пізнавальне й виховне значення, особливо для
розвитку молоді, вважають організатори.
Слід
відзначити, що “Осінь весільна” – це не нове свято, яке народилося три
роки тому, а відроджене. Наприкінці 80-х років минулого століття свято
весільної обрядовості заснував у Чернівцях відомий етнограф та
фольклорист, завідувач кабінету УМЦКБ Авксентій Яківчук, якого не стало у
2006-му році.
-
На першому святі “Осінь весільна” у 2015 році ми відтворили чотири
весілля нашого краю, - розповідає Микола Шкрібляк, директор
учбово-методичного центру культури Буковини, етнограф. – Це були
гуцульське, румунське, українське та бессарабське весілля. Все вийшло
дуже колоритно, але чотири весілля – це багато, і увага глядачів
губиться. І вже на другій “Осені весільній” ми вирішили показати лише
два обряди весілля – українського та румунського. І такий варіант нам
видався найвдалішим. Цього року чернівчани та гості міста побачать
гуцульсько-бессарабське весілля. Наша головна мета – це максимально
відтворити весільні обряди. Мають бути три складові: правдивість,
колорит та енергетика. Якщо не буде цих трьох компонентів, то навіть
найпрофесійніші колективи по-справжньому не передадуть обряду.
Вхід
у музей прикрашатимуть два весільні деревця – така традиція у гуцулів. А
на фестивальній толоці буде весільна брама. Свято розпочнеться
весільною ходою від брами. Спочатку йтиме наречений з почетом, музиками
та гостями, а за кілька хвилин – наречена зі своїми гостями. Вони
йтимуть кожен на своє обійстя, де продовжиться весілля. Усі обряди
супроводжуватимуться виступами народних аматорських колективів. З
кожного району – Путильського та Кельменецького,- приїде по вісім
колективів.
Ведучих
на святі не буде. Точніше сказати, ці ролі візьмуть на себе два
весільних старости. Першим старостою буде директор Дихтинецького будинку
культури Микола Гавриленко. Другим – Василь Кривий із Кельменців,
відомий журналіст та знавець місцевих народних традицій.
На
святі відтворять, зокрема, такі обряди бессарабського весілля: пошиття
вінка нареченої, хід до церкви, викуп молодої, розгулювання і ламання
калачів під супровід духового оркестру, покривання молодих, частування
кухарки, танець сватів, танець бабусі із килимом… Та, зокрема, такі
обряди гуцульського васілля: клоніння вінка молодому, перев’язування
рушниками дружбів, вінчальних батьків та маток, проща молодого до рідних
батьків, ламання калача після вінчання, танець молодого з дружбами,
викуп молодої, знімання вінка, танець з кухаркою...
Паралельно
із весільним театралізованим дійством, на території музею триватиме
ярмарок майстрів народних ремесел, працюватимуть заклади громадського
харчування та ігрові майданчики для дітей.
1
жовтня, у день проведення свята, до музею народної архітектури та
побуту з 11.30 до 18.00 додатково курсуватимуть тролейбуси маршруту №4,
адже свято закінчиться о 18-й годині.
Немає коментарів:
Дописати коментар