Навчання "Захід-2017" завершено: що вони продемонстрували

За вікном 20 вересня , а це значить, що навчання "Захід-2017" підійшли до свого логічного завершення. І, не дивлячись на масову паніку серед представників країн НАТО, а також деяких панікерів і в Україні, нічого катастрофічного не відбулося.

 
 В принципі, і не могло статися, адже ще в липні, в статті "Кому по-справжньому варто боятися навчань" Захід-2017 ", я коротко роз'яснив, що подібні маневри несуть велику загрозу Олександру Лукашенко, ніж будь-який з сусідніх країн Білорусі.
Читайте також:  Нардеп: Офіційному Мінську явно не завадило б нарешті порозумітися
У підсумку, що ми маємо? Те, що Росія не наважилася на виконання ризикованих, провокаційних сценаріїв з сусідами - це нам відомо, а ось, що до президента РБ, то тут дуже цікавий момент. При демонстрації всієї прихильності до навчань, він уникав появи в гущі подій і лише сьогодні, після завершення заходів, прибув на полігон "Борисовський", де в оточенні білоруського генералітету спостерігав за закриттям "Захід-2017".
Варто відзначити, що на полігоні очікували візиту і міністра оборони РФ Сергія Шойгу, але той не прибув. Так само як за весь час проведення навчань двох союзних країн жодного разу не зустрілися їхні лідери.
Читайте також:  Ганьба: Росія - Вейшнорія 0: 3
Лукашенко весь цей час явно уникав візитів до Росії, так само як і російське керівництво не поспішало до Білорусі, а також мінімізував свою присутність на навчаннях і перетин з російськими військовослужбовцями. Лідери союзних країн, о, так!
Отже, "Захід-2017" ... Навчання продемонстрували проблематику російської техніки (ПП з літаками Ту-22М3, Як-130 і вертольотом Ка-52), нездатність проводити узгоджені дії, а також напруженість між керівництвом двох країн. З урахуванням таких досягнень, ще років чотири НАТО точно може не хвилюватися, Сувалкской коридор ніхто не перекриє!
10:23 20 вересня, 2017 1 255 Чернівці Володимир Залозецький. Український медик в імперській Австрії Історична розвідка Ми звикли заглядати на цвинтар з-за огорожі. Поглядом на відстані проводимо кам’яні скульптури, почорнілі надгробки, засохлі вінки на могилах. І досить часто не наважуємось зайти до місця пам’яті. А даремно. На кладовище не варто дивитися лише як на місце смерті. Натомість це є місцем пам’яті та цікавих історій. Історій про людей, які творили колись наше місто. «Людина продовжує жити у своїх нащадках, в пам'яті інших» (Сенека) Гробівець родини Залозецьких. Чорний вирізьблений з каменю обеліск, на який майстер вмонтував медальйон з обличчям доктора Володимира Залозецького, заховався серед тисяч інших камінних гробівців на християнському цвинтарі по вулиці Зеленій. Поряд у вічному спокої лежать Михайло та Софія Івасюки, батьки генія Володимира Івасюка. Чернівці мають мінімум три причини пишатися Володимиром Залозецьким. Першою заслугою доктора Залозецького є розвиток медицини у краї. Військовий лікар, який практикувався у Віденському операційному інституті, а відшліфовував лікарські навики під час російсько-турецької війни, заслужено був названим «найславнішою лікарською фігурою в нашім місті». Він тривалий час очолював Товариство лікарів Буковини, керував хірургічним відділенням щойно створеного крайового шпиталю, а також був членом Буковинської крайової санітарної ради, яка керувала системою охорони здоров'я у краї. Сьогодні в пам’ять про доктора Залозецького засновано обласну премію для відзначення працівників охорони здоров'я області. У хірургічному відділенні крайового шпиталю ще в 1900 році встановили меморіальну дошку в його честь. А також назвали одну з міських вулиць іменем Залозецького. Другою причиною шанувати Володимира Залозецького є його громадська позиція. Від 1890 року доктора Залозецького постійно обирали до Чернівецького магістрату. Як депутат він клопотав про розвиток охорони здоров'я у місті. А ще дбав про українську мову й культуру. Вдома, хоча й розмовляв з дружиною Софією, донькою президента вищого крайового суду в Чернівцях, німецькою, проте своїм чотирьом дітям наймав кращих учителів української мови. Українську культуру Залозецький розвивав не тільки вдома, але й у громаді. Завдяки його старанням в Чернівцях з’явився Український народний дім, який став тутешнім осередком створення національної ідеї. Нарешті третьою причиною, чому ми повинні пам’ятати про Володимира Залозецького, є його син – Володимир-Сергій Сас-Залозецький. Харизматичний політик, сенатор, громадський діяч, науковець, етнограф, мистецтвознавець, меценат, у першій половині ХХ століття, за висловом Георга Дроздовського, був «однією з постатей, яка завдяки своїм сміливим ідеям, своїм глибоким знанням і силі художнього мислення була символом Чернівців». Родина Залозецьких у другій половині ХІХ та на початку ХХ століття своїм прикладом творила життя Чернівців. Вони заслуговують на шану й пам’ять. Не потрібно щодня носити вінки й букети квітів до могил видатних чернівчан, але знати про їхню роль та значущість необхідно. Автор: Максим КозменкоДжерело: http://acc.cv.ua/chernivtsi/26591-istorichna-rozvidka-istoriya-persha-volodimir-zalozetskij-i-chernivtsi. Сайт http://acc.cv.ua/

Немає коментарів:

Дописати коментар